“Экономические науки”/ 10.Экономика предприятия

Д.е.н. Пілецька С.Т.

Національний авіаційний університет, Київ

АДАПТИВНЕ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРАКТИЦІ АВІАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Виникаючі проблеми адаптації підприємств до умов ринкового реформування, а також розширення частки продукції вітчизняних підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках, формують основну перешкоду на етапі переходу суб’єктів господарювання до стратегії економічного розвитку. Крім того, стан економіки, що характеризується нестабільністю і високим рівнем ризику, додає особливу значущість питанням формування організаційного механізму адаптивного управління, що забезпечує найбільш ефективну взаємодію із зовнішнім і внутрішнім середовищем.

Адаптивне управління характеризується такою дією на його об'єкт, в основі якого знаходяться обґрунтовані в результаті аналізу можливості пристосування окремих структурних параметрів і елементів системи до нових умов середовища та завдань виробництва.

Функціонування підприємств припускає існування в рівноважному стані, коли кожний елемент набуває стійкість, що сприяє стабілізації структури, тим самим досягнутий рівноважний стан і створюються передумови його оптимізації за рахунок впорядкування внутрішніх процесів і зв'язків. Під адаптивністю в економічній літературі розуміється процес цілеспрямованої зміни параметрів, структури і властивостей об'єкту відповідно зі зміни, що відбуваються. Адаптивність припускає переорієнтацію системи, наступну за змінами зовнішнього середовища, що відбулися.

Під адаптивним управлінням слід розуміти ефективну організацію діяльності, яка виражається в досягненні виробничих і фінансових цілей, що забезпечують економічну стійкість підприємства та є необхідною умовою його подальшого розвитку.

Отже, адаптивне управління припускає не відсутність чинників, що відхиляють, а можливість управління шляхом локалізації негативних наслідків факторів ризику, що досягається випереджаючою управлінською дією, за рахунок передбачених фінансових, матеріальних і організаційних резервів.

Система адаптивного управління є впорядкованою сукупністю взаємодіючих підсистем, що забезпечують узгодження і оптимальне регулювання параметрів господарської діяльності промислового підприємства. Вона є заставою успішного подолання розривів між стратегічними цілями і результатами поточної діяльності підприємства, тобто переходу підприємства з існуючого в бажаний стан рівноваги в навколишньому середовищі в певний період часу.

Мета адаптивного управління ризиками підприємства - сформувати комплекс показників щодо формування і підтримки стратегічних напрямків розвитку підприємства з урахування факторів ризику.

Основні завдання адаптивного управління: реалізація завдань функціонування бізнесу підприємства; створення інструментарію функціонування адаптивного управління на базі розробки механізму його реалізації, що стабілізує його положення в конкурентному середовищі ринку; створення комплексу показників по ранжируванню оцінки моделі адаптивного управління.

Управління ризиками підприємства відбувається під впливом факторів внутрішнього середовища, до яких слід віднести фінансовий стан, кадровий потенціал, структура управління та інші.

При виборі стратегії антикризового управління необхідно чітке врахування характеристик зовнішнього впливу на діяльність підприємства. Оскільки результати діяльності підприємства в певній мірі визначаються його зовнішнім середовищем. Отже, щоб вижити і зберегти свою економічну ефективність підприємство повинно пристосовуватись до зовнішнього середовища. При визначенні факторі зовнішнього середовища необхідно враховувати їх взаємозв’язок, складність, рухливість.

Також необхідно враховувати, що зовнішнє середовище підприємства характеризується різним ступенем невизначеності, що формується під впливом багатої кількості факторів, які знаходяться у взаємозв’язку. Також невизначеність може формуватися під впливом обмеженої та не повної інформації.

Отже, система збору та обробки інформації проводить обробку інформації, яку отримано із зовнішнього та внутрішнього середовища. Після обробки інформація передається в антикризовий комітет. Зворотній взаємозв’язок відображає в системі управління ризиками відображає єдність всіх частин процесу управління. Інформацію, яку отримує система управління ризиками дозволяє визначити відхилення від необхідного результату та внести необхідні корегування в процес управління ризиками.

Виявлення схильності підприємства до банкрутства визначається на основі динаміки показників економічної стійкості підприємства. Це дозволить своєчасно провести діагностування ризику можливого банкрутства підприємства та забезпечити використання антикризових заходів.

Таким чином, адаптивне управління обумовлене необхідністю визначення нових підходів до оцінки ефективності діяльності підприємств, їх готовності сприймати і адекватно реагувати на зміну зовнішнього середовища, адаптуватися до умов, що постійно змінюються, на ринку.

За допомогою інструментарію і нових методів управління адаптивне управління, володіючи гнучкістю, дозволяє пристосуватися до конкурентного і внутрішнього середовища, оперативно змінити виробничу програму залежно від ситуації на ринку і вимог покупців.