Оскірко Ю.А.

Науковий керівник: Секіріна Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

Поняття доходів та їх єкономічна суть

Практично всі економісти, які працювали в різні періоди часу вивчали характеристику та можливі різноманітні джерела виникнення доходів у різних сферах виробництва. Всі вони хотіли зробити дослідження джерел виникнення та потенційні причини підвищення доходів як чітко визначеного індивіда, підприємства, країни та суспільства, як кінцевого пункту дослідження.

Усі економіко-правові науки ставляться до доходу як до універсального показника ефективності виробничої діяльності підприємства.

Що стосується історичного фактора, то першим цим поняттям зацікавився Аристотель, який у своїх працях вивчав такі поняття, як торгівля та джерела виникнення грошей.

У період середньовічного вивчення Ф. Аквінський був змушений засудити лихварські відсотки та торговельні прибутки певної особи, які він вважав результатом вельми нечесного обміну та присвоєння результатів чужої праці собі, а багатство – всі матеріальні блага у натуральній формі вираження, які можуть бути створенні лише своєю працею, а не працею інших [5. c.31].

Представники меркантелістського напрямку багатство країни вбачали у золотих і срібних виробах, потенційним джерелом якого була зовнішня і внутрішня торгівля. Т. Мен у своїх працях розглядав ідею „торгового балансу”. На його думку, держава стає багатшою, чим більшою є відношення різниці між вартістю ввезених та вивезених в країну товарів [5 c.37].

У Великобританії в 60-90-ті роси 17ст. У.Петті у своїх працях запропонував погляди з приводу багатства та шліхів його примноження. На відміну від меркантилістів, він визнавав, що багатство утворюють не тільки метали попиту, гроші, а і будівлі, товари, землі країни.

Ф. Кене вбачав основу багатства у сільському господарстві, завдяки якому приводиться у рух промислове виробництво та підтримується потенційне процвітання нації. До того ж , чистий продукт (додаткова вартість) можуть вироблятися лише у сільському господарстві.

Англійський вчений А. Сміт у своїх працях „Дослідження про природу” розглядав розвиток суспільства та підняття його добробуту. На його думку, основним джерелом багатства була сфера виробництва – з одного боку, та розвиток сільського господарства – з іншого. Він був прихильником того, щоб державні структури не втручалися у регулювання ринкових відносин, тому що кожна людина намагається використати свій капітал так, щоб він приніс найбільший прибуток. Збільшуючи власні доходи підприємці, не підозрюючи, збільшують доходи держави, а значить, зростає суспільний дохід країни [3. c.86].

Відомий англійський економіст Д. Рікардо у праці „Засади політичної економії і оподаткування” розглядав два, на його думку, головних запитань економічної теорії. По-перше, він виділив три основних пункти (капітал та робітників, власників землі та власників грошей). Та також три основних види доходів (заробітні плата, рента та прибуток). По-друге, головне завдання політичної економії полягає у визначенні законів, які керують перерозподілом доходів. Вчений був впевнений, що зростання доходів капіталістів обов’язково знижує доходи робітників [6. c.78].

У відомій праці „Капітал” К. Маркс детально розглянув доходи та джерела їх виникнення. Формулою, яка охоплю всі тайни суспільного процесу виробництва він вважав капітал – прибуток (підприємницький дохід), земля – земельна рента та труд – заробітна плата. І тільки разом вони можуть приносити доход. З розвитком основ капіталізму значення ренти, як джерела доходу, буде зменшуватися і безперечно залишаться два великі джерела доходу – прибуток і заробітна плата та два великі класи – капіталісти та пролетарі [2. c.886].

Що стосується радянських часів, то в нашій державі вперше слово „дохід” увійшло до лексикону керівників та вчених у кінці 60-х років 20ст. На підприємствах після 1964 р. поетапно вводилася нова система розподілення прибутків, згідно з якою розподілення доходу стало здебільшого раціональним.

На сучасному етапі економісти також неоднозначно трактують поняття доходу та його започаткування. Один із визнаних вчених Н.М. Ткаченко визначає, що раціональний дохід підприємства утворюється з виручки за реалізацію продукції, товари, роботи, послуги після відрахування на матеріальні витрати.

В.В. Сопко характеризує дохід, як елемент діяльності – операційної, фінансової або інвестиційної – якщо відбулася подія його визнання на основі економічного змісту господарської операції та юридичного оформлення [4. c.509].

Що стосується сьогодення, то трактування поняття доходу розкривається в різних джерелах по різному, що наведено в таблиці 1.

Поняття ”дохід” за літературними джерелами

Таблиця 1

Автор

Термін

1. В.М. Гриньова

Підприємницький дохід вчена трактувала як винагороду за підприємницьку діяльність, компенсацію негативних емоцій, пов'язаних з ризиком, конкуренцією, невизначеністю, страхом та виробництвом, орієнтованим на невідомий ринок.

2. А.А. Пересада

Дохід господарства є результатом діяльності основного капіталу без оборотних засобів [2. c.97].

3. Ф.Ф Бутинець

Дохід є надходження економічних та фінансових вигод, які з’являються в результаті функціонування підприємства у якості виручки від реалізації продукції, (товарів, надання можливих робіт, послуг), дивідендів, гонорарів, відсотків, заохочувальних виплат та ін [1. c.103].      

4. Н. М. Ткаченко

Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) [3. c.54].

5. П(с)БО

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників

6. М(с)БО

Дохід – це валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу. 

Підсумовуючи різні варіанти підходів до найймовірнішої економічної сутності доходу, необхідно зауважити, що таке поняття як дохід є досить різносторонньою категорією вивчення.

Отже, на нашу думку, доходи підприємства є одним з небагатьох найважливіших самостійних об’єктів, що потребують неупередженого поглиблення теоретичних і практичних основ та рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку доходи відіграють у розвитку підприємства та формування кінцевих результатів його фінансової спроможності та діяльності.

Література:

1.Бухгалтерськи фінансовий облік: Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2003. – 726с.

2. Пересада А.А. Інвестування : Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. – К.: КНЕУ, 2006. – 251 с.

3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2000. – 578с.

4. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Підручник. – К.: А.С.К., 1998. – 800с,

5.Юхименко П. І. Історія економічних учень: Навчальний посібник. – К.:Знання-Прес,2000. – 514с.

6. Ядгаров Я. С. История енономических учений: Учебник для вузов. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 320с.