Трайтлі Вікторія Юріївна

головний державний аудитор Державної фінансової інспекції України

Планування державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм з позиції ризик-орієнтованого підходу

На сьогодні значної актуальності на міжнародному рівні набуває застосування ризик-орієнтованого планування державного фінансового аудиту, в тому числі державного фінансового аудиту бюджетних програм (далі – аудит бюджетних програм, ДФАВБП). Особливість ризик-орієнтованого планування полягає у визначенні теми, зокрема підконтрольних суб’єктів та об’єктів, для дослідження з найбільш високими ризиками можливого недотримання і порушення бюджетного та іншого законодавства, а також неефективного управління бюджетними ресурсами в процесі життєвого циклу бюджетних програм. Тобто, основною метою і завданням ризик-орієнтованого планування аудиту бюджетних програм є визначення та ідентифікація найбільш «вразливих» та ризикових аспектів в процесі управління та використання бюджетних ресурсів, зокрема реалізації бюджетних програм, учасниками бюджетного процесу. Що допомагає та сприяє контролюючим суб’єктам ДФАВБП вибудовувати на цій основі більш ефективну стратегію та план їх діяльності на відповідний період. А також, підвищити результативність, раціональність та економічність використання ресурсного забезпечення виділеного на його функціонування, зокрема фінансового та трудового.

Механізм процесу відбору найбільш пріоритетних тем ДФАВБП шляхом застосування ризик-орієнтованого планування вищими органами фінансового аудиту (далі – ВОФА) багатьох країн світу регламентується відповідними прийнятими стандартами та керівництвом (методикою). Затверджені стандарти та методики визначають принципи, методи, критерії оцінки та показники, які доцільно враховувати при плануванні ДФАВБП [1-2, 4].

При ризик-орієнтованому плануванні ДФАВБП ризики і їх критерії формуються на основі звітних даних підконтрольних суб'єктів ДФАВБП та інших джерел інформації про їх діяльність. Так, процеси збору, обробки та зберігання інформації максимально автоматизуються з можливістю перевірки коректності отриманих даних. Критерії оцінки визначаються, виходячи з потенційних і реальних причин можливих ризиків. Вироблення і прийняття відповідних заходів реагування здійснюється в залежності від ступеня ризиків об'єкта і предмета аудиту бюджетних програм. Оцінка можливих ризиків визначається на основі якісних та (або) кількісних методів [1-2, 4].

Процес ризик-орієнтованого планування ДФАВБП складається з 4 етапів:

1. Попередній: 1) збір інформації; 2) систематизація та формування бази даних по підконтрольних суб'єктах та об'єктах аудиту бюджетних програм.

2. Основний: 1) складання реєстру ризиків (ідентифікація ризиків та критеріїв їх відбору; оцінка ризиків на основі якісних та (або) кількісних методів); 2) формування матриці ризику згідно з ранжування ризиків за ступенем важливості: висока, середня, низька.

3. Проміжний – отримання результатів оцінки ризиків та оформлення вихідних форм у розрізі об'єктів і предметів аудиту бюджетних програм, критеріїв, пріоритетності, груп ризику та заходів реагування.

4. Заключний – заходи реагування: 1) проведення ДФАВБП; 2) подання рекомендацій щодо попередження, мінімізації, усунення ризиків підконтрольними суб'єктами; 3) моніторинг і наступний контроль ризиків [2].

Оцінка та ідентифікація ризиків здійснюється на основі наступних базових критеріїв: 1) давності здійснення ДФАВБП у підконтрольного суб'єкта; 2) результативності діяльності підконтрольного суб'єкта – досягнення поставлених цілей і завдань, а також показників результатів, в тому числі показників прямого і кінцевого результатів, показників якості; 3) ефективності використання бюджетних коштів – економне і раціональне використання бюджетних коштів в цілях досягнення максимальної користі при наявних ресурсах; 4) результати аудиторських заходів, проведених органами державного фінансового аудиту та іншими уповноваженими державними органами не менш, ніж за останні три роки; 5) обсяги бюджетних коштів;
6) дебіторська та кредиторська заборгованості; 7) освоєння бюджетних коштів; 8) кількість бюджетних програм [1-2, 4].

За результатами розрахунків та віднесенню об’єктів та підконтрольних суб’єктів аудиту бюджетних програм до певних груп ризику, а саме побудови матриці ризику, здійснюється відбір тем аудиту бюджетних програм та включення їх до плану діяльності контролюючого суб’єкта ДФАВБП.

Успішні результати використання ризик-орієнтованого планування ВОФА зарубіжних країн доводять доцільність імплементування світового досвіду в цій сфері у вітчизняну практику контролюючих суб’єктів ДФАВБП (Рахункової плати та Державної фінансової інспекції України).

Слід зауважити, що на сьогодні контролюючі суб’єкти ДФАВБП перелік (план) тем аудитів бюджетних програм на відповідний період (квартал, рік) формують в основному враховуючи лише два критерії: час та фінансове забезпечення. Зокрема, при врахуванні критерію час, розраховують період часу, який минув з останньої дати проведення ДФАВБП, а при врахуванні критерію фінансове забезпечення – обсяг коштів, що було надано підконтрольному суб’єкту для реалізації ним відповідних бюджетних програм. Як наслідок, одні і ті ж об’єкти та підконтрольні суб’єкти ДФАВБП підлягають перевірці достатньо часто, а інші жодного разу.

Так, наприклад протягом 2010-2013 років Держфінінспекцією державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм Фондом державного майна України проводився 2 рази [3], в той час коли понад 99% інших бюджетних програм не охоплено контролем (ДФАВБП) протягом цього періоду.

Досвід ВОФА зарубіжних країн та Міжнародної організації INTOSAI доводить ефективність системи ризик-орієнтованого планування та доцільність впровадження її елементів в вітчизняну практику контролюючих суб’єктів ДФАВБП. Проте, з метою забезпечення ефективності імплементації ризик-орієнтованого планування аудиту бюджетних програм у вітчизняну практику контролюючих суб’єктів ДФАВБП, пропонуємо здійснити поетапно наступні заходи: 1. прийняти стандарт ризик-орієнтованого планування (відбору тем та об’єктів) державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм. В якому визначити та декомпонувати критерії, методи оцінки та ранжувати ризики пріоритетності об’єктів аудиту бюджетних програм 2. впровадити в діяльність контролюючих суб’єктів ДФАВБП обов’язковість формування електронної «картки якості» функціонування підконтрольних суб’єктів та «картки ризику» реалізації бюджетних програм підконтрольними суб’єктами.

Реалізація запропонованих нами заходів сприятиме зниженню загального адміністративного навантаження на підконтрольні суб'єкти з одночасним підвищенням рівня ефективності діяльності контролюючих суб’єктів ДФАВБП.

Слід зауважити, що в процесі реалізації вищезазначених заходів може виникнути низка проблемних питань: яку інформацію вважати об’єктивною, достовірної та використовувати, як основу для прийняття рішень? які критерії і методи оцінки та ранжування ризиків пріоритетності об’єктів ДФАВБП обрати? як формувати «картку якості» та «картку ризику»?

Тому, ми пропонуємо наступний механізм ризик-орієнтованого планування ДФАВБП контролюючими суб’єктами ДФАВБП (рис. 1)

Рис. 3.1 Механізм ризик-орієнтованого планування державних фінансових аудитів виконання бюджетних програм контролюючими суб’єктами

Враховуючи зарубіжний досвід «картка якості» функціонування підконтрольних суб’єктів повинна відображати кількісні і якісні індикатори функціонування органів державної влади. Що є надзвичайно важливим для формування якісного інформаційно-організаційного забезпечення контролюючих суб’єктів ДФАВБП, зокрема забезпечення ефективності планування та підвищення прозорості діяльності органів державної влади. Пропонуємо «картку якості» формувати на основі наступних якісних та кількісних показників: кількість бюджетних програм, в розрізі кожного підконтрольного суб’єкта; стан фінансового забезпечення бюджетних програм; частка у валовому внутрішньому продукті та видатках державного (місцевого) бюджету; результативні показники паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (в розрізі кожної бюджетної програми); перелік державних цільових програм, що виконуються в рамках бюджетних програм; стан кадрового забезпечення; показники діяльності внутрішнього контролю і аудиту; стан фінансово-бюджетної дисципліни; кількість та сума здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг; стан заборгованості, тощо.

За результатами побудови «картки якості» здійснюється критеріальна оцінка пріоритетності підконтрольних суб’єктів за уніфікованими показниками та ризиками. Результати розрахунку рівня пріоритетності відображаються в «картці ризику» реалізації бюджетних програм підконтрольними суб’єктами.

Література

1. Вищий орган фінансового аудиту Сполучених Штатів Америки. [Електронний ресурс]. Офіційний веб-сайт – Режим доступу: http://www.gao.gov/about/index.html.

2. Вищий орган фінансового аудиту Казахстана. [Електронний ресурс]. Офіційний веб-сайт – Режим доступу: http://esep.kz/kaz/show1/article/23

3. Звіт про результати діяльності органів Державної фінансової інспекції України за 2010-2013 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/category

4. Міжнародна організація вищих органів фінансового аудиту (INTOSAI) [Електронний ресурс]. Офіційний веб-сайт – Режим доступу: http://www.intosai.org/news.html