К. е. н., доцент, доцент кафедри економіки
Вінницький національний аграрний університет, Україна

Студентка факультету економіки та підприємництва
Вінницький національний аграрний університет

 ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК АГРАРНОЇ СФЕРИ ЗА СЕЛОЗБЕРІГАЮЧОЮ МОДЕЛЛЮ

Серйозною проблемою для успішної євроінтеграції України є невідповідність рівнів державної підтримки сільського господарства ЄС та України, несиметричність у торгових режимах. Високий рівень підтримки сільськогосподарської галузі в ЄС, з одного боку, та низький – в Україні, з іншого, зумовлюють підвищені ризики від встановлення зони вільної торгівлі саме для вітчизняного сільського господарства. У 2015 р. загальні затрати на підтримку сільського господарства сільських територій та аграрних ринків ЄС становить близько 56,3 млрд. євро, з яких 39,3 млрд. євро пішли на пряму підтримку виробників. Тим часом в Україні у 2015 р. на підтримку сільського господарства було виділено  приблизно 6,3 млрд. грн.

В сучасних умовах для європейської аграрної моделі характерним є посилення вектора сталого розвитку сільських територій. Розв'язання проблеми сільських територій  є основним елементом САП, та  складовою частиною регіональної політики ЄС.

У зв'язку з необхідністю пристосування до нових міжнародних економічних реалій, процесів глобалізації, пов'язаних, перш за все, з діяльністю СОТ,  адаптація до Спільної аграрної політики ЄС передбачає скорочення субсидування сільськогосподарського виробництва, наближення внутрішніх цін ЄС до світових, перенесення акцентів підтримки на соціальні та екологічні аспекти.

Особливість сучасного етапу проведення САП –  зосередження уваги на наданні суспільних і приватних благ в результаті її проведення. Відтак, фермери мають бути винагородженні за послуги, які вони надають для широкої громадськості, такі як пейзажі, біорізноманіття сільськогосподарських угідь, навіть якщо вони не мають ринкової вартості. Таким чином, цілі нової політики мають два рівні. Перший рівень – надання екологічних суспільних благ. Другий рівень – регіональний – повинен доповнювати міжнаціональний, з огляду на велику різноманітність сільського господарства, виробничого потенціалу, екологічних, а також соціально-економічні умови і потреби в країнах ЄС.

Обидва рівні оформлені чітко визначеними нормативами бюджетних обмежень, з тим щоб забезпечити рівні умови на європейському рівні з метою досягнення спільних цілей. Досвід країн ЄС, свідчить про спільну відповідальність за баланс між можливими вигодами і витратами як для виробників, так і для органів управління.

Лише за умови проведення ефективної економічної політики, направленої на розвиток сільських територій, охорону навколишнього середовища та безпеку продуктів харчування, стане можливим стимулювання розвитку сільського господарства в Україні та підвищення рівня життя сільського населення.

Концепція багатофункціональності аграрного сектора базується на тому вихідному принципі, що сільське господарство слід розглядати не тільки з позиції виробництва сільськогосподарської продукції, а більш широко, з огляду на соціальні та екологічні аспекти.

Адаптування до САП ЄС забезпечує ефективний розвиток сільських територій, наслідком чого є  домінування розвитку сільських територій над іншими її завданнями. Це становить основу для формування західноєвропейської моделі сільського розвитку, головними орієнтирами для якої є якісне життєве середовище, багатофункціональний аграрний сектор, продовольча безпека та екологічний добробут.

Як свідчать міжнародні порівняння, Україна має чи не кращий у світі потенціал земельних ресурсів, який створює передумови для забезпечення добробуту громадян України та конкурентоспроможності у світовому агропромисловому секторі. Відтак, покращення умов торгівлі з ЄС можливо досягти через інтенсифікацію використання наявного в Україні потенціалу земельних ресурсів. Пріоритетним завданням сьогодення для Українського аграрного сектору є об’єднання зусиль місцевих громад та сільськогосподарських виробників, що в результаті забезпечить підвищення конкурентоздатності сільського господарства і сприяє розвитку сільських територій на основі принципів сталого розвитку та відповідно до стандартів ЄС і міжнародних стандартів. Серед стратегічних пріоритетів реформ в аграрній сфері України виділено:

-       створення стабільної правової системи, що відповідає міжнародним і європейським стандартам, зокрема шляхом виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

-       сільський розвиток - відродження українського села;

-       сприяння розвитку аграрної освіти, науки та сфери дорадчих послуг;

-       захист довкілля та управління природними ресурсами, зокрема лісовим та рибним господарством.

 

Література

1.   European Commission//CAP 2020:детальний опис програми: офіц. веб.-сайт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://ec.europa.eu/agriculture/cap-for-our-roots/cap-in-depth/index_en.htm

2.    Розвиток  сільських  територій  в  системі  євроінтеграційних  пріоритетів України : [монографія]  / НАН  України.  Ін-т  регіональних  досліджень; наук. ред. В. В. Борщевський. – Львів, 2012. – 216 с.

3.   Яценко О.М. Розвиток експортного потенціалу аграрного сектора економіки України в умовах глобалізації // Яценко О.М., Невзгляд Н.Г., Невзгляд А.Г.Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право.Науковий журнал. Серія: Економічні науки. К-. №3 (80).- 2015.с39-49