Сечина О.І., Голуб Н.Ю.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Оцінка ефективності інструментів фінансування інвестицій

в сферу водопостачання

 

Постановка проблеми. Сучасний стан житлово-комунального господарства в Україні дає підстави думати, що при відсутності реалізації заходів реформування галузі якість послуг, які  комунальні підприємства надають суспільству, буде й надалі погіршуватися. Головною проблемою виступає залучення коштів для технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств і розвитку комунальної інфраструктури. Сектор водопостачання як складова забезпечення здоров’я та гігієни населення, а також функціонування виробничих та сільськогосподарських підприємств, потребує особливої уваги при виборі інвесторів для реалізації низки проектів реформування.

Аналіз останніх публікацій. Питаннями залучення коштів у сферу водопостачання, а також житлово-комунального господарства в цілому, і вивченням ефективності різних способів залучення коштів займалися такі автори, як С.П. Попова, Г. Козинець, Л.К. Водяник, О.М. Русанов, В.П. Полуянов, А.Б. Савченко, Є.Ю. Гайко, В.С. Бурлака, а також інші автори.

Метою дослідження є аналіз основних шляхів залучення інвестицій до сектору водопостачання та галузі ЖКГ загалом, а також визначення ефективності інструментів фінансування в залежності від показника часу.

Основна частина. Необхідно зауважити, що при розгляді ефективності шляхів залучення інвестицій у водопостачання необхідно звернути увагу на наступні фактори. В Україні підприємства водопостачання надають послуги різним категоріям споживачів, певна кількість яких мають право отримувати пільги та дотації, які фінансуються з держбюджету. Оплата послуг не здійснюється в повному обсязі, що в першу чергу пов’язано із рівнем невиплаченої заробітної плати та розміром середньомісячної заробітної плати (рівень доходу певних верств населення дозволяє їм задовольнити лише первинні потреби забезпечення життєдіяльності). Таким чином, підприємства водопостачання не мають змоги самостійно накопичувати засоби, необхідні для реалізації проектів реформування галузі.

Державні інвестиції як традиційний інструмент забезпечення фінансування підприємств житлово-комунального господарства на даний момент мають обмежений обсяг. Держава не має змоги фінансувати масштабні проекти технічного оновлення підприємств водопостачання, тому залучення бюджетних коштів має локальний характер. Найбільш перспективними є проекти, які вирішують нагальні проблеми і можуть принести найбільший ефект за найменший проміжок часу. Таким чином, державні інвестиції є актуальними для максимально ефективних короткострокових проектів як інструмент підвищення інвестиційної привабливості сектору водопостачання та початковий крок реалізації державних програм реформування житлово-комунального господарства.

Лізинг як інструмент залучення прямих інвестицій є чутливим до змін економіко-правового середовища, в якому функціонують підприємства, що уклали відповідний договір. Розробляючи варіанти проектів придбання необхідного майна, рекомендується розраховувати максимальну кількість техніки та устаткування (наприклад, насоси, колектори, помпи тощо), які можуть бути придбані за рахунок лізингу. На основі цих даних рекомендується обирати найбільш ефективний проект за співвідношенням «ефект від залучення майна – вартість лізингу». Придбання майна по лізингу для підприємства водопостачання є дорожчим, ніж покупка у постачальника, проте підприємство має змогу отримати позитивний ефект за мінімальний проміжок часу. Тому лізинг для підприємств житлово-комунального господарства виступає інструментом швидкого оновлення техніко-технологічної бази, вартість якого рознесена у часі, а ефект відчутний відразу.

Державно-приватне партнерство як спосіб залучення до підприємств водопостачання коштів приватних інвесторів передбачає, окрім іншого, надання майнових комплексів у концесію. Спираючись на закордонний досвід, концесію можна описати як ефективний довгостроковий інструмент покращення майнового, фінансового і кадрового стану підприємств, а також покращення якості їх послуг. Український досвід здійснення концесій у житлово-комунальному господарстві свідчить про необхідність подальшого вдосконалення регулювання подібних відносин, зокрема у сфері тарифоутворення на підприємствах концесії.

Таким чином, різноманітність шляхів залучення інвестицій до підприємств водопостачання та галузі ЖКГ загалом свідчить про можливість розподілу інструментів фінансування на короткострокові, які є ефективними для швидкого покрашення стану і підвищення інвестиційної привабливості,  та довгострокові, які спрямовані на повномасштабне реформування підприємств житлово-комунального господарства в цілому й сектору водопостачання зокрема.

Література

1. Полуянов В.П. Вдосконалення узагальненої моделі фінансових потоків у водопостачанні / В.П. Полуянов, А.Б. Савченко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №3. – С. 259-267.

2. Козинець Г. Удосконалення фінансування підприємств комунальної форми власності [Електронний ресурс] // Г. Козинець, С. Попова. Режим доступу: www.kntu.kr.ua/doc/zb_10_2/stat_10_2/35.doc

3. Водяник Л.К. Лізинг як інструмент залучення інвестицій в житлово-комунальне господарство / Л.К. Водяник, О.М. Русанов // Економічний простір. – 2009. – №2. – С. 73-83.