Филологические науки/ 6. Актуальные проблемы перевода.

Гурєєва Л.В., Козьміна Н.А.

Кафедра англійської мови технічного спрямування №1, Національний технічний університет України «КПІ»

ЛЕКСИЧНІ НАВИЧКИ У КОНТЕКСТІ ПЕРЕКЛАДУ

Мова являє собою універсальну систему представлення і збереження знань в усній та письмовій формах. Усне мовлення формується в процесі природного спілкування спонтанно, і реалізується звуковими засобами. Письмове мовлення є фіксацією усного мовлення і виражається системою графічних символів. Письмове мовлення не засвоюється спонтанно, людину необхідно цілеспрямовано навчати цій системі. Л.С. Виготський казав, що письмове мовлення – це мова в уявленні. Для його оволодіння треба розпізнавати елементи у графічному вигляді. В той же час, письмове мовлення не є перекладом усного мовлення у письмові символи, а усне мовлення не є простим засвоєнням системи письма. Письмове мовлення для свого розвитку потребує абстракцію. Таким чином, усне та письмове мовлення можна розглядати як два рівня в рамках лінгвістичної та психологічної структури мовної діяльності людини. Саме тому питанням мовлення та мовленнєвих навичок займається психолінгвістика. Найбільш повно і докладно психологічна і психолінгвістична характеристика письмової форми мови представлена в дослідженнях Л.С. Виготського, А.Р. Лурии, Л.С. Цвєткової, А.А. Леонтьєва та ін.

Однією з основних цілей навчання майбутніх перекладачів, разом з іншими, є розвиток процесу сприйняття, осмислення та розуміння тексту, тобто отримання лексичних навичок. Треба почати з питання, що ж означає розуміння тексту. Вважається, що розуміння - це процес перекладу сенсу певного тексту в будь-яку іншу форму його закріплення. Це може бути процес перефразування, переказу тієї ж самої думки іншими словами, або процес перекладу на іншу мову. [1]

Професійна діяльність перекладача в сучасних умовах пов’язана з операціями по обробці великої кількості інформації, необхідної для реалізації професійної діяльності перекладача. Це потребує високий рівень професійної компетенції.

Поняття професійної компетентності є досить багатогранним, оскільки в різних видах професійної діяльності компетентність розкривається за допомогою таких пізнавально-практичних понять, як знання, вміння, навички, творче мислення, теоретичне мислення, здатність приймати рішення в нестандартних ситуаціях тощо.

Формування будь-якого фахівця, а, отже, і складових його професійної компетентності повинне мати в своїй основі чітко організовану систему знань, умінь, навичок, які є необхідними компонентами готовності фахівця до професійної діяльності.

Навички є невід'ємним компонентом професійної компетенції, оскільки вони є частиною свідомої діяльності, яка проявляється в автоматизованому виконанні необхідних дій, доведених до досконалості шляхом багаторазових повторень.

Л.М. Черноватий розглядає навички як автоматизовані компоненти діяльності. Він пише, що навичка визначається як автоматизований компонент усвідомленої дії людини, що формується в процесі її виконання. Дії, що перейшли на рівень навичок, спочатку могли бути дуже складними за своєю структурою, і за своєю психологічною природою були саме діями, тобто актами, спрямованими на результат як на усвідомлену суб’єктом мету їх діяльності. Навички мають низку ознак, сукупність яких є нерозривною і за якими визначають іх наявність: автоматизованість і усвідомленість, стійкість та лабільність. [2]

Лексичні навички читання мають окремий статус. Під лексичним навиком читання можна розуміти здатність здійснювати синтезовану дію по сприйняттю, розпізнанню і розумінню лексичних одиниць в процесі читання як виду мовленнєвої діяльності.

Методисти та психологи відносять проблему навичок та їх формування до числа найбільш важливих для теорії та практики перекладу. Головну роль в оволодінні мовою грають не знання певних слів і граматичних конструкцій, а рівень розвитку умінь і навичок усного та письмового мовлення. Формування умінь і навичок є основою процесу навчання перекладу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М.: Наука, 1969а, 307 с.

2. Черноватий Л.М. Методика викладання перекладу як спеціальності: Підручник для студ. вищих заклад. освіти за спеціальністю “Переклад” / Л.М.Черноватий. — Вінниця : Нова Книга, 2013. — 376 с.