Варварук Л.Ю., Окрукова Т.О., Цимбал Т.В., Стах В.В.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ПОШИРЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИНИ ARTEMISIA ABSINTHIUM L. У СИНАНТРОПНОМУ ФЛОРОЦЕНОТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ ВІННИЧЧИНИ

Рослинні ресурси є частиною природних багатств нашої країни, тому їх раціональне використання, відновлення, збагачення і охорона – одне із найважливіших загальнодержавних народногосподарських завдань.

Близько 40% загального числа лікарських засобів, які дозволені для медичного застосування, складають препарати рослинного походження. В лікуванні та профілактиці серцево-судинних, шлунково-кишкових, нервових захворювань, хвороби печінки та нирок на долю рослинних препаратів приходиться від 70% до 80% всіх препаратів. Сировиною для виготовлення біля половини цих препаратів є дикорослі рослини [1].

Дикорослі рослини складають фонд вичерпних відновлюваних природних ресурсів держави. Тому питання вивчення запасів лікарської рослинної сировини та її раціональної заготівлі на сьогоднішній день є досить актуальним.

Нами було досліджено поширення лікарської рослини Artemisia absinthium L. у синантропному комплексі Вінниччини.

Artemisia absinthium L. – багаторічна трав’яниста, сріблясто-сіра рослина заввишки 50-125 см із родини Asteraceae. Трава листків і корені здавен застосовуються в народній медицині багатьох країн. Листки збирають до цвітіння рослини, траву – на початку цвітіння, зрізаючи серпами або ножами не здерев’янілі верхівки стебел завдовжки до 25 см.

Трава полину містить ефірну олію (2%), до складу якої входить цинеол, туйон, сесквітерпенові спирти (абсинтин, анабсинтин та артабсинтин), сексвітерпенові лактони (тауремізин), а також алкалоїди, каротин, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В. Галенові препарати полину гіркого збуджують апетит, рефлекторно стимулюють діяльність залоз травного каналу, підвищують секрецію жовчі, панкреатичного та шлункового соку. Полин входить до складу настойки гіркої, настойки полину, апетитних та жовчогінних чаїв [2, 3].

Ця рослина зустрічається на водорозділах і схилах балок і річкових долин, у прируслових та вторинних терасах. Як рудеральна рослина – у дворах, на вулицях, біля парканів і стін приміщень, на смітниках, рідше як бур’ян на городах і в садах. Досить щільно зустрічається у заростях чагарників, лісопосадках, особливо поблизу поселень, а також у парках (Таблиця).

Таблиця

Інвентаризаційна відомість місцезростань Artemisia absinthium L.

Географіч-ний пункт	Загальна площа, га	Угрупова-ння	Проектив-не покриття, %	Щільність запасу повітр.-сух. сировини, г/м^2	Біологічний запас повітр.-сух. сировини, кг	Можливий щорічний об’єм заготівлі повітр.-сух. сировини, кг
Район населеного пункту Коло-Михайлівка	0,50	чагарникове	10	52,7±7,3	227-300	45-60
Район населеного пункту Зарванці	0,45	чагарникове	8	59,2±7,7	232-301	46-60
Район населеного пункту Сабарів	1,0	чагарникове	5	64±8	560-740	112-148

Найбільш часто зустрічається в угрупованнях з Euphorbia salicifolia L., Aristolochia clematitis, Carduus acanthoides, Elytrigia repens та ін. з проективним покриттям від 20% до 40%. Це рослина багатих, рихлих, достатньо зволожених ґрунтів.

Росте зазвичай на відкритих сонячних місцях, однак може заходити під дерев’яний поріг, але там утворюються слаборозвинені екземпляри з незначним цвітінням і плодоношенням. Рослини досить мінливі, особливо за формою і забарвленням листків (від світло- до темно-зелених, майже чорних) і стебел (від світло- до темно-зелених з темними майже чорними смужками, звідки і українська назва рослини «чорнобиль»).

Заготівля трави можлива майже в усіх досліджуваних населених пунктах.

Таким чином, встановлено, що запаси сировини Artemisia absinthium L. у межах дослідних районів Вінниччини середні, а заготівля трави можлива в усіх досліджуваних населених пунктах.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Государственная фармакопея СССР // МЗ СССР.– 11-е изд., доп. – Вып. 1, 2 – М.: Медицина, 1987. – 336 с.

2. Ивашин Д.С. Справочник по заготовкам лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф. Катина, И.З. Рыбачук. – Киев : Урожай, 1983. – 296 с.

3. Лебеда А.П. Лікарські рослини : Енциклопедичний довідник / А.П. Лебеда, Н.І. Джуренко, О.П. Ісайкіна // Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1990. – 543 с.