Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Євсєєва О.О., д.е.н.

Український державний університет залізничного транспорту

Визначальна роль пасажирського залізничного транспорту

в ефективному розвитку соціальної інфраструктури

Пасажирський транспорт відіграє визначальну роль в ефективному розвитку соціальної інфраструктури [1, с. 126].

Реформи, що проводяться на залізничному транспорті та спрямовані на розвиток ринкових механізмів, знайшли своє відображення у перегляді теоретичних концепцій управління інноваційним процесом. Реструктуризація, що проводиться на залізничному транспорті, є неодмінною умовою збереження та посилення позицій залізничного комплексу на конкурентному і постійно змінюваному транспортному ринку з урахуванням довгострокової перспективи.

У теперішній час на залізничному транспорті України не створені надійні управлінські механізми взаємозв’язку макроекономічного та мікроекономічного регулювання, немає і чіткої дієвої інституційної структури для прийняття і реалізації господарських та управлінських рішень [2, с. 225]. Рекомендована нами парадигма управління на залізничному транспорті заснована на ситуаційному, системному та інноваційному підходах до застосування стратегічного управління.

Сутність інноваційного підходу на залізничному транспорті полягає в активізації інноваційної діяльності, що є двигуном розвитку галузі та її соціальної інфраструктури, самої системи управління, яка пов’язана із залученням різних ресурсів, основними з яких є інвестиції і витрати часу на НДДКР. Перевагою запропонованого підходу є і те, що він передбачає визнання постійної мінливості високоорганізованого середовища, в якій функціонує економіка транспорту. Тому необхідно враховувати зміни і пристосовуватися до них.

Розвиток управління інноваційним процесом має супроводжуватися підвищенням його ефективності. Підвищення ефективності управління розвитком залізничного транспорту та його соціальної інфраструктури визначається зростанням інноваційного потенціалу, тобто можливістю позитивних змін, наявністю необхідних ресурсів та умов їх використання.

Розраховуючи прямий соціальний ефект від реалізації інвестиційних проектів на залізничному транспорті, необхідно враховувати показники, що характеризують рівень життя населення регіону.

Алгоритм комплексної оцінки ефективності інвестиційного проекту розвитку соціальної інфраструктури організації залізничного транспорту з урахуванням його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів України дозволяє визначити змінні функції корисності для вартісної оцінки соціального ефекту від реалізації проекту, розрахувати агреговану оцінку ефективності інвестиційного проекту розвитку соціальної інфраструктури в цілому. Розроблений алгоритм має, на наш погляд, низку позитивних моментів. Насамперед, це менший суб’єктивізм щодо використання методу експертних оцінок і можливість відносного порівняння соціальної та комерційної складової результату інвестицій, чого не можна зробити в межах простої рейтингової оцінки на основі методів експертних оцінок. На окрему увагу заслуговує той факт, що алгоритм дозволяє врахувати різний рівень та якість (транспортна доступність) життя населення в окремих регіонах України. Тому один і той же проект, реалізований у різних регіонах, буде мати різну значущість соціальної складової [3, с. 118]. Один і той же проект може бути прийнятий для одного регіону і відкинутий для іншого тільки тому, що населення, яке проживає в ньому, має низький рівень доходів.

На основі аналізу стану розвитку залізничного транспорту та його соціальної інфраструктури, рівня конкурентного розвитку галузі для підтримки конкурентного балансу з точки зору системи нами рекомендується: ринкове позиціонування; як базову стратегію розвитку – змішану; як функціональну стратегію у виробничій сфері – здійснення інноваційного технічного переозброєння виробничої системи з метою забезпечення якісного зростання обсягів виробництва та для забезпечення конкурентоспроможності; для реалізації функціональної стратегічної програми необхідно здійснити комплекс заходів; на стадії стратегічного маркетингу необхідно здійснювати прогнозування потреб споживачів, сегментацію потенційних ринків, вдосконалення власних послуг, збереження та розвиток конкурентних переваг організації на основі рекомендованого класифікатора конкурентних переваг залізничного транспорту, підвищення якості послуг соціальної інфраструктури залізничного транспорту; в рамках ринкової маркетингової стратегії визначене ключове завдання – залізничний транспорт і його соціальна інфраструктура повинні стати клієнтоорієнтованими; на стадії тактичного маркетингу необхідна зміна деяких підсистем і елементів.

Узагальнення досвіду успішно проведених реформ залізничного транспорту та його соціальної інфраструктури дозволяє сформулювати основні інноваційні положення: залучення приватного сектору; виведення залізниць з-під державного регулювання; управління за видами перевезень; поділ функцій експлуатації та управління інфраструктурою.

З метою підвищення ефективності управління інноваціями у розвитку залізничного транспорту і його соціальної інфраструктури та забезпечення фінансування і реалізації великомасштабних інфраструктурних проектів пропонується використання такого механізму, як державно-приватне партнерство, найбільш розвиненою і комплексної формою якого є концесія. Перевагами концесійних угод є:

– приплив додаткових інвестицій; створення додаткової кількості робочих місць;

– обмеження фінансової участі відповідних бюджетів у здійсненні проектів модернізації та розвитку підприємств;

– підвищення ефективності витрат; повернення у власність держави або муніципального утворення модернізованого і сучасного обладнання після закінчення терміну дії договору.

Перехід на концесійні угоди в залізничній галузі дозволить створити механізм партнерства держави і приватного бізнесу, залучати в країну іноземний капітал, зберігаючи при цьому контроль держави над транспортною інфраструктурою. Перспективами подальших робіт у цьому напрямку є наукове обґрунтування механізму державно-приватного партнерства з метою підвищення ефективності управління інноваціями в розвитку залізничного транспорту та його соціальної інфраструктури.

В умовах перспективного розвитку на залізницях України швидкісного та високошвидкісного руху, зростаючих вимог до стану пасажирського рухомого складу, технічного оснащення пасажирських і пасажирських технічних станцій, естетичного вигляду пасажирських вокзалів станцій виникає необхідність у проведенні великого обсягу робіт з модернізації пасажирського комплексу в цілому.

З метою зниження економічних ризиків у проектах розвитку станційної інфраструктури пасажирського комплексу необхідно з особливою ретельністю підходити до вибору методу оцінки пропускної спроможності станцій (аналітичний, графічний, імітаційне моделювання). Дослідження засвідчило доцільність переходу від традиційного аналітичного методу до більш ефективних методів комп'ютерного моделювання, що враховують динаміку потоку потягів, його структуру, конкретні технології обслуговування поїздів і складів у станційних парках, взаємодію елементів інфраструктури та інші особливості кожного конкретного об'єкта. Перспективним дослідженням у цьому напрямку є розробка імітаційної комп'ютерної моделі, що дозволяє оптимізувати станційний комплекс за критерієм мінімуму витрат на розвиток інфраструктури та затримки рухомого складу в процесі обслуговування. Пропоновані проектні заходи мають бути переважно спрямованими на підвищення комфортності, безпечності та технологічності пасажирських перевезень, що має позитивний вплив на соціально-економічну ефективність проекту, маючи на увазі і якість життя населення.

Комерційна ефективність реалізації проекту заходів у повному обсязі для інвестора не досягається, оскільки величини дохідних надходжень, що формуються, недостатні для компенсації витрат з операційної діяльності. Ураховуючи економічну ситуацію і можливі ризики, необхідна участь в інвестуванні проекту національного, регіонального і муніципальних бюджетів.

Соціально-економічна ефективність проекту істотна. Мультиплікативний економічний ефект, що досягається, буде стимулювати розвиток галузей промисловості, забезпечувати надходження коштів до бюджетів усіх рівнів у вигляді податкових та соціальних відрахувань, а також розвиток суміжних галузей економіки України. Величина сукупного соціально-економічного ефекту, який формується на прийнятому горизонті прогнозування, перевищує обсяг інвестицій, необхідних для реалізації проектних заходів. Реалізація проектних пропозицій є економічно вигідною для держави.

Позитивний ефект досягається за рахунок раціоналізації етапності й послідовності капіталовкладень в опорні пункти пасажирського комплексу завдяки скороченню експлуатаційних витрат, зниженню собівартості обробки пасажирських поїздів та поїздів, удосконаленню технології перевезень.

Створення мережі опорних пасажирських комплексів дозволить більш раціонально розподіляти роботу між цими комплексами, що, в свою чергу, не тільки істотно знизить експлуатаційні витрати на пасажирські перевезення, але і дасть змогу дозволить поліпшити планування капіталовкладень у розвиток пасажирського комплексу.

Серед актуальних проблем, що підлягають науковій розробці, слід вважати вдосконалення нормативно-правової бази, що визначає умови й порядок фінансування комерційно збиткових, але соціально значущих проектів модернізації і розвитку інфраструктури пасажирського транспорту.

Література:

1. Євсєєва О.О. Теоретико-методологічні основи регулювання соціально-економічного розвитку / О.О. Євсєєва // Економічний простір : Збірник наукових праць. – № 61. – Дніпропетровськ : ПДАБА, 2012. – С. 115–128.

2. Євсєєва О.О. Удосконалення методології соціального аудиту організацій залізничного транспорту / О.О. Євсєєва // Економічний простір: Збірник наукових праць. – № 82. – Дніпропетровськ : ПДАБА, 2014. – С. 224–233.

3. Пакуліна Г. С. Формування стратегії розвитку соціальної інфраструктури території / Г. С. Пакуліна // Кримський економічний вісник : науковий журнал. – 2014. – № 1(8) лютий. Частина ІІ. – С. 116–119.