Довга А.О.
Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця
Інтелектуальний
потенціал як аспект підвищення ефективності управління на підприємстві
Актуальність теми
дослідження обумовлена тим, що на сучасному етапі соціально-економічного
розвитку інтелектуальний потенціал співробітників організацій є найважливішим
ресурсом підприємства, здатним створити їй нові стратегічні конкурентні
переваги і забезпечити їх стійкість.
Мета
дослідження полягає в тому, щоб розглянути й охарактеризувати складові
інтелектуального потенціалу співробітників організації, що впливають на її
конкурентоспроможність.
У сучасних умовах
сталися помітні зрушення в структурі чинників, що традиційно визначають
конкурентоспроможність і позиції сучасних компаній на ринку. В першу чергу, це
відноситься до зниження значення чинника дешевої сировини і дешевої робочої
сили і посилення освітнього чинника. У економіці, рухомій інноваціями,
розвиваються тенденції перетворення суспільства в цілому за рахунок
комплексного характеру процесу обміну і використання знань як у виробництві,
так і поза ним; значна роль приділяється ефективному використанню
інтелектуального потенціалу працівників
з метою підвищення їх продуктивності праці.
Інтелектуальний
капітал - найважливіша складова виробничих активів організації, що функціонує в
умовах постіндустріального інформаційного суспільства . Про значення
інтелектуального капіталу в діяльності сучасної організації говорить наступний
факт: американські менеджери при виборі довгострокових партнерів виходять з
того, що інтелектуальний капітал підприємства повинен становити не менше 40 % у
загальній структурі капіталу, і тільки в цьому випадку вважається, що компанія
перспективна[1]. Також інтелектуальний капітал окремої людини може мати і
світове значення. Оскільки в процесі розвитку науки не лише створюються
інтелектуальні новації, на підставі яких потім формуються нові технології
виробництва і способи споживання, але і відбувається розвиток, перетворення
самих людей, а, отже, і розвиток інтелектуального потенціалу організації і
суспільства в цілому.
На мій погляд, одним
з найважливіших чинників, що визначають формування, розвиток інтелектуального
потенціалу і його раціональне використання являється освіта, а також,
накопичення і використання знань. Один з головних фахівців теорії людського
капіталу і економіки утворення Т.Шульць дійшов висновку, що "доходи на
освіту є відносно привабливішими, ніж доходи на людський капітал" [2].
В той же час, слід
зупинитися на проблемі інвестицій в інтелектуальний потенціал, його формування
і розвитку.
Інвестиції в
інтелектуальний потенціал доцільно розділяти на 2 категорії - прямі і непрямі.
Прямими інвестиціями в інтелектуальний потенціал можна враховувати витрати на
здобуття загальної і спеціальної освіти, професійну підготовку і перепідготовку
на виробництві, планування і мотивацію кар'єрного зростання і виконання творчих
завдань, придбання спеціалізованої літератури, залучення консультантів. До
непрямих інвестицій відносяться витрати на підтримку здоров'я і медичне
обслуговування (медичне страхування), придбання і створення інформаційних
технологій і відповідного устаткування [3].
Виділяють наступні
особливості інвестицій в інтелектуальний потенціал:
- віддача від
інвестицій в інтелектуальний потенціал прямо залежить від терміну життя його
носія, тобто від тривалості працездатного періоду;
- внаслідок
інвестицій інтелектуальний потенціал накопичується і примножується;
- в порівнянні з
інвестиціями в інші форми капіталу, інвестиції в інтелектуальний потенціал
приносять велику соціально-економічну вигоду;
- визначення віддачі
вкладених коштів дуже скрутно;
- період окупності
вкладень довгий;
- інвестиції в інтелектуальний
потенціал приносять організації значний різноманітний ефект, в тому числі підвищення продуктивності,
ефективності і якості праці персоналу[4].
Отже,
проаналізувавши різні погляди як вітчизняних так і зарубіжних вчених,
інтелектуальний потенціал підприємства можна поділити на такі групи:
організаційний інтелектуальний потенціал та інтелектуальний потенціал персоналу
підприємства (рис. 1).
Рис. 1. Інтелектуальний потенціал підприємства(авт.розробка)
Аналізуючи приведений вищє рисунок, автор виділяє
наступні складові інтелектуального потенціалу підприємства ПрАТ «Геркулес», такі як:
-Інтелектуальний потенціал персоналу.
Накопичений досвід реалізації різноманітних проектів дозволяє дивитись у майбутнє з оптимізмом та вірити в
те, що все задумане здійсниться вчасно, якісно і із мінімальними затратами.
Одним із гарантів цього є колектив компанії. У компанії «Геркулес» працюють
грамотні та кваліфіковані фахівці з величезним досвідом роботи. Стабільність
діяльності компанії забезпечується у тому числі й постійністю колективу.
Турбота про всіх працівників підприємства, їх матеріальний добробут та
створення умов для професійного зростання є пріоритетним завданням керівництва
компанії.
-Внутрішньоорганізаційна
взаємодія: динамічний та успішний розвиток підприємства та його досягнення у
значній мірі зумовлені високим рівнем менеджменту, що охоплює довгострокове
стратегічне планування діяльності з подальшою деталізацією, яка здійснюється на
підставі постійного моніторингу ринку, вимог споживачів та всебічного аналізу
фактичного розвитку компанії. Інвестиційна стратегія фірми передбачає вкладання коштів як
у виробництво та поширення асортименту продукції, так і в розвиток дистрибуції
по всій території України.
- Мотивація
персоналу: простота і доступність, інформування всіх співробітників компанії,
готовність долати труднощі з адміністрування, прозорість системи мотивації,
справедливість, постійний зворотний зв'язок, залучення співробітників.
Автор вважає, що за
допомогою даної системи можна перетворити невдачі в додатковий поштовх розвитку
підлеглих, в засіб підвищення професійної мотивації і навіть в інтелектуальний
багаж організації.
Впровадження
даного мотиваційного корпоративного проекту - один з інструментів, що дозволяє
нам як мінімум не втратити своїх лідируючих позицій на ринку, як максимум -
завоювати нові вершини.
Отже,
сучасному управлінцю необхідно пам'ятати, що інтелектуальний потенціал,
основним компонентом якого є освіта, - найважливіший чинник, що впливає на
заробіток працівника, на його відношення до роботи, на продуктивність і
ефективність його праці, а також і на рівень розвитку економіки держави. У
завершенні можна відмітити, що управління інтелектуальним потенціалом є одним з
головних завдань менеджменту для успішного розвитку підприємства, оптимізації
його основних аспектів господарської діяльності.
Література:
1. Кокорев І.А.
Управління персоналом організації у світлі теорії людського капіталу. Дис. на
соиск. уч. міри докт. екон. наук. - М., 2010. - С. 36.
2. Аньшин В. М. Інноваційний
менеджмент: Концепції, багаторівневі стратегії і механізми інноваційного
розвитку : Навчальний посібник / В.М. Аньшин, А.А. Дагаев. - М.: Справа, 2012.
- С. 584.
3. Герасимчук В.Г. Розвиток
підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. — К.: Вища школа,
2010.
4. Климов С.М. Інтелектуальні ресурси
суспільства. - СПб.: ИВЭСЭП, Знання, 2011. - С. 41.
5.
Енциклопедія економіста. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.grandars.ru/student/marketing/strategicheskoe-planirovanie.html.