Економічні науки/7. Облік і аудит

Поліщук М.В., Татарчук М.І.

Науковий керівник асистент Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аудит ефективності в системі державного фінансового контролю з урахуванням зарубіжного досвіду

 

На даному етапі розвитку України, особливо гостро постає питання ефективного використання сектором державного управління фінансових, людських та матеріальних ресурсів. Для підвищення ефективності використання цих ресурсів розвинуті країни використовують механізми фінансового контролю та аудиту. Одним із напрямів удосконалення системи державного фінансового контролю в Украї­ні слід розглядати розробку і запровадження механіз­мів аудиту ефективності.

На сьогодні у зарубіжних країнах попит на аудит ефективності як у суспільному, так і в приватному секторах збільшується, оскільки зростає обізнаність про вигоди, які він може принести. Найбільш інтен­сивно аудит ефективності застосовують у суспіль­ному секторі, оскільки він сприяє успішному вирі­шенню проблем підвищення ефективності й резуль­тативності бюджетних витрат.

Застосування  аудиту ефективності в системі державного фінансового контролю є предметом дослідження таких вчених, як А.О. Асанов, М.В. Бариніна-Зарікова, О.В. Грибовський, С. Левицька, А.В. Мамишев, Н.І. Рубан, І.Б. Стефанюк та ін.

Метою дослідження є вирішення існуючих проблем, що пов’язані із запровадженням аудиту ефективності у практику роботи вітчизняних органів державного фінансового контролю, окреслення принципових умов для подальшого розвитку теорії аудиту і наближення до най­кращої міжнародної практики аудиту ефективності.

Актуальність теми зумовлена проблемами ефективного використання бюджетних коштів та оцінки результатів управління в держав­ному секторі економіки, визначення слабких місць в організації виконання запланованих цілей та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів.

Проблеми ефективного витрачання коштів та оцінки результатів управління в державному секторі економіки зумовили нездатність державного фінансового контролю викривати реальні причини нераціонального витрачання бюджетних коштів.

Аудит ефективності є формою контролю, яка являє собою сукупність дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізії та перевірок іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих цілей, встановлення факторів, які перешкоджають досягненню максимального результату при використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів [1].

Основними проблемами, що постають перед аудитом ефективності в системі державного фінансового контролю є: незавершеність реформи бюджетного процесу; неудосконалена відповідна система показників для виконання кожного із завдань тієї чи іншої проблеми з урахуванням специфіки та сфери її реалізації; відсутність упорядкованої та несуперечливої системи нормативно-правового регулювання державно-фінансового контролю й аудиту.

Пріоритетними завданнями аудиту ефективності є наступні: визначення рівня виконання державної програми та оцінка досягнення запланованих результативних показників; встановлення недоліків адміністративного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають повному виконанню державної програми; оцінка доцільності подальшої реалізації державної програми та обґрунтування пропозиції щодо її припинення або забезпечення своєчасного виконання оптимального обсягу державних ресурсів.

Аудит ефективності передбачає визначення об­сягів економічності, результативності й ефективнос­ті. Він включає:

­       аудит економічності діяльності адміністрації, досягнутої завдяки застосуванню ефективних адмі­ністративних принципів, практики та політики управління;

­       аудит продуктивності використання трудо­вих, фінансових та інших ресурсів, включаючи до­слідження систем інформації, результатів виробничої діяльності, стану внутрішнього контролю та їх моніторинг, а також оцінку заходів, вжитих об’єктом аудиту для усунення виявлених недоліків;

­       аудит результативності діяльності щодо встановлення ступеня досягнення об’єктом аудиту накреслених цілей, а також перевірку фактичних нас­лідків і результатів діяльності порівняно із заплано­ваними [2].

Для того щоб аудит ефективності зайняв належне місце в системі державного фінансового контролю в Україні, сприяв би модернізації бюджетного процесу і підвищенню якості державного управління, необ­хідно дотримання принципових умов для його подальшого розвитку, вирішення існуючих проблем та на­ближення до найкращої міжнародної практики.

Передусім потрібно створити адекватну нормативну та методологічну основу для проведення аудиту ефективності, зокрема розробити й затвердити єдину концепцію розвитку державного фінансового конт­ролю в Україні. Крім того, необхідно розробити з урахуванням най­кращої міжнародної практики загальні стандарти професійної етики державних аудиторів і контролерів.

З метою вдосконалення інформаційної бази, яка є обов’язковою для проведення аудиту ефективності, потрібно завершити впровадження механізмів програмно-цільового методу, забезпечивши не тільки форму­вання, а й застосування в бюджетному процесі повної та достовірної звітності про результативні показни­ки виконання бюджетних програм.

Важливу роль у вдосконаленні методології й практики державного фінансового контролю та запровад­женні механізмів аудиту ефективності відіграє створення умов для підготовки і атестації аудиторів, що працюють у секторі державного управління. Необхідно напрацювати комплексний підхід до підбору від­повідних фахівців, їх подальшої теоретичної й практичної професійної підготовки. У цьому контексті ма­ють бути розроблені відповідні програми навчання, а також порядок атестації фахівців з державного конт­ролю й аудиту.

 До проведення аудиту ефективності в державному секторі слід більш активно залучати незалежних аудиторів. Практична реалізація цієї пропозиції можлива тільки після відпрацювання та закріплення у віт­чизняному законодавстві механізмів залучення до проведення аудиту ефективності у державному секторі більш кваліфікованих сертифікованих аудиторів.

 За аналогією з міжнародною практикою до розробки пропозицій з питань методології аудиту ефектив­ності можуть бути залучені професійні аудиторські організації (зокрема, АПУ і САУ), незалежні аудитори та експерти, що мають досвід взаємодії з органами сектора державного управління [3].

Дослідження методології аудиту ефективності проведене на підставі досвіду  деяких країн  (зокрема США, Великої Британії, Канади), дало змогу дійти принципових  висновків:

по-перше, методики проведення аудиту ефектив­ності здебільшого повторюють положення загально­прийнятих міжнародних стандартів аудиту;

по-друге, практичні рекомендації з проведення аудиторських перевірок адаптуються до кожної кон­кретної ситуації;

по-третє, аудит ефективності провадять на під­ставі найкращих практик, встановлених критеріїв та індикаторів ефективності, рідше – ґрунтуючись на експертній думці аудитора.

Література:

1.     Рубан Н.І. Аудит ефективності: надбання, проблеми, перспективи // Фінансовий контроль. – 2008. – №6. – С.4-6;

2.     Удачина І.  Аудит ефективності – нова форма контролю // Справочник экономиста. – 2009. – №9. – С. 20-24;

3.     Чумакова І. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С.54-61.