Экономические науки / 5. Управление трудовыми ресурсами

 

студентка Коваленко Л.Ю., к.е.н. Грищенко В.Ф.

Сумський державний університет, Україна

 

Трудовий потенціал, як складова економічного потенціалу території

 

У сучасній економічній теорії труд розглядається як один із основних факторів виробництва. Так, наприклад, Р.М. Нурєєв [4,с.280] переконаний у тому, що єдиного ринку ресурсів не існує. Натомість є сукупність взаємопов’язаних ринків – ринку капіталу, землі, праці, інфляції, інформації та підприємницьких здібностей.

На думку В.З. Балікоєва [1,с.226]     на ринку праці об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – функція робочої сили – праця. Вказана функція практично реалізується у тому ж різноманітті, як і різноманітні самі люди за своїми схильностями, здібностями і талантами.

В.Л. Клюня [3,с.126] стверджує, що для визначення рівноважної ціни такого ресурсу як праця (заробітної плати) необхідно поглянути на ринок праці, з точки зору пропозиції робочої сили.  Пропонуючи свою працю будь-який найманий працівник керується очікуваним рівнем реальної заробітної плати.

В зв’язку з цим, на нашу думку, трудовий потенціал території доцільно розглядати у взаємозв’язку з економічним потенціалом території (як складову цієї системи), ґрунтуючись на тому, що за допомогою праці всі інші фактори виробництва, такі як природні ресурси, засоби виробництва, підприємницькі здібності поєднуються в єдину систему економічного потенціалу території. Таким чином трудовий потенціал території є одним із складових, структурних елементів її економічного потенціалу (рис. 1).

Економічний потенціал території складається з таких структурних елементів як природно-ресурсний потенціал, інституційний потенціал, виробничий потенціал (інвестиційний, інноваційний та потенціал матеріально-технічної бази), а також трудовий потенціал території (демографічний, культурний, індивідуальний та потенціал суспільної організації праці). Будучи структурним елементом економічного потенціалу території, її трудовий потенціал обумовлює формування, використання і розвиток інших компонентів такої системи.

І. Джаін [2] пропонується розглядати відтворюваність трудового потенціалу території виходячи з двох фаз: формування та використання. На думку автора, фаза формування має досить важливе значення, адже на цій фазі в кількісному і якісному вираженні формується робоча сила, яка розподіляється по різним галузям та територіальним одиницям. Що стосується фази використання, то це так би мовити, результат ефективності фази формування, тобто чим більше сформований трудовий потенціал на фазі формування, тим більша віддача може бути на фазі використання.

У роботі [2, с. 91] наголошується, що складність дослідження ролі трудового потенціалу в системі економічного потенціалу території обумовлена взаємозв’язком потенціалів через властивості взаємодоповнення та взаємозаміни відповідних видів економічних ресурсів. У зв’язку з цим зміни стану одного виду потенціалу, відображаються на станах інших видів. Так, наприклад, підвищення трудового потенціалу регіону за рахунок збільшення чисельності економічно-активного населення, підвищення рівня його освіти , поліпшення стану його здоров’я передбачає підвищення рівня виробничого потенціалу території.

У цей же час збільшення рівня виробничого потенціалу території за рахунок підвищення його технічного рівня, передбачає вивільнення певної частини економічно-активного населення, зайнятого в цій сфері економічної діяльності. При цьому дуже гостро постає питання зайнятості населення, що в свою чергу призводить до плинності кадрів і зниження трудового потенціалу території.

 

Література

1.           Баликоев В.З. Общая экономическая теория: учебное пособие [Текст] / В.З. Баликоев. – Новосибирск, ТОО «ЮКЕА», НПК «Модус», 1996. – 416 с.

2.           Джаин И.О. Оценка трудового потенциала: Монография [Текст] / И.О. Джаин. – Сумы: ИТД „Университетская книга”, 2002. – 250 с.

3.           Клюня В.Л. Основы экономической теории: учебное пособие [Текст] / В.Л. Клюня, М.Л. Зеленкевич, Н.В. Черченко и др. [Под ред. В.Л. Клюни]. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. – 336 с.

4.           Нурєєв Р.М. Курс экономики: учебник для вузов, 2-е изд., изм. [Текст] / Р.М. Нуреев. – М.: Издательство «Норма» (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. – 572 с.