Экономика/ 2.Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н. Амеліна І.В., Паршикова Ю.В.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Проблемні питання стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

 

Актуальність проблеми. Важливою особливістю діяльності сучасних  українських підприємств - суб’єктів ЗЕД є високий ступінь невизначеності та мінливості зовнішнього середовища. Тому виникає необхідність посилення ролі стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства. При використанні керівництвом даного типу планування зменшується міра невизначеності ринкового середовища країни – контрагента, бо завдяки стратегічному плануванню підприємства отримують можливість передбачити та вчасно мінімізувати всі ризики, які можуть їх очікувати на зарубіжному ринку. При такому плануванні обґрунтовуються різноманітні альтернативи господарювання підприємства, адекватні відповідним очікуваним сценаріям розвитку середовища країни – контрагента.

Метою даної статі є виявлення бар’єрів стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства та обґрунтування важливості стратегічного планування, спрямованого на підвищення ефективності діяльності вітчизняних підприємств на зарубіжних ринках.

Аналіз попередніх досліджень. Вагомий внесок у розвиток та дослідження проблематики стратегічного планування внесли такі українські та зарубіжні вчені, як Шершньова З.Е., Віханський О.С., Алексєєва М.М., Гриник І.В., Ребенок А.В, Ансофф І. та інші, однак деяким аспектам даного питання не було присвячено достатньо уваги.

Виклад основного матеріалу дослідження. Підприємства, що діють в міжнародному масштабі потребують стратегічного планування в значно більшій мірі, ніж підприємства, діяльність яких обмежується своєю рідною країною. Це виходить з того, що підприємства – суб’єкти ЗЕД стикаються з такими проблемами та перешкодами, як необхідність враховувати майбутні коливання валютних курсів, вартісні відмінності між країнами, торгові політики урядів, міжнародну конкуренцію та інше.

Розходження за рівнем оплати праці, продуктивності робітників, рівнях інфляції, податкових ставках, урядових регулюваннях створюють істотні відмінності у виробничих витратах різних країн. Ці розбіжності слід враховувати при плануванні витрат виробництва і збуту продукції.

Мінливість обмінних курсів значною мірою впливає на географічні витратні переваги. Обмінні курси часто змінюються на 20-40% щорічно. Зміни цих величин можуть цілком знищити низьку вартісну перевагу країни чи перетворити колишнє високовартісне розташування на конкурентне вартісне розташування.

Урядова торгова політика також потребує уважного дослідження при стратегічному плануванні діяльності підприємства на міжнародних ринках, бо деякі уряди забезпечують субсидії та низькопроцентні позики для місцевих підприємств, щоб допомогти їм змагатися з іноземними підприємствами. Інші уряди, заклопотані створенням нових підприємств і робочих місць, пропонують допомогу іноземним компаніям у вигляді субсидій, привілейованого виходу на місцевий ринок і технічної допомоги. Таким чином, цей факт обов’язково треба враховувати при виборі країни виходу та формуванні стратегії маркетингу, що є початковим етапом стратегічного планування ЗЕД підприємства [1].

Варто зазначити, що стратегічне планування покликане створювати конкурентні переваги. Міжнародна конкурентоспроможність підприємства  складається з цілої низки конкурентних переваг, які виявляються на світовому ринку шляхом зіставлення з відповідними показниками зарубіжних фірм. До найважливіших конкурентних переваг слід віднести: рентабельність виробництва, характер інноваційної діяльності, рівень продуктивності праці, ефективність стратегічного планування та управління підприємством. Ефективне рішення проблеми виживання та розвитку українських підприємств полягає в створенні та реалізації конкурентних переваг [2].

Наступним важливим моментом у стратегічному плануванні зовнішньоекономічної діяльності підприємства є врахування особливостей національних країн – можливих контрагентів. На даному етапі слід звернути увагу на пристосування маркетингових повідомлень до таких культурних характеристик, як емоції, задоволення, дружба, гумор, правила, статус та інші культурні прояви поведінки, що повинні належним чином враховуватись і контролюватись.

Так у Німеччині рекламні повідомлення мають бути раціональними і відповідати дійсності, німці побоюються маніпулювання «прихованими переконаннями», саме тому необхідно акцентувати увагу лише на тих моментах, які можна без зусиль перевірити.

У Франції необхідно уникати причинної залежності чи логіки, реклама повинна бути переважно емоційною, драматичною і символічною. Товари французи сприймають як культурне явище; це мистецтво знаходити гроші, коли воно представлене як література чи фільм.

У Великобританії понад усе цінують сміх. Тому досить поширеним є самозаперечення британцями комерційних розваг висміюванням як рекламіста, так і споживача.

Як бачимо, стратегічне планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинне враховувати культурні та національні особливості країни, на території якої воно бажає розгорнути зовнішньоторговельну діяльність для того, щоб бути успішним, затребуваним та конкурентоспроможним.

Враховуючи особливості стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, сформулюємо ряд вимог, відповідність яким забезпечить ефективність системи стратегічного планування на підприємствах – суб’єктах ЗЕД:

-         висока кваліфікація фахівців із стратегічного планування;

-         ефективна система мотивації персоналу щодо розробки та реалізації стратегії ЗЕД;

-         створення системи стратегічної інформації стосовно зовнішніх ринків;

-         наявність на підприємстві ефективної системи моніторингу та стратегічного контролю за реалізацією стратегії;

-         наявність стратегічного мислення керівників підприємств;

-         безперервність процесу планування;

-         здійснення стратегічного планування в комплексі з оперативним плануванням;

-         використання сучасної методології стратегічного планування;

-         поєднання формального та інтуїтивного підходів у стратегічному плануванні в процесі розробки стратегії ЗЕД підприємства [3].

Усі ці розуміння, разом з очевидними культурними і політичними розходженнями між країнами, формують стратегічний підхід підприємств на міжнародних ринках.

Висновки. Чітко продумана, правильно сформульована стратегія уособлює найпродуктивніші способи досягнення мети, найраціональніший шлях розвитку, забезпечує вигідну позицію на зовнішньому ринку, вибір перспективних видів діяльності, високий попит на запропоновану продукцію. Саме тому при стратегічному плануванні зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинні бути враховані всі особливості, характерні риси зарубіжного ринку, можливість їх зміни та обумовлені всі ризики виходу на той чи інший ринок.

 

Література:

1.     Василенко В.А. Стратегічне управління: навч. посіб. / В.А. Василенко, Ткаченко. Т.І. – К.: ЦУЛ, 2003. – 396с.

2.     Система конкурентних стратегій підприємства та перспективи впровадження стратегічної культури на підприємствах України/ О.О.Циганюк/ Економічний вісник Донбасу// № 3(17), 2009.

3. Шершньова 3. Є. Стратегічне управління: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. – 387 с.