Право/5 Кримінальне право та кримінологія

Соловйова Ю.М.

Правове адвокатське суспільство, Донецьк, Україна

К.ю.н. Соловйов О.Г.

Ярославський Центр економічного та податкового просвітництва, Росія

Особливості юридичної відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічну кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: 1) фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність відповідно до законів України і постійно проживають на території України; 2) юридичні особи, зареєстровані в Україні які розташовані на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів); 3) об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами відповідно до законів України, але перебувають на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; 4) структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами відповідно до законів України (філії, відділення, тощо), але перебувають на території України; 5) загальні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України; 6) Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи відповідно до Міжнародного й українським Законодавством.

Важливою рисою сучасності є інноваційний розвиток світового співтовариства, в якому пріоритетне місце займає інтеграція. На якісно новому рівні знаходяться зовнішньоекономічні зв'язки України, підприємства вступають у експортні та імпортні відносини із суб'єктами господарювання зарубіжних країн. Господарський кодекс України, прийнятий у 2003 р., містить загальне положення про зовнішньоекономічну діяльність, але не згадує про відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. передбачає стaттю про види і форми відповідальності не розкривши їх змісту, але взагалі не розглядає порядок притягнення до неї. Види та форми відповідальності суб'єктів ЗЕД, спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, відповідальність за порушення строків імпортних операцій, відповідальність при порушенні розрахунків за зовнішньоекономічними угодами (контрактами) та інше детально є в інших законодавчих актах України.

Закон про ЗЕД передбачає декілька принципів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких є принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, а також у забороні будь-яких непередбачених законом дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками.

За порушення Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладання штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами положень Закону про ЗЕД стосовно зазначених в ньому положень, що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності при порушенні Закону про ЗЕД або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Ці санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, та Національного банку України. Санкції, які застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, діють до моменту застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону [1, с.50].

Відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформленняпродукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного Банку України [3, с.1167].

У ГК України також зазначений рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання серед загальних принципів господарювання.

У випадку неповернення валютної виручки, необхідно обгрунтовувати в окремому пункті зовнішньоекономічного контракту, що банківська комісія при розрахунках за контрактом буде здійснюватися за рахунок резидента [2, с.49].

Щодо іншої спеціальної санкції - індивідуaльного режиму ліцензування - у законодавстві міститься протиріччя. У Законі України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року ліцензія за змістом є єдиним документом дозвільного характеру, який надає право на здійснення окремого виду господарської діяльності [3, с.846]. У Законі про ЗЕД ліцензування застосовується як спеціальна санкція, як покарання за правопорушення у зовнішньоекономічній діяльності.

Аналізуючи законодавство, можна зробити висновок, що індивідуальний режим ліцензування застосовується як санкція, покарання за порушення законодавства тільки у зовнішньоекономічній діяльності, на відмінy від інших видів господарської діяльності, де ліцензування є засобом державного регулювання та підставою використання свого права на реалізацію господарської діяльності, а за порушення законодавства застосовуються зовсім інші санкції.

Згідно Закону про ЗЕД, застосування індивідуального режиму ліцензування відбувається у випадках порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності положeнь цього Закону, що встановлюють певні обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави. З приведеного можна побачити, що в Законі відсутній чіткий та вичерпний перелік порушень у ЗЕД, за яких повинна застосовуватися ця санкція.

Затверджене Міністерством економіки України Положення про порядок застосування до суб'єктів ЗЕД України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій передбачає, що вони використовуються при порушенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового та іншого законодавства, та у випадку проведення ними дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. У ст. 245 ГК України передбачено, щоіндивідуальний режим ліцензування застосовується до суб'єктів ЗЕД за порушення правил антимонопольних заходів і здійснення недобросовісної конкуренції.

У законодавстві відсутній чіткий перелік правопорушень у ЗЕД, за які застосовується ще одна санкція - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, коли дії можуть зашкодити інтересам економічної безпеки чи порушень міжнародних зобов'язань України.

З метою попередження правопорушень у зовнішньоекономічній діяльності необхідно передбачити конкретний і чіткий їх перелік, за якими застосовуються спеціальні санкції; детально обговорювати контрагентам умови виконання обов'язків у контракті. При порушенні строків ввезення на митну територію України до відповідальності притягувати винну сторону, за контрактом на яку були покладені обов'язки ввезення товару [1, с.52].

Література

1. Бабак О.А. Правове регулювання митної діяльності в сучасних умовах // Господарське право в Україні. 2012. № 2. С. 56-58.

2. Правова регламентація застосування спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності // Економіка і право. – 2007. - № 1. - С. 49-53.

3. Ніньовська З. Практичні поради суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності // Юридичний журнал. - 2004.- № 2.- С. 57-60.

4. Підприємницьке право. Збірник нормативно-правових актів: Стан на 1 вересня 2004 р./ Упоряд. В.О.Кузнєцов. - К: ЦНЛ, 2004.- 1273 с.