Экономические науки / 10. Экономика предприятия

К.т.н. Сапицька І.К.

Донецький Національний університет, м. Вінниця, Україна

Функції сучасного вугільного підприємства

Складна структура вугільних підприємств утворює єдине ціле завдяки управлінської діяльності, яка являє собою поєднання різних функцій. Кожна функція спрямована на вирішення специфічних проблем, що вимагають реалізації комплексу конкретних заходів для досягнення поставлених цілей. Функції менеджменту та методи їх практичного застосування постійно модифікуються і поглиблюються, у зв'язку з чим змінюється зміст робіт, виконуваних відповідно до певних вимог. Тому дослідження цих питань є актуальними для всіх підприємств різних галузей, у тому числі і вугільної.

Об’єктом дослідження є вугільні копальні Донбасу.

Теоретичними проблемами формування основних та конкретних функцій системи управління займалося багато вчених. Можна відзначити вітчизнянних та зарубіжних науковців, які займаються базовими проблемами теорії управління: Б.Андрушків, О.Кузмін, О. Віханський, О. Наумов, І. Герчикова, М.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоурі тощо.

Мета статті – характеристика процесу реалізації функції «планування» на вугільних підприємствах.

Уперше функції управління були описані французьким дослідником і практиком А.Файолем у його роботі "Загальне і промислове управління" в 1916 р. Він першим виділив функції адміністрування або загальні функції управління як один з видів трудової діяльності щодо управління підприємством загалом. Роль адміністрування в управлінні А.Файоль визначив таким чином: передбачати, організовувати, керувати, координувати, контролювати.

Ускладнення взаємодії із зовнішнім оточенням дає змогу нині виділяти більшу кількість функцій сучасної організації (табл.1). [1]

Для реалізації функцій управління на шахтах можуть бути впроваджені методи програмно-цільового управління. Програмно-цільове управління базується на логіці, згідно з якою початковим пунктом ухвалення управлінських рішень і здійснення управляючих дій щодо функцій повинно бути встановлення цілей, на досягнення яких орієнтується система управління.

Таблиця 1 – Основні функції та ресурси сучасної організації

Функції підприємства	Основний ресурс, який використовується
Планування (прогнозування)	Час
Маркетинг	Споживач
Підприємництво	Бізнес
Фінанси	Гроші
Організація (координація)	Персонал
Виробництво	Технологія
Інновації	Ідеї
Інформація	Дані
Соціальний розвиток	Культура

При цьому розглядається не тільки головна мета, а й ієрархія супідрядних цілей і витікаюча з неї сукупність цільових завдань, на основі якої виробляється програма дій, спрямованих на їх вирішення.

Програмність управління полягає в тому, що воно здійснюється за схемою "мета – шляхи – засоби", тобто на підставі цілей встановлюються шляхи їх досягнення, а самі шляхи узгоджуються з необхідними засобами, витратами економічних ресурсів, включаючи час. Єдність цілей, шляхів і засобів їх досягнення, а також процедур утілюється в програмі дій або планах, що ведуть до намічених цілей.

Проведений огляд літературних джерел свідчить, що в сучасних умовах доцільно виділити такі процедури управління (табл.2) [1,2].

Для аналізу функції управління необхідно визначити її зміст, процес реалізації, структуру. Наприклад, функція «планування» припускає, що в організації здійснюються такі дії:

1) на підставі аналізу зовнішнього середовища та інтересів основних груп впливу формулюється місія організації. Результати аналізу свідчать, що найбільш прийнятна місія для вугільної шахти може бути «Забезпечення держави якісним вугіллям»;

Таблиця 2 – Процедури та дії щодо реалізації функцій

Процедури	Дія щодо реалізації
Установлення цілей	Визначення майбутнього стану організації
Розробка стратегії	Обґрунтування способу досягнення цілей
Планування роботи	Видача завдань конкретним виконавцям
Проектування роботи	Формування робочих функцій виконавців
Мотивація до роботи	Цілеспрямований вплив на працівника
Координація робіт	Погодження зусиль виконавців
Облік і оцінка роботи	Вимір результатів та їх аналіз
Контроль виконання роботи	Зіставлення результатів з цілями
Зворотний зв’язок	Корегування цілей

2) виходячи з вимог ринку й можливостей організації, установлюються її цілі. Проведені дослідження дозволили запропонувати один з варіантів «дерева цілей» (рис.1);

Вища мета організації складається з мережі конкретних організаційних цілей і завдань, які треба досягнути. Правильно сформульовані вони дозволяють

· перетворити завдання на конкретні результати;

· установити перспективний напрямок діяльності організації;

· забезпечити контроль керівництва, оскільки ці завдання будуть своєрідним стандартом, за яким можна буде звіряти роботу всього підприємства.

3) виходячи з установлених цілей копальні, стану зовнішнього й внутрішнього середовища, визначаються стратегії та формується стратегічний план. Основні риси стратегічного плану організації:

· надає внутрішньої єдності;

· містить у собі основні її проблеми;

· створює рамки для більш детального планування і прийняття поточних рішень;

4) практична робота в підрозділах будується на основі оперативних планів. Оперативне планування базується на основі стратегічного, але досить детальне за своїм змістом. Взаємозв’язок стратегічного планування і складання оперативних планів є одним з найважливіших завдань керівників вищої ланки: директора шахти та його заступників. Менеджери нижчої і середньої ланок – це керівники вугільних ділянок, функціональних відділів, підрозділів апарату управліня – прямо не залучені до розробки стратегічного плану організації. Однак вони беруть у цьому процесі участь шляхом надання інформації та пропозицій, що стосуються їх сфери діяльності.

На шахтах з добре поставленою системою планування існує прямий взаємозв’язок між стратегічним і оперативним плануваннями (рис.2).

Плани організації містять систему показників і забезпечуються фінансовими ресурсами для реалізації.

Таким чином, за результатами проведенних досліджень можна зробити такі висновки:

1. Побудовано «дерево цілей» вугільної шахти, що дозволяє визначити рівень поставленої мети, її сутність та розробити заходи щодо досягнення.

2. Охарактеризовано процес реалізації функції «планування»: від стратегічного до оперативних планів. Такий взаємозв’язок забезпечує чітку роботу підрозділів та підвищує якість виконання функцій управління.

Література

1. Виханский О.С. Менеджмент / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М.: Гардарика, 2008. – 528 с.

2. Герчикова И. Н. Менеджмент / И. Н. Герчикова. – М. : Банки и биржи, 2005. - 480 с.

3. Сапицька І. К. Організаційне проектування / І. К. Сапицька. – Донецьк: ДонНУ, 2012. – 200 с.