Медицина/12 Інфекційні хвороби
Мироник О.В., Давиденко О.М., Фельдман Л.Я. *
Вищий державний навчальний заклад
України
«Буковинський державний медичний університет»
*ОКУ «Чернівецька обласна клінічна
лікаря»
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ «ПАПАЛОР»
В
КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА АНГІНИ
Вступ. Проблема лікування ангін, була і залишається
актуальною і в наш час. Це пов’язано не тільки із широким розповсюдженням цього
захворювання, але й зміною характеру патогенної мікробної флори, розвитку
стійкості її до антибіотиків, пригнічення імунітету та сенсибілізація організму
[1, 4]. В зв’язку з цим, важливим напрамком терапії хворих на ангіни, є
застосування препаратів які б поєднували в собі антибактеріальну,
імуномодулюючу, цитопротекторну дію на всіх стадіях патогенезу
гострих ангін [ 2,3,5,6].
Одним із таких препаратів є «Папалор». Це препарат
рослинного походження, який містить екстракт з коренів південно-африканської
рослини пеларгонії очиткової (Pelargonium sidoides). До його складу
входять: флавоноїди (кверцетин, галокатехін, кемпферол і ін.); кумарини
(умкалін, скополін, скополетин і ін.), а також фенолокислоти (галова кислота і
ін.). Антибактеріальна активність препарату проявляється відносно різних
грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae,beta-hemolytic
Streptococcus) і грамнегативних (Klebsiella pneumoniae, Proteus
mirabilis, Pseudomonas
aeruginosa, Haemophilus
influenzae) бактерій. Вплив на неспецифічну імунну відповідь полягає в
стимуляції фагоцитарної активності макрофагів та вивільненні з них NO,
підвищенні експресії CD11b-адгезії молекул на поверхні нейтрофілів, інгібуванні
лейкоцитарного хемотаксису. Це свідчить про імуномодулюючі властивості
препарату [5,6].
Мета досліджень: Оцініти клінічну ефективність препарату
«Папалор» в комлексному лікуванні хворих на ангіни.
Матеріал та методи досліджень. Обстежено 23 хворих на ангіну віком від 17 до 35
років. Серед них осіб жіночої статі було 18 (78,26%), чоловічої 5 (21,74%). Захворювання
перебігало у середньотяжкій формі. Клінічна картина хвороби у всіх пацієнтів
була типовою і характеризувалася синдромом інфекційного токсикозу, місцевими
запальними змінами у зіві, наявністю регіонарного лімфаденіту. У обстежених
пацієнтів була діагностована лакунарна ангіна. При бактеріологічному обстеженні
з слизової оболонки піднебінних мигдаликів виділялись культури патогенного
стрептококу у 12 (52,17%) осіб, золотистого стафілококу у – 8 (34, 78%) або їх
комбінація з грамнегативною мікрофлорою у
3 (13,05%) осіб.
Контрольна
група налічувала 10 осіб. Обидві групи були рандомізовані за статево-віковим
складом, характером місцевого запального процесу в зіві.
Лікування
обстежених хворих на ангіни включало антибіотикотерапію, антигістамінні засоби,
полівітаміни, місцеві антисептичні засоби. Пацієнти основної групи додатково
отримували «Папалор» з розрахунку по 30 крапель 3 рази на день за 30 хв до їди,
попередньо препарат розводили в невеликій кількості води.
Ефективність
впливу рослинного препарату «Папалор» оцінювали за швидкістю регресії клінічних
ознак захворювання, кількісними показниками Т і В- клітинних ланок системи
імунітету, рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).
Під
впливом лікування у пацієнтів основної групи тривалість синдрому інфекційного
токсикозу зменшувалась на 2,4±0,2 доби,
ознаки місцевого запального процесу у зіві зникали раніше на 2,8±0,15 доби. Відзначалася також більш швидка
ліквідація регіонарного лімфаденіту підщелепних лімфатичних вузлів на 3,9±0,2 доби (р<0,05). У хворих основної групи,
які отримували «Папалор», не спостерігалося запальних ускладнень: паратонзиліту
та паратонзилярного абсцесу. В групі порівняння такі ускладнення було
діагностовано у 2 (8,69%) пацієнтів.
Враховуючи
вищевказане, вважємо, що препарат «Папалор», посилює антибактеріальну дію
базового лікування та сприяє швидшій елімінації збудників хвороби, і як
наслідок, спостерігаємо швидшу регресію клінічної симптоматики.
Аналіз
імунологічних показників свідчить, що вихідні показники імунного статусу до
початку лікування характеризувалися Т-лімфопенією у 49,6±0,8% пацієнтів та деяким зниженням числа
Т-хелперів. Стан гуморальних факторів імунітету характеризувався високим рівнем
ЦІК, показник яких був у 2,3 рази вищим за норму (4,05±0,09 г/л). Отримані дані узгоджуються з даними
літератури [4].
Рослинний
препарат «Папалор» має виражену
імунокорегуючу дію, у зв’язку з чим у хворих основної групи як загальне число
Т-лімфоцитів, так і рівень Т-хелперів досягали нижньої межі норми, а також відбувалось
зниження рівня ЦІК до верхньої межі норми. Одночасно у пацієнтів контрольної
групи зберігалась помірна Т-лімфопенія та висока концентрація ЦІК, що свідчило
про збереження у пацієнтів імунодефіцитного стану.
Висновок. Проведені дослідження дозволяють
вважати, що включення рослинного препарату «Папалор» до комплексу лікувальних засобів при лакунарній ангіні сприяє
більш швидшій ліквідації загальнотоксичних та місцевих загальних явищ,
прискоренню одужання хворих, попередженню розвитку ускладнень, а також
ліквідації імунологічних порушень.
1.
Бруснік С.В.,
Осолодченко Т.П., Лючвайкіне С.А., Калиніченко С.В., Савченко С.П. Імунологічне
обстеження хворих на інфекційні хвороби з урахуванням індивідуального підбору
імунокорегуючих та антибактерійних препаратів // Інфекційні хвороби.- 1999.-
№3.- С.51-53.
2.
Волосовець О.П.,
Кривопустов С.П. Рослинний препарат Умкалор в лікуванні гострої
бронхолегеневої патології в педіатричній практиці // Педіатрія, акушерство та
гінекологія. - 2001. - N4. - С. 94
3.
Давиденко О.М., Мироник
О.В., Трефаненко А.Г., Богачик Н.А., Венгловська Я.В. Застосування настоянки
ехінацеї пурпурової та пелодексу в комплексному лікуванні хворих на ангіни //
Клінічна та експериментальна патологія, 2007.-Т.6, №2.-С. 27-30.
4.
Ліки – людині.
Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів: матеріали
XXXІІ Всеукр. наук.- практ. конф. з міжнар. участю (21 травня 2015 року). – Х.
: НФаУ, 2015. – 392 с. – (Серія «Наука»).
5.
Поскрипко
Ю. А. Фитоантибиотик-иммуномодулятор Умкалор: опыт и перспективы // Ліки
України. - 2003. - № 10. - С. 62-64.
6.
Черных В.П.,
Георгиянц В.А., Зупанец И.А. Клинико-фармацевтические аспекты
применения фитопрепарата "Умкалор" // Журнал вушних, носових і
горлових хвороб. - 2003. - N3. - С. 74-83.