Історичні науки
Здобувач Чалаван В.А.
Національна наукова
сільськогосподарська бібліотека НААН, Україна
Рецензування в
галузі оплати праці
в 2-гій пол.
ХХ століття (історичний аспект)
У ХХІ ст. в Україні актуалізувалися
дослідження соціальної історії., зокрема антропогенного чинника, синонімом
якого в радянській історіографії є термін «суб’єктивний фактор». Наша доповідь
присвячена публікаціям професора М. І. Нижнього, в яких він оцінює
наукові видання, що синтезують дослідження в області оплати праці працівників
сільськогосподарських підприємств у 1970-х рр. радянської епохи. Починаючи з
1950-х рр. під керівництвом вченого розроблялися усі рекомендації з оплати
праці в колективних господарствах України.
Наукові погляди і переконання вченого відображені в
опублікованих вченим рецензіях на праці вчених економістів-аграріїв. Так, у рецензії
«30 років колгоспу «Красный Октябрь» М. І. Нижній аналізує
ключові результати успішної 30-річної роботи беззмінного голови даного
колективного господарства Героя Соціалістичної праці П. О. Прозорова,
створення якого бере початок у 1924 р. з об’єднання дев’яти батрацьких і
бідняцьких господарств села Чекоти Вожгальської воласті Вятської губернії (нині
Вожгальський район Кіровської області) в артіль. Тут він високо оцінив побудовані
П. О. Прозоровим відносини з людьми безпосередньо та міжособистісні в
робочому колективі, які втілили поєднання задоволення суспільних господарських
та особистісних інтересів працівників на основі забезпечення матеріальної
зацікавленості у роботі, без яких одна лише продумана організація праці з
чітким розподілом виконуваних обов’язків не принесе бажаного результату. Микола
Іванович впевнено протиставив вдалу роботу голови Прозорова деяким керівникам
колективних господарств, які намагались якомога більше отриманої продукції
розподілити на трудодні та недостатньо уваги приділяли створенню резервних
фондів, у результаті чого в неврожайний рік працівники отримували низьку
заробітну плату, що визначає низьку трудову дисципліну.
Рецензуючи, вчений підкреслював важливість
значення в оцінюваній ним книзі висвітленого питання щодо щомісячного
авансування працівників у натуральному і грошовому вираженні на вироблені ним
трудодні, що відповідає інтересам та сприяє розвитку сільськогосподарських
підприємств, ставлячи заробіток кожного працівника у відповідність його роботі.
М. І. Нижній одностайний з думкою П. О. Прозорова у тому,
що з метою організації процесу щомісячного авансування необхідно створювати
необхідні перехідні фонди та подолати труднощі при його введенні. Поряд з цим він
відзначає значимість для досягнення успіхів у господарюванні правильної
організації дисципліни праці, а саме: розстановку людей на виробництві за
здібностями; вірний облік праці працівників; розподіл доходів за трудоднями;
запровадження у виробництво досягнень науки й техніки, передового досвіду.
У другій половині 1970-х років ХХ століття
24 % економічно активного населення та 33 % працівників сфери
матеріального виробництва в Україні були зайняті в галузі сільського
господарства, де формувалося близько третьої частини національного доходу. То ж
задля того, щоб задовольнити суспільні потреби у продуктах харчування та
сировині для ряду переробних галузей народного господарства аграрна політика
того часу була направлена на виконання завдань по забезпеченню успішного
функціонування та усестороннього розвитку сільського господарства країни.
На нашу думку, для вирішення поставлених завдань
велике значення мав рівень успішності роботи підприємств, які виробляють
продукцію сільського господарства. Як бачимо, д. е. н. М. Нижній
з к. е. н. В. Стрельчуком в рецензії «Организация
сельскохозяйственного производства» на книгу доктора економічних наук,
професора Д. А. Григоровича «Організація і планування виробництва в
колгоспах і радгоспах» солідарні з його думкою щодо важливого значення
наявності глибоких як спеціальних знань, так і з економіки та організації
виробництва продукції сільського господарства для кваліфікованого наукового
управління сільськогосподарськими підприємствами. Наукова позиція М. І. Нижнього полягає у тому, що,
виділяючи дану наукову працю серед аналогічних, він доводить практичне значення
представленої методики економічної оцінки капіталовкладень у зв’язку з
подорожчанням продукції сільського господарства. Оскільки на підвищення
собівартості продукції значною мірою впливає збільшення витрат уречевленої
праці у розрахунку на одиницю продукції, зокрема, будівництво виробничих
об’єктів, придбання сільськогосподарських машин тощо, то ефективна політика
капіталовкладень та облік їх ефективності мають при цьому велике значення і
втілюються у визначенні показників ефективності загальних та окремих
капіталовкладень, які віддзеркаляться у практичному використанні серед
майбутніх спеціалістів та керівників сільськогосподарських підприємств, підвищать
ефективність капітальних вкладень, що сприяє прискоренню концентрації та
спеціалізації виробництва й росту продуктивності праці в сільському господарстві.
Хочемо відмітити, що зважаючи на стрімкий розвиток
продуктивних сил і постійну наявність при науково обґрунтованому господарюванні
незадоволеної потреби у нових формах організації та управління в аграрній сфері
в другій половині ХХ ст., професор М. І. Нижній акцентував увагу
на неможливості в одній науковій праці повною мірою окреслити всі питання
організації виробництва в колективних господарствах.
Література:
1. Нижній М.
30 років колгоспу «Червоний Жовт.» / М. Нижній // Колгоспник України. –
1955. – № 11. – С. 44. – Рец.
: Прозоров П. О. 30 років колгоспу «Красный Октябрь» /
П. О. Прозоров. – Москва : Сельхозгиз, 1955. – 280 с.
2. Нижний Н.
Организация сельскохозяйственного производства / Н. Нижний,
В. Стрельчук // Экономика Советской Украины. – 1976. – № 8. –
С. 88–89. Рец. :
Григорович Д. А. Організація і планування виробництва в колгоспах і
радгоспах. – К. : Урожай, 1968. – 403 с.