Экономические науки/ 1.Банки и банковская система.

8.Математические методы в экономике

К.е.н. Бережна Л.В., к.е.н Снитюк О.І.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Моделювання інтегрального показника ринку платіжних карток в Україні

В Україні й усьому світі відбувається процес розширення застосування безготівкових розрахунків, і його потрібно певним чином упорядкувати і стимулювати. Як відомо регіони України кардинально відрізняються чисельністю населення, співвідношенням міського і сільського населення, розвитком і видом промисловості тощо. Тому дуже складно за статистичними даними Національного банку України [1] та Державного комітету статистики [2] оцінити забезпеченість мешканців областей картками й рівень інфраструктури їх обслуговування. Крім того, оскільки ці досліджувані показники характеризуються, як правило, множиною ознак (m≥2), то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку. Назвемо її «Інтегральний показник ринку платіжних карток (І_рпк)».

Конструювання І_рпк містить такі етапи:

1. Формування множини індикаторів.

2. Нормалізація і стандартизація індикаторів.

3. Розрахунок інтегрального індексу.

Дослідження рівня ринку платіжних карток в регіональному аспекті пропонуємо здійснювати за такими показниками:

ü Кількість платіжних карток на 1 особу наявного населення (х1);

ü Кількість платіжних карток на 1 особу постійного населення (х2);

ü Кількість платіжних карток в обігу на 1 особу наявного населення (х3);

ü Кількість платіжних карток в обігу на 1 особу постійного населення (х4);

ü Чисельність наявного населення на 1 банкомат, тис. ос. (х5);

ü Чисельність постійного населення на 1 банкомат, тис. ос. (х6);

ü Чисельність наявного населення на 1 платіжний термінал, ос. (х7);

ü Чисельність постійного населення на 1 платіжний термінал, ос. (х8).

Здійснимо стандартизацію показників за формулою

де х_ij ‒ значення і-ого показника ринку платіжних карток в j-ій області, x_max і x_min ‒ відповідно мінімальне й максимальне значення показника серед сукупності областей, z_ij ‒ стандартизовані значення показників.

Проведемо розрахунок інтегрального показника ринку платіжних карток (І_рпкj) за формулою

Зведемо значення інтегрального показника ринку платіжних карток (І_рпкj) в розрізі регіонів України за період з 01.01.2009 по 01.01.2014 р. на рис. 1.

Рис. 1. Значення інтегрального показника ринку платіжних карток (І_рпкj) в розрізі регіонів України за період з 01.01.2009 по 01.01.2014 р.

Як видно із рисунка, перше місце на ринку платіжних карток стабільно посідає м.Київ. Проте інтегральний показник (І_рпкj) інших областей має значну варіацію. І дуже складно визначити області, які мають наближені значення цих показників за весь досліджуваний період, а отже, неможливо зрозуміти, які фактори впливають на зміну інтегрального показника (І_рпкj). Тому необхідно серед усієї сукупності показників у багатовимірному просторі сформувати клас однорідних одиниць сукупності, та побудувати відповідну модель зв’язку. Для цього застосуємо кластерні процедури класифікації [3].

В результаті ієрархічних процедур кластеризації сформована дендограма (рис. 2).

Рис. 2. Вертикальна дендограма класифікації областей України за рівнем інтегрального показника ринку платіжних карток (І_рпкj) за період з 01.01.2009 по 01.01.2014 р. (алгоритм одиничного зв’язку, Евклідова відстань).

Як видно із рис. 2 на графіку чітко виділяються два кластери: І-ий ‒ це м. Київ і Дніпропетровська область, які демонструють найвищі показники розвитку ринку платіжних карток, та ІІ-ий ‒ це усі інші регіони України. В межах другого кластеру можна виокремити такі групи (із зазначенням середніх показників частки міського населення в областях у 2008 - 2013 роках):

1) Сумська (67,52%), Херсонська (61,15%), Черкаська (56,14%), Вінницька (49,72%) та Львівська (60,77%) області;

2) Луганська (86,73%), Волинська (51,84%), Хмельницька (54,95%) області;

3) Житомирська (58,05%), Чернігівська (62,93%), Івано-Франківська (43,29%), Рівненська (47,78%), Тернопільська (43,85%), Запорізька (76,93%) та Полтавська (61,14%) області;

4) АРК (62,81%), Миколаївська (67,75%), Харківська (80,13%), Кіровоградська (62,03) та Київська (61,44%) області.

Отже, як видно, за виключенням декількох областей, ІІ-га група в більшості своїй об’єднує регіони, які мають частку міського населення в областях у 2008 - 2013 роках в середньому 60,8%. В той же час як до І-го кластера належать регіони із часткою міського населення 100% (м. Київ) та 83,5% (Дніпропетровська область). Це означає, що існує зв’язок між рівнем розвитку ринку платіжних карток та чисельністю населення регіону, що проживає в місті.

Таким чином, існуюча інфраструктура вже дозволяє широко запроваджувати безготівкові розрахунки в Україні. Адже увесь світ рухається в бік безготівкових розрахунків. Паперові гроші ‒ це надзвичайно дорого як для банків, так і для клієнтів. А головне ‒ небезпечно й неефективно. Проте знижувати ліміт на розрахунки готівкою в Україні нижче позначки 10 – 15 тис. грн. доти, доки «високі технології» не досягнуть найвіддаленіших населених пунктів, не можна.

Література:

1. «Загальні показники розвитку ринку платіжних карток в Україні» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76254&cat_id=36042

2. «Демографічна та соціальна статистика» [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування. Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001 р. – 170 с.