Васильєва В.О.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Перспективи розвитку нових об’єктів інноваційної інфраструктури в Україні

Сучасна модель сталого розвитку національної економіки в цілому та її регіональних складових базуються перш за все на її техніко-економічному перетворенні, підґрунтям якої є інновації, ноу-хау, нанотехнології, тобто продукти інноваційної інфраструктури.

Крім того, світова практика зазначила, що об’єкти інноваційної інфраструктури виступають запорукою реальних структурних зрушень у народному господарстві, технічному переозброєнні галузей промисловості, підвищенні якісних показників господарської діяльності тощо.

Тому, стає зрозумілим, що для зміцнення нашої держави в сучасних умовах господарювання необхідно активно розвивати існуючі та застосовувати нові об’єкти інноваційної інфраструктури.

Дослідження проблем розвитку інноваційних технологій в Україні, інноваційної інфраструктури держави та її об’єктів знайшли широке освітлення в працях В. Коллонтая, О.Лукши, Л Новікової, С.Романюка, П.Сушкова, А.Яновского та інших.

Метою роботи є детальний розгляд нових об’єктів інноваційної інфраструктури, таких як центр комерціалізації технологій та центр трансферту знань, які значно прискорять інноваційний соціально-економічний розвиток України.

Інноваційна інфраструктура - це сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо) [ 1 ].

До існуючих об’єктів інноваційної інфраструктури відносяться:

технологічні парки ( технопарки ), зони інтенсивного науково-технічного розвитку (технополіси), інноваційні центри, центри інновацій, інноваційні бізнес-інкубатори, центри науково-технічної та економічної інформації, небанківські фінансово-кредитні установи, державні інноваційні фінансово-кредитні установи, консалтингові фірми, венчурні фонди тощо. Новими об’єктами інноваційної інфраструктури виступають центр комерціалізації технологій і його різновиди та центр трансферу знань.

Основними видами центру комерціалізації технологій виступають:

1) регіональний центр;

2) тематичний центр;

3) сумісна міжнародна лабораторія.

Регіональний центр - це сполучна інноваційна ланка для наукових організацій і компаній, діяльність якого сконцентрована на науково-технічний, промисловий і адміністративний потенціал окремого регіону (області).

Він може бути створений трьома шляхами:

1) окремою крупною науково-дослідною організацією;

2) групою науково-дослідних організацій;

3) утворенням консорціуму - партнерства науково-дослідних інститутів,

організацій освіти, органів влади і так далі.

Перевагами регіонального центру є: широкий спектр послуг, висока комерційна активність, самоокупність.

Тематичний центр - це форма комерціалізації технологій, яка створюється крупним науково-дослідним інститутом або організаціями різної відомчої приналежності та акцентує свою діяльність на визначеній технологічній тематиці.

До переваг даного центру також відносяться висока комерційна активність та самоокупність, а також здійснення широкого спектр послуг з певної технологічної тематики: контрактів, ліцензій, спільних підприємств.

Сумісна міжнародна лабораторія орієнтована на виконання науково-дослідних та інноваційних проектів в рамках довгострокової сумісної програми з метою прискорення темпів комерціалізації (на внутрішньому і зовнішньому ринках) наукових розробок з використанням досвіду європейського партнера.

Основою організаційної структури даного центру комерціалізації технологій є два головні партнери (наприклад, український і європейський), що забезпечують:

- ефективний менеджмент;

- мобільність ухвалення і реалізації рішень, включаючи питання інтелектуальної власності, зокрема її захист усередині країни і за кордоном, а також вироблення механізмів комерціалізації інтелектуальної власності.

Для успішного впровадження інновацій на підприємствах та організаціях, а також формування інноваційного механізму в Україні необхідно використовувати знання, які виступають вирішальним чинником розвитку країни.

Отже, можна говорити про центр трансферту знань - центр, діяльність якого пов’язана з переміщенням знань, технологій, розроблених в навчальному закладі або іншій дослідницькій організації до різноманітних підприємств та галузей промисловості, що сприяє:

- створенню інноваційної інфраструктури, що забезпечує ефективну комерціалізацію наукових знань;

- прискоренню інноваційної модернізації промисловості.

Для впровадження центра трансферту знань виконуються наступні заходи:

1) здійснення моніторингу соціально-економічного запиту на регіональному, державному і міжнародному рівнях з метою виявлення перспективних напрямів застосування інноваційного потенціалу центра трансферту знань;

2) виявлення і підтримка перспективних для комерціалізації областей діяльності;

3) розробка і реалізація спеціалізованих програм підвищення кваліфікації для населення на основі договорів з підприємствами, організаціями,

державними і суспільними органами, учбовими закладами.

Розглянувши нові об’єкти інноваційної інфраструктури можна зазначити, що успішне виконання інноваційного соціально-економічного розвитку України неможливе без застосування нових інститутів, які організують партнерські взаємовідносини всіх учасників інвестиційно-інноваційного процесу, забезпечуватимуть доступ до інформації, допомагаючи учасникам ринку вірно визначати пріоритети науково-технологічних розробок і впроваджуватимуть їх результати на практиці, забезпечуючи зростання обсягів випуску високотехнологічної продукції і формуючи відповідне конкурентне ринкове середовище.

Література

1. Закон України “Про інноваційну діяльність” № 40-IV від 04.07.2002 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 36, ст. 266.

2. Антонец В.О. Проблеми трансферу освітніх технологій / В.О. Антонец // Економіка України. - 2008. - №12. - С. 34 - 41

3. Лукша О. Центр комерціалізації технологій - організаційний розвиток / О. Лукша, П. Сушков, А. Янковський, // Проект Europeaid “ Наука і комерціалізація технологій ”. - 2006. - С. 14 - 19

4. Ніколаєв В.А. Інноваційний розвиток та шляхи його удосконалення /

В.А. Ніколаєв // Фінанси України. - 2008. - №4. - с. 55 - 58

5. Федулова Л. Особливості економічних знань на сучасній фазі розвитку суспільства / Л. Федулова, Т. Корнєєва // Економіка та управління національним господарством. - 2010. - №4. - С.73 - 75