О. П. Буряк
к.е.н., доц., здобувач
кафедри економічної теорії ЛКА
Основні інструменти подолання банківських криз
у Польщі, Японії, Франції, Великобританії та Канаді
Сучасна світова криза зародилась у
США. Зародившись як криза ринку нерухомості та похідних фінансових
інструментів, вона доволі швидко зачепила Велику Британію, а згодом постраждали
практично всі країни Європи. Найбільше
постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком.
Відповідно у сучасних умовах дослідження інструментів подолання банківських криз країнами з
розвиненою банківською системою набуває
особливої актуальності, що
допоможе у розробці заходів подолання і запобігання їх розповсюдження у
майбутньому.
Криза зародилась
в США у сфері нерухомості, але через високий ступінь глобалізації фінансового
ринку вона поступово вразила всю економіку країни. Очевидно, що в умовах високого рівня
взаємозалежності між всіма учасниками світового
ринку, негативні явища не могли оминути й інші держави.
Фінансова криза 2008-2009 рр. торкнулася економік усіх
країн світу, в тому числі й Республіки Польща. У першій половині 2009 р.
масштаб кризи та кількість охоплених нею держав ЄС зростали. А що стосується
Польщі, то у другому кварталі 2009 р. Польща залишилася єдиною серед
європейських країн, де спостерігався приріст ВВП. Польський показник
економічного зростання сягнув 1,2 %. Це
був один з небагатьох додатних результатів розвитку у світі [1]. Основним фактором, який
насправді ефективно захистив Польщу від наслідків світової кризи, був значний
фундамент економіки, збудований упродовж останніх 20 років економічних
перетворень у країні. Для боротьби із кризою було розроблено «План стабільності
і розвитку», який передбачав виділення: 14,2 млрд. дол. на збільшення лімітів і
гарантій Державного казначейства для банків; 7,14 млрд. дол. для малого і
середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності [1].
Доцільно відзначити і надійну польську банківську
систему, яка під час кризи не похитнулася.
Таку ситуацію можна пояснити тим, що польський банківський сектор не є значно залежним від ситуації
на американському банківському ринку, оскільки
лише 7 % закордонних інвестицій у польському банківському секторі походить зі США. Відмітимо і те,
що на відміну від інших західних країн, польські банки не використовували
ризикових фінансових інструментів, наприклад, таких як деривативи. Також
польські банки не надавали ризикових іпотечних кредитів.
З вищенаведеного можна зробити висновок стосовно того,
що внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах
кризи були: виважені дії уряду, які поєднувались з врівноваженою структурою
економіки; надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і
використання внутрішнього потенціалу ринку. Що стосується зовнішніх чинників,
то до них можемо віднести такі: використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток
інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону
навколишнього середовища, регіональний розвиток та модернізацію сільського
господарства.
Розглянемо
також антикризову програму Японії. Уряд країни в рамках антикризової програми у
банківській сфері намагався протидіяти зростанню сили єни, оскільки сильна єна
заважає японським виробникам-експортерам. З цією метою діє урядова програма
надання доларових паперових кредитів, яка має сприяти стимулюванню японських
компанії. З метою захисту від впливу боргової кризи в Євросоюзі Японія планує
створити нову систему кредитування в азійському регіоні. За основу нової
системи буде взята структура МВФ і створять її на основі валютних резервів
країн АСЕАН, Китаю, Південної Кореї і Японії [3].
Своєю чергою розглянемо досвід
Франції щодо врегулювання економічної ситуації внаслідок економічної кризи.
Слід відмітити, що, у Франції на досить високому рівні збереглося державне
регулювання економіки. В країні незважаючи на заперечення з боку інших
учасників Європейського Союзу, з 2008 року проводиться великомасштабна
підтримка промисловості країни. Основна фінансова допомога держави
сконцентрувалася на пріоритетних галузях економіки, а саме: авіабудуванні та
автомобільній промисловості. Допомога надається у формі бюджетних трансфертів,
пільгових кредитів, державних банківських гарантій і політики стимулювання
продажів за допомогою бюджетних субсидій. За рахунок бюджету Франція
фактично погасила борги найбільш важливих для економіки підприємств, включаючи податкові
борги. Францією також було вжито антикризові заходи і у сфері податкового
регулювання та соціального забезпечення населення країни.
З вищенаведеного
можна зробити висновок стосовно того, що банківська система Франції є стійкою,
оскільки в країні присутнє жорстке державне регулювання та консервативна політика банків.
Політика
Великої Британії також зазнала змін у економіці у зв'язку зі світовою
фінансовою кризою зазнала. У Великій Британії значна допомога надавалася в
першу чергу фінансовому сектору, оскільки він є пріоритетним для англійської
економіки. Державна допомога найбільшим британським банкам в умовах фінансової
кризи за даними Національного статистичного управління Великої Британії
перевищила 1,4 трлн. дол. Зазначена допомога включила в себе: рекапіталізацію
низки великих банків; масштабне кредитування Банком Англії банківського
сектора; введення системи державного страхування позик.
Серед
антикризових заходів Великої Британії слід відмітити і податкове регулювання та
стимулювання розвитку промислового сектора. Держава взяла активну участь в оздоровленні банків.
Держава придбала 70% акцій Ройаль Банк Скотланд, Лойдс банк і HBOS отримали десятки мільярдів фунтів стерлінгів
державної підтримки і нині частка держави у цих банках становить понад 40%.
Серед заходів держави щодо підтримки «хворих» банків основними були такі:
страхування 90% кредитів, які видали банки; дозволено ЦБ викупити погані активи
банків на суму 50 млрд. ф. ст.; дозволено ЦБ створити на 150 млрд. ф.ст.
електронних грошей (емісія), на які можна купити цінні папери уряду.
Британський підхід до покращання корпоративного управління в банках в умовах
фінансової кризи, на наш розсуд, є найбільш комплексним, адже передбачає
використання досить поширених у світі інструментів. Це свідчить про формування
дійсно комплексного підходу на державному рівні до вирішення проблем
корпоративного управління в банках.
Епіцентром
світової фінансової кризи (2008-2009 рр.) та сусідом Канади були США . Однак
США не вдалося потягнути економіку і банківську систему Канади за собою, адже
ознаки економічного спаду в Канаді мінімальні – 1,6%, тоді як у США – 2,4%, у
Великобританії – 2,8% [2]. Важливо наголосити на тому, що в період світової
фінансової кризи банки Канади приносили прибуток, а у листопаді 2008 р.
банківську систему Канади світовими експертами було визнано найздоровішою у
світі. У Канаді жоден банк не відчув серйозних проблем спричинених кризою і не
вимагав допомоги від держави. Уряд Канади затвердив і запустив програму викупу
у банків застрахованих іпотек на суму 125 млрд. канад. дол. Але це було
зроблено для того, щоб банки могли продовжувати конкурувати на рівних з
іноземними фінансовими установами.
Така стійкість
канадських банків до зовнішніх і внутрішніх загроз пояснюється таким: традиційно
консервативною політикою банків, яку вони проводили перед кризою; у Канаді
переважає збалансований підхід до споживання і заощадження серед населення,
домогосподарств, тобто жити в борг особливо не хочуть; у Канаді всі установи
підпорядковані єдиному регулятору – Офісу суперінтенданта фінансових установ.
Література
1. Польща – єдина
країна ЄС, яка у 2009 році продемонструвала економічне зростання [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.wz.lviv.ua/
2. Реверчук С.К.
Грошово-банківські системи зарубіжних країн. Навчальний посібник. – Львів:
«Магнолія 2006». - 2011, с. 258
3. Японія
продовжить доларове кредитування приватних компаній [Електронний ресурс]. – Режим доступу.–http://www.epravda.com.ua/news/2012/08/7/331518/
4. Японія хоче
створити структуру, схожу на МВФ [Електронний
ресурс]. – Режим доступу.– http://www.epravda.com.ua/news/2012/01/7/312126/