Білецька І.В., Дученко А.В., Стопа М.В., Бандурка Н.Г.

Науковий керівник: Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА МЕЗОСТРУКТУРНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН РЕДИСУ

Фотосинтетична активність листка значною мірою визначається його мезоструктурними показниками. Вплив регуляторів росту рослин на мезоструктурні характеристики листка носять суперечливий характер. Досліджено, що у рослин картоплі під впливом хлорхолінхлориду відмічалося потовщення листкової пластинки за рахунок збільшення мезофільних та епідермальних клітин [2], в інших роботах відмічено розростання лише стовпчастої або губчастої тканини [1]. У рослин малини під впливом паклобутразолу потовщення листків відбувалося за рахунок збільшення хлоренхіми [3]. Аналогічне потовщення листків і відмічалося і у рослин ріпаку [5] та соняшнику за дії цього препарату [6].

При вирішенні питання про механізми дії регуляторів росту на рослини редису необхідно мати чітке уявлення, за рахунок чого відбувається збільшення маси і площі листків. В зв'язку з цим нами вивчалися анатомічні показники листків рослин редису сорту Спека при дії гетероауксину (0,2 г/л) та хлормекватхлориду.

Мезоструктурні характеристики листка визначали на фіксованому матеріалі за загальноприйнятою методикою А. Т. Мокроносова [4].

Вивчення мезоструктурних характеристик свідчить, що у оброблених регуляторами росту рослин редису збільшення площі листків супроводжувалося збільшенням товщини листків за рахунок асиміляційної тканини (табл. 1).

Встановлено, що у оброблених рослин редису сорту Спека достовірно збільшувалась товщина листка у всіх варіантах досліду. За дії застосованих препаратів відмічалося зменшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми, проте відбувалося збільшення об’єму клітин губчастої паренхіми листка.

Таблиця 1

Вплив регуляторів росту на мезоструктурні показники листка рослин редису сорту Спека

Варіант досліду	Контроль	Хлормекватхлорид (0,5%)	Гетероауксин (0,2 г/л)
Товщина листка, мкм	40,3±2,67	*57,2±1,32	*50,4±2,04
Об’єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	1214±12,4	*1417±16,6	*2002±14,2
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	5,81±0,63	*1,45±0,14	*1,54±0,31
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	10,8±0,16	*2,63±0,63	*1,62±0,63
Кількість клітин епідермісу, шт.	60,1±2,18	*63,2±2,07	*80,2±1,45
Кількість продихів, шт.	5,6±0,36	*10,2±0,65	*7,0±0,26
Площа одного продиху, мкм^2	3,6±0,66	4,0±0,12	*6,8±0,67

Примітка: 1. Рослини обробляли у період утворення 2-х справжніх листків.

2. * – різниця між контролем і дослідом достовірна для Р ≤ 0,05

Встановлено, що обробка регуляторами росту позначилась на особливостях формування продихового апарату листків редису. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що під впливом регуляторів росту рослин зростала кількість клітин епідермісу, кількість продихів та їх площа у порівняні з контролем. На нашу думку, це важлива анатомічна складова функціонування фотосинтетичного апарату, оскільки збільшення числа продихів та їх розмірів сприяє посиленню газообміну листка.

Таким чином, обробка рослин редису сорту Спека регуляторами росту рослин – гетероауксином (0,2 г/л) та хлормекватхлоридом (0,5%) – призводила до збільшення площі листків, збільшення маси листків та змін в анатомічній будові листка, що є передумовою покращення продуктивності культури.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Азарян К. Т. Действие регуляторов роста на анатомическое строение листьев картофеля / К. Т. Азарян, Н. М. Меликян, С. С. Папаян // Биологический журнал Армении. – 1982. – Т. 35, № 1. – С. 69-72.

2. Деева В. П. Избирательное действие химических регуляторов роста на растения. Физиологические основы / В. П. Деева, З. И. Шелег, Н. В. Санько. – Мн. : Наука и техника, 1988. – 255 с.

3. Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. … доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.

4. Мокроносов А. Т. Методика количественной оценки структуры и функциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Мокроносов, Р. А. Борзенкова // Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. – 1978. – Вып. 61, № 3. – С. 119-131.

5. Рогач В. В. Дія хлормекватхлориду на продуктивність озимого ріпаку / В. В. Рогач // Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми і перспективи : зб. наук. праць / Вінницький держ. пед. ун-т. – 2011. – С. 121-123.

6. Рогач Т. І. Фізіологічні основи регуляції морфогенезу та продуктивності соняшника за допомогою хлормекватхлориду і трептолему : дис. ... канд. с.-г. наук : 03.00.12 / Рогач Тетяна Іванівна. – Вінниця, 2011. – 162 с.