к.б.н. Матвійчук О.А., Дика Л.П.,
Салій І.І., Ладанюк М.В.
Вінницький державний педагогічний
університет
імені Михайла Коцюбинського (Україна)
Орнітофауністична
характеристика ставу Шершні та прибережних біотопів
Водно-болотні угіддя являють
собою специфічні екосистеми, що поєднують цілу низку різнотипних за структурою
та генезисом фацій, підтримують існування великої кількості видів флори та
фауни. Переважна більшість гідрокомплексів Вінниччини мають штучне походження,
відзначаються високим рівнем антропічного тиску. Одним з найефективніших шляхів
збереження видового багатства фауни таких біотопів є включення їх до структури
природо-заповідного фонду, екологічно обґрунтованим менеджментом та введенням
обмежень щодо господарського використання тваринного світу.
Тому, спираючись на
результати пілотних досліджень, у 2015 році було розпочато збір даних для
підготовки наукового обґрунтування створення орнітологічного заказника
місцевого значення, який включатиме акваторію та прибережні ділянки ставу
«Шершні» в околицях м. Бар та с. Чемериси-Барські Барського району Вінницької
області. Польові дослідження здійснювались у різні сезони 2015-2016 років, що
дозволило виявити у межах даної екосистеми не лише гніздуючі та осілі види, але
й мігрантів та зимуючих птахів.
Загалом фауна хребетних
ставу Шершні об’єднує представників п’яти типів тварин: Pisces, Amphibia, Reptilia, Aves та Mammalia, які демонструють
різний характер топічних з в’язків з дослідженою екосистемою. У видовому та
кількісному відношенні у межах дослідженої території домінують облігатні
лімнофіли. Мозаїчність структури біотопів узбережжя ставу доповнюють видову
структуру території за рахунок факультативних гідрофілів, та добових і сезонних
інвазій представників інших екологічних груп тварин.
Найбагатшою, за кількістю видів, групою хребетних
тварин у межах ставу та його узбережжя є птахи. Так, упродовж року на
дослідженій території виявлено 127 видів птахів, об’єднаних до 37 родин і 17
рядів.
Екологічна
група навколоводних та водоплавних птахів включає 47 видів. З них 21 вид
регулярно, або спорадично гніздує в акваторії та на узбережжі ставу Шершні. Це,
зокрема, пірникоза
велика Podiceps cristatus (Linnaeus, 1758), бугай
Botaurus stellaris (Linnaeus,
1758), бугайчик Ixobrychus
minutus (Linnaeus, 1766), лебідь-шипун Cygnus
olor (Gmelin, 1789), крижень Anas
platyrhynchos Linnaeus, 1758, попелюх Aythya
ferina (Linnaeus, 1758), лунь очеретяний Circus
aeruginosus (Linnaeus, 1758), пастушок Rallus
aquaticus Linnaeus, 1758, курочка водяна Gallinula
chloropus (Linnaeus, 1758), лиска Fulica
atra Linnaeus,
1758, крячок білощокий Chlidonias
hybrida (Pallas, 1811), рибалочка Alcedo atthis (Linnaeus, 1758), плиска жовтоголова Motacilla
citreola Pallas, 1776, кобилочка солов’їна Locustella
luscinioides (Savi, 1824), кобилочка-цвіркун Locustella naevia (Boddaert, 1783), очеретянка
лучна Acrocephalus schoenobaenus (Linnaeus, 1758), очеретянка
чагарникова Acrocephalus palustris (Bechstein,
1798), очеретянка велика Acrocephalus
arundinaceus (Linnaeus, 1758), синиця вусата Panurus
biarmicus (Stepanyan, 1974), ремез Remiz
pendulinus (Linnaeus, 1758), вівсянка очеретяна Emberiza
schoeniclus (Linnaeus, 1758).
Ще 16 представників водоплавної та навколоводної авіфауни трапляються у
межах даної території лише під час весняної та осінньої міграції. Для частини з
них відмічене гніздування на Вінниччині, але не встановлене на ставу Шершні [1]. Такими видами є пірникоза мала Podiceps ruficollis (Pallas, 1764), пірникоза чорношия Podiceps nigricollis Linnaeus, 1758, пірникоза сірощока Podiceps
grisegena (Boddaert, 1783), гуска сіра Anser anser (Linnaeus, 1758), чирянка велика Anas
querquedula Linnaeus, 1758, широконіска Anas
clypeata Linnaeus, 1758, пісочник малий Charadrius
dubius Scopoli,
1786, чайка Vanellus
vanellus (Linnaeus, 1758), коловодник лісовий Tringa
ochropus Linnaeus, 1758, коловодник болотяний Tringa
glareola Linnaeus, 1758, коловодник великий Tringa
nebularia (Gunnerus, 1767), коловодник звичайний Tringa totanus (Linnaeus, 1758), брижач
Phylomachus pugnax (Linnaeus,
1758), баранець звичайний Gallinago
gallinago (Linnaeus, 1758), крячок білокрилий Chlidonias
leucopterus (Temminck, 1815).
Польові дослідження дозволили виявити у межах акваторії ставу Шершні та
на його узбережжях присутність ще 10 видів гідрофільних птахів, які достовірно
гніздують у суміжних водно-болотних угіддях (басейни річок Рів та Рівець), а до
вивченої території здійснюють трофічні інвазії. Це, зокрема, баклан великий Phalacrocorax
carbo (Linnaeus, 1758), квак Nycticorax
nycticorax (Linnaeus, 1758), чепура велика Egretta
alba (Linnaeus, 1758), чепура мала Egretta
garzetta (Linnaeus, 1766), чапля сіра Ardea
cinerea Linnaeus, 1758, чапля руда Ardea
purpurea Linnaeus, 1766, мартин звичайний Larus
ridibundus Linnaeus, 1766, мартин жовтоногий Larus
cachinnans Pallas, 1811, крячок чорний Chlidonias
niger (Linnaeus, 1758) та крячок
річковий Sterna hirundo Linnaeus, 1758.
Нарешті ще 80 видів птахів, відмічених на ставу та в його околицях
топічно пов’язані з іншими типами біотопів, але виявлені в його межах у різні
періоди року. Так, на луках, у чагарникових, рогозо-очеретяних та осокових
заростях узбережжя гніздує 17 представників орнітофауни: жайворонок польовий Alauda
arvensis (Linnaeus, 1758), плиска жовта Motacilla
flava Linnaeus,
1758, плиска біла Motacilla
alba Linnaeus,
1758, сорокопуд терновий Lanius
collurio Linnaeus, 1758, вивільга Oriolus
oriolus (Linnaeus, 1758), шпак звичайний Sturnus
vulgaris Linnaeus, 1758, волове очко Troglodytes
troglodytes ), трав’янка лучна Saxicola
rubetra (Linnaeus, 1758), трав’янка чорноголова Saxicola
torquata (Linnaeus, 1766), вільшанка Erithacus
rubecula (Linnaeus, 1758), соловейко східний Luscinia
luscinia (Linnaeus, 1758), синьошийка Luscinia
svecica (Linnaeus, 1758), чикотень Turdus
pilaris Linnaeus, 1758, дрізд співочий Turdus
philomelos (C. L. Brehm, 1831), горобець польовий Passer montanus (Linnaeus, 1758), зяблик Fringilla
coelebs Linnaeus, 1758 та зеленяк Chloris chloris (Linnaeus, 1758).
Власні
дослідження та аналіз літературних джерел [3] показали, що ще 54 види птахів,
які регулярно гніздують на Вінниччині, але не помічені на гніздуванні в
околицях ставу Шершні, відвідують дану стацію упродовж інших сезонів року. Ці
птахи здійснюють регулярні, або спорадичні інвазії
переважно у пошуках їжі: лелека білий Ciconia ciconia (Linnaeus, 1758), шуліка
чорний Milvus migrans (Boddaert, 1783), яструб великий Accipiter
gentilis (Linnaeus, 1758), яструб малий Accipiter
nisus (Linnaeus, 1758), канюк звичайний Buteo
buteo (Linnaeus, 1758), боривітер звичайний Falco
tinnunculus Linnaeus, 1758, куріпка сіра Perdix
perdix (Linnaeus, 1758), перепілка Coturnix
coturnix (Linnaeus, 1758), деркач Crex
crex (Linnaeus, 1758), припутень Columba
palumbus Linnaeus, 1758, голуб сизий Columba
livia Gmelin,
1789, горлиця садова Streptopelia
decaocto (Frivaldszky, 1838), горлиця звичайна Streptopelia
turtur (Latham, 1790), зозуля Cuculus canorus Linnaeus, 1758, сова вухата Asio
otus (Linnaeus, 1758), сова болотяна Asio
flammeus (Pontoppidan, 1763), сич хатній Athene noctua (Scopoli, 1769), сова сіра Strix
aluco Linnaeus,
1758, серпокрилець чорний Apus
apus (Linnaeus, 1758), бджолоїдка звичайна Merops
apiaster Linnaeus, 1758, одуд Upupa
epops Linnaeus,
1758, крутиголовка Jynx
torquilla Linnaeus, 1758, жовна сива Picus
canus Gmelin,
1788, дятел звичайний Dendrocopos
major (Linnaeus, 1758), дятел сірійський Dendrocopos
syriacus (Hemprich et Ehrenberg, 1833), дятел малий Dendrocopos minor (Linnaeus, 1758), ластівка берегова Riparia
riparia (Linnaeus, 1758), ластівка сільська Hirundo
rustica Linnaeus, 1758, ластівка міська Delichon
urbica (Linnaeus, 1758), щеврик лісовий Anthus
trivialis (Linnaeus, 1758), сойка Garrulus
glandarius (Linnaeus, 1758), сорока Pica
pica (Linnaeus, 1758), галка Corvus
monedula Linnaeus, 1758, грак Corvus
frugilegus Linnaeus, 1758, ворона сіра Corvus
cornix Linnaeus, 1758, крук Corvus
corax Linnaeus,
1758, кропив’янка садова Sylvia
borin (Boddaert, 1783), кропив’янка чорноголова Sylvia atricapilla (Linnaeus, 1758), кропив’янка
сіра Sylvia communis Latham, 1787, кропив’янка прудка Sylvia curruca (Linnaeus, 1758), вівчарик-ковалик Phylloscopus
collybita (Vieillot, 1817), мухоловка сіра Muscicapa striata (Pallas, 1764), горихвістка чорна Phoenicurus
ochruros (S. G. Gmelin, 1774), дрізд
чорний Turdus merula Linnaeus, 1758, синиця довгохвоста Aegithalos
caudatus (Linnaeus, 1758), гаїчка болотяна Parus
palustris Linnaeus, 1758, синиця блакитна Parus
caeruleus Linnaeus, 1758, синиця велика Parus
major Linnaeus,
1758, горобець хатній Passer
domesticus (Linnaeus, 1758), щиглик Carduelis
carduelis (Linnaeus, 1758), коноплянка Acanthis
cannabina (Linnaeus, 1758), костогриз Coccothraustes
coccothraustes (Linnaeus, 1758), просянка Emberiza
calandra Linnaeus, 1758, вівсянка звичайна Emberiza
citrinella Linnaeus, 1758.
Виключно під
час сезонних міграцій прибережні біотопи ставу Шершні використовує 4 види
птахів: лунь польовий Circus cyaneus (Linnaeus, 1766), підорлик малий Aquila
pomarina C. L. Brehm, 1831, підсоколик великий Falco subbuteo Linnaeus, 1758 та вівчарик
жовтобровий Phylloscopus sibilatrix (Bechstein,
1793).
Зимуючими птахами (5 видів) дослідженої території є зимняк Buteo lagopus (Pontoppidan,
1763), посмітюха Galerida
cristata (Linnaeus, 1758), сорокопуд сірий Lanius
excubitor Linnaeus, 1758, чиж Spinus
spinus (Linnaeus, 1758) та снігур Pyrrhula
pyrrhula (Linnaeus, 1758).
Варто відзначити, що з виявлених нами 127 видів птахів, у межах
дослідженої території відмічено 119 видів, які включені до додатків багатьох
міжнародних договорів та програм, а також Червоної книги України [4]. З них
регулярно, або періодично гніздує 37 видів (29%).
В структурі авіфауни ставу Шершні та прилеглих стацій присутні 5 видів
птахів, включених до Червоної книги України. До додатків ІІ (види, що
підлягають особливій охороні) і ІІІ (види, що підлягають охороні) Бернської конвенції, або Конвенції про охорону дикої
флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (1979р.) включено 119
видів птахів, виявлених у вивчених біотопах. З них до додатку ІІ включено 25
видів, а до додатку ІІІ – 12 гніздових видів.
Ще 47 видів птахів ставу Шершні та його околиць
включені до додатків 1 (види, що знаходяться під загрозою зникнення) та 2
(види, стан яких є несприятливим, збереження та регулювання використання яких
потребує міжнародних угод, а також ті види, стан яких міг би істотно
покращитись в результаті міжнародного співробітництва, яке може бути здійснено
на основі міжнародних угод) Боннської конвенції, або Конвенції про збереження
мігруючих видів диких тварин [4]. Так, до
додатку 1 включено 21 вид, з яких у межах біотопу гніздує 4 види; до додатку 2
– 26 видів, з яких 10 – гніздові.
До додатку 2 Конвенції про міжнародну торгівлю видами
дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES), відомої
також як Вашингтонська конвенція, включено 14 видів птахів, виявлених в
акваторії ставу Шершні, або у прилеглих біотопах.
Нарешті ще 42 представника авіфауни ставу Шершні є
регіонально рідкісними птахами [2], з яких у межах стації гніздує 4 види.
Таким
чином, виявлене нами видове різноманіття авіфауни в акваторії ставу Шершні та у
прилеглих біотопах, є вагомим аргументом рекомендувати створення у її межах
орнітологічного заказника місцевого значення.
Література
1. Матвійчук О.А. Кадастр наземних тетрапод Вінницької області / О.А. Матвійчук, А.Б. Пірхал, В.Ю. Ремінний; за заг. ред. В.Г. Кур’яти. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 436с.
2. Мудрак О.В. Раритети тваринного світу Поділля: стан, загрози, збереження / О.В. Мудрак, О.А. Матвійчук, Г.В. Мудрак, М.Д. Матвєєв, М.В. Дребет, І.С. Осадчук, М.М. Ганчук / За заг. ред. О.В. Мудрака. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 564с.
3. Новак В.В. Значення сільських населених пунктів у збереженні різноманіття орнітофауни Подільського Побужжя // Наукові основи збереження біотичної різноманітності: Матеріали І (ХІІ) Міжнародної наукової конференції молодих учених (Львів, 21-22 травня 2015 р.). – Львів, 2015 – С.74-77.
4.
Фауна України: охоронні
категорії. Довідник / О.
Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М.
Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. – Видання друге,
перероблене та доповнене. – Київ, 2010. – 80с.