Психология и социология/5. Психолого-воспитательные проблемы развития личности в современных условиях

Пінігіна Юлія

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Спілкування та його значення в підлітковому віці

На сучасному етапі розвитку суспільства проблема спілкування є дуже актуальною, оскільки значення спілкування в житті сучасної людини чимале і продовжує зростати. Провідні психологи (В.М. Бехтерєв, О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, М.М. Бахтін, А.А. Бодальов) відносять потребу у спілкуванні до числа найважливіших умов формування особистості [3, c. 503].

Потреба в спілкуванні є у кожної людини. І вона виникає вже у немовляти і задовольняється тоді в першу чергу і головним чином у спілкуванні з матір’ю. З віком ця потреба диференціюється. Щоб її задовільнити, необхідні не лише близькі люди, але й інші, наприклад, ровесники.

Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології немало вчених зробило свій внесок у розвиток даної проблеми. Вони показали свою точку зору на тему особливостей спілкування в підлітковому віці.

Розробкою та вивченням питань, пов’язаних із особливостями спілкування в підлітковому віці займались психологи А.А. Бодальова, С.А. Васюра, М.П. Волошина, Г.В. Гнєздилова, І.В. Дубровіна, І.С. Кон, С.К. Масгутова та ін.

Проблема вивчення психологічних особливостей спілкування в підлітковому віці обумовлена рядом важливих обставин. Перш за все, вона визначається особливостями самого підліткового віку, який описується психологами як найскладніший етап розвитку організму та психіки дитини.

Метою нашого дослідження на даному етапі було вивчення особливостей психологічних особливостей підлітків, проявів цих особливостей під час спілкування з дорослими та однолітками, визначити значення спілкування для підлітків, адже саме ця комунікативна взаємодія виходить на перший план у цьому віці.

У дослідженні брали участь 32 учн 9 «А» і 9 «Б» класів школи № 4 м. Мелітополя. Соціально-психологічний статус і вік є приблизно однаковим. В якості основного діагностичного матеріалу для визначення рівня товариськості, комунікативних умінь, типу і властивостей темпераменту були обрані такі методики - «Оцінка рівня товариськості» (тест В.Ф. Ряховського), «Тест оцінки комунікативних умінь», ««Оцінка комунікативних і організаторських здібностей особистості. КОС-1».

Виходячи з отриманих даних, можна сказати, що, відповідно до методики «Оцінка рівня товариськості» 44 % підлітків мають високий ступінь рівня товариськості. Це говорить про те, що дана людина вельми товариська, балакуча, охоче знайомитися з новими людьми, любить бути в центрі уваги. 31 % мають середню комунікабельністю, у спілкуванні з іншими досить терплячі, з новими людьми сходяться з оглядкою, у суперечках і диспутах беруть участь неохоче, свою точку зору відстоюють без запальності. 25 % підлітків замкнуті, неговіркі, віддають перевагу самітності, тому в них мало друзів.

Аналіз емпіричних даних отриманих за методикою «Тест оцінки комунікативних умінь» дозволяє зробити висновок про те, що 41 % підлітків мають високим рівнем комунікативних умінь, тобто у таких людей сильніше розвинене вміння чути, вони можуть входити в положення іншого. 37 % володіють середнім рівнем комунікативних умінь. Для таких людей бесіда не головне джерело, від них багато чого можна дізнатися, але не тільки вони володіють істиною, навіть критику і докори їм корисно вислухати. 22 % підлітків мають низький рівень комунікативних умінь, а це означає, що такі люди насилу слухають своїх співрозмовників, можливо, недооцінюють користь, яку можна витягти з розмови.

Аналіз емпіричних даних отриманих за методикою "«Оцінка комунікативних і організаторських здібностей особистості. КОС-1»  дозволяє зробити висновок про те, що 68 % підлітків мають високий рівень комунікативних здібностей, тобто вони товариські, імпульсивні, чуйні, мають багато друзів, але у них недостатній самоконтроль, хороша пристосовність до середовища, відкриті в почуттях, чуйні, нестримані. 32 % підлітків мають високий рівень організаторських здібностей, вони мають тип спілкування спокійний, урівноважений, миролюбний, їх дії продумані і раціональні. Коло друзів не велике. Вони планують майбутнє, замислюючись над тим, що і як буде робити, не схильні піддаватися моментним спонуканням, песимістичні, не люблять хвилювань, дотримуються заведеного життєвого порядку. Вони контролюють свої почуття і рідко ведуть себе агресивно.                                        На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що в даній групі підлітків більшою мірою переважають товариські, допитливі, говіркі індивіди, які люблять бути в центрі уваги, і охоче сходяться з новими людьми, і у цьому їм допомагають їх комунікативні вміння, то є здатність чути своїх співрозмовників, вміння увійти в їх становище і проявити емпатію. У результаті аналізу результатів ми дійшли висновку, що комунікативні особливості більш виражені у дітей з сильними типами темпераменту, високім рівнем інтелектуальних здібностей, задіяними в позашкільної освіті.

Література:

1.                Савчин М.В. Вікова психологія: навч. Посібник /М.В. Савчин, Л.П. Василенко. – К.: Академвидав, 2005. - С.191-226.

2.                Шулигіна Р.А. Спілкування як вагома складова соціальної адаптації особистості / Р.А. Шулигіна // Наукові записки КУТЕП: Щорічник / Ред. кол.: Пазенок В.С. (голова) та ін. – К.: Знання України, 2003. – Вип. 3. – С. 499-507.