Ковальчук С. Я., к.е.н., доцент, ВНАУ, м.  Вінниця

Федорук О. студент, агрономічного факультету, ВНАУ, м. Вінниця

Сучасна митна політика міжнародного торгового обміну

 

Загальна тенденція формування митної політики в країні базується не на збереженні високих тарифних ставок, а на розумному співвідношенні різнорівневих ставок, які захищають внутрішній ринок від товарів конкурентів. Аналіз показує, що середні рівні діючих тарифів  в розрізі товарних груп у розвинутих та країнах що розвиваються суттєво відрізняються, що сприяє захисту національного товаровиробника, який функціонує у сфері виробництва товарів з доданою вартістю.

Принципово відрізняється ситуація на вітчизняному ринку сировини та продовольства, якщо об’єм імпорту буде стимулювати розумну конкуренцію, а позиція України буде базуватись на прогнозі змін кон’юктури на внутрішньому та зовнішньому ринках, то це забезпечить реальний  митний захист.

Для визначення стану критичності платіжного балансу України застосовується міжнародна методологія щодо оцінки стану і перспектив платіжного балансу та альтернативних заходів для відновлення рівноваги, а також регулюється значне зменшення валютних резервів чи досягнення їх критичного рівня.

Перелік  товарів, на які запроваджується  тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита, розмір цієї надбавки, зміни до зазначеного переліку та розміру тимчасової надбавки встановлюються та вносяться Верховною Радою  України за поданням Кабінету Міністрів України.

Трансформація митного тарифу України має на меті реалізацію таких завдань:

-                     інтеграція економіки України у світову ринкову систему;

-                     забезпечення доступу товарів, що експортуються з України, до зовнішніх ринків;

-                     забезпечення стабільного та передбачуваного розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій;

-                     приведення товарної номенклатури, а також рівня ставок ввізного мита митного тарифу України у відповідність  з вимогами Гармонізованої системи опису та кодування  товарів 1996 року Світової Ради митного співробітництва (далі  -  ГС  1996 СРМС) та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;

-                     запровадження режиму найбільшого сприяння у сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.

Кінцевою метою трансформації митного  тарифу України є досягнення після закінчення перехідного  періоду рівня середньозваженої ставки ввізного мита не більш як 14 відсотків.

Трансформація митного тарифу України включає заходи щодо поступового запровадження в установленому порядку ставок ввізного мита, які відповідають вимогам ГС 1996 РМС та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників та забезпечення   необхідних надходжень до державного бюджету.

При цьому мають встановлюватися: ставки ввізного мита на промислові товари, граничний рівень яких не перевищує 30 відсотків, а на сільськогосподарськупродукцію - 70 відсотків від їхньої митної вартості; низькі ставки  ввізного мита на сировину, середні - на напівфабрикати та високі - на готову продукцію; високі ставки ввізного мита на хімічні товари, які включено до гармонізованого тарифу ГАТТ/СОТ, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні, з поступовим зниженням таких ставок  протягом перехідного періоду до рівня, визначеного гармонізованим тарифом ГАТТ/СОТ на відповідні товари.

Високі ставки не повинні встановлюватися на напівфабрикати, що використовуються для виробництва в Україні хімічних товарів; високі ставки  ввізного мита на товари, виготовлені з чорних металів, якщо аналогічні товари  виробляються або можуть вироблятися в Україні; високі ставки ввізного мита на літаки цивільної авіації та запчастини до них з дальшим зменшенням протягом перехідного періоду до рівня, передбаченого рішенням Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ; високі ставки ввізного мита на сільськогосподарські машини та обладнання, якщо аналогічні машини та обладнання виробляються в Україні, з одночасним встановленням низьких ставок мита на ті види машин, обладнання,  що не виробляються в Україні й потрібні для розвитку агропромислового комплексу; високі ставки ввізного мита на предмети розкоші й автомобілі. При цьому передбачається,  що ставки ввізного мита на підакцизні товари не можуть перевищувати 70 відсотків від їхньої митної вартості; середні ставки ввізного мита на текстиль, одяг та іншу продукцію легкої промисловості з поступовим переходом протягом перехідного періоду до низьких ставок мита.

У ході трансформації митного тарифу України має враховуватися процес реструктуризації найбільш важливих галузей економіки України шляхом  застосування до товарів, імпорт яких призводить або може призвести до заподіяння серйозної шкоди галузі національного виробництва, високих  ставок ввізного мита з визначенням терміну у межах перехідного періоду, який необхідний для приведення цих ставок у відповідність з вимогами ГАТТ/СОТ.

У проведенні зовнішньо торговельної політики необхідно дотримуватись гнучкості, яка направлена на розгляд застосування сфери торгових інструментів. Так на політику поступового зниження тарифів за останнє десятиріччя, більшість країн відповіло впровадженням більш як 800 видів нетарифних бар’єрів, які дозволили стримувати біля 50% потоку імпорту товарів, що обумовлено необхідністю захисту внутрішнього ринку.

Більшість країн світу використовує тарифікацію як багатофункціональний інструмент регулювання зовнішньоекономічної політики, що дозволяє захистити економіку країни від конкуренції, забезпечити

доступ товаровиробників на відповідні цільові ринки, встановлювати співвідношення експортно-імпортних операцій, створювати умови для реструктуризації економіки.