Филологические науки/ 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Борковська А.С.

Національний транспортний університет

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ ТРАНСПОРТНОЇ СФЕРИ

Загальний аспект розуміння категорії запозичення включає не тільки з’ясування сутності поняття запозичення та причин його виникнення, але й також класифікаційний опис запозичених одиниць.

Дослідниками пропонується кілька класифікацій запозичень: за семантичними особливостями, за наявністю синонімів, за походженням, за способом запозичення, за ознакою міжнародності терміна [3, с. 29–37].

У межах запозичення як мовної одиниці на сьогодні виокремлюють такі типи слів, що походять з мов-джерел: екзотизм, інтернаціоналізм, варваризм, калька. Екзотизм – слово або вислів, які запозичаються з певної неєвропейської мови і вживаються для створення особливого колориту в мові. Інтернаціоналізми – це слова або вислови, що належить до мов які є близькі за походженням [4]. Варваризм – іншомовне слово чи зворот, що зберігають структурні характеристики чужих мов, пристосовуючись до фонетики, морфології української мови різними способами [2, с. 62]. Калька – це слово, його окремі значення, звороти, запозичені з інших мов шляхом буквального перекладу (причому переклад здійснюється за частинами). Калькування – процес творення нових лексичних одиниць, словосполучень, фразеологізмів, при якому засвоюється лише значення та принцип організації іншомовної одиниці, що передається морфемами або словами певної мови [1].

Дуже часто основою поділу запозичень є спосіб утворення нової лексики. У цьому зв’язку прийнято виділяти два основних різновиди запозичень – пряме запозичення та калькування. Спробуємо дати таку класифікацію базуючись на матеріалі лексики транспортної сфери.

При прямому запозиченні і матеріальну форму (тобто звукову або графічну) і значення слова беруть з чужої мови. При калькуванні використовують тільки значення або семантику іншомовної лексичної одиниці. [3, с. 114-115].

Серед прямих або оригінальних запозичень можна виділити певні підвиди:

1) лексичні запозичення, при яких запозичується матеріальна форма слова і його зміст, наприклад: бордси – (англ. Boards) - тонкі дошки товщиною до 50 мм; буфер – (buffer <buff – пом’якшувати) – пристрій для пом’якшення ударів транспортних засобів;

2) запозичення матеріальної форми слова, тобто запозичення тільки іншомовної форми слова в усному (фонетичне запозичення) або письмовому (графічне запозичення) вигляді і наповнення цієї форми новим змістом, наприклад: бокс (< англ. Box, букв. – коробка, ящик) – 1)невеликий індивідуальний гараж зазвичай для одного або двох автомобілей у колективному гаражі; 2) спеціально обладнане місце для дослідних установок у промислових приміщеннях, 3) багажник автомобіля, сконструйований для перевезення різноманітних вантажів;

3) морфемне запозичення, яке є запозиченням кореневих та дериваційних морфем для утворення нових слів, наприклад: віндротор : вінд- (англ.) + -ротор (лат.).

При калькуванні запозичується не матеріальна форма лексичної одиниці, а тільки її значення або структура, а тому такі запозичення часто називають перекладені.

Тут можна виділити такі підвиди:

1) словотворче калькування, при якому запозичується тільки структура іншомовної лексичної одиниці, на основі якої утворюється слово із відповідних елементів мови-реципієнта. Наприклад, розглянемо слово грей-маркет (англ. Grey market) – ринок, на якому продаються рідкісні товари. Інша назва даного запозичення - сірий ринок, яке є більш поширенішим в українській мові і являється яскравим прикладом калькування;

2) фразеологічне калькування, при якому здійснюється переклад “по словах” іноземних стійких словосполучень, наприклад, - транспортне страхування (англ. Transport insurance) – загальне поняття про страхування всіх видів транспортних ризиків.

Отже, основними видами лексичних запозичень у сучасній українській транспортній фаховій мові є інтернаціоналізм і калька, причому словотворче калькування і фразеологічне калькування є активними у процесі запозичення.

Література:

1. Клименко Н. Ф. Калька / Н. Ф. Клименко // Українська мова : Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін.] – 2-ге вид., випр. І доп. – К. : Вид‑во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 245., с. 245.

2. Ленець К. В. Варваризм / К. В. Ленець // Українська мова :Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін.] – 2‑ге вид., випр. і доп. – К. :Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 62., с. 62.

3. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Д. С. Лотте. –М. : Наука, 1982. – 146 с., с. 29–37.

4. Ткаченко О. Б. Інтернаціоналізм / О. Б. Ткаченко // Українська мова : Енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін.]. – 2-ге вид., випр. І доп. – К. : Вид‑во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 225., с. 225.