В.В. Бендас, А.О.Міхєєв.

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м.Чернівці, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПЕРВИННОЇ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСУ ГЕРПЕСУ ЛЮДИНИ - 6 ТИПУ

На сьогоднішній день увага фахівців буквально прикута до герпесвірусних інфекцій, які є причиною розвитку багатьох соматичних і онкологічних захворювань та займають провідне місце серед причин мертвонароджуваності, передчасних пологів, дитячої смертності, захворюваності новонароджених, сприяючи ранній інвалідизації дітей. Ця обставина зумовлена низкою причин: масовістю розповсюдження герпесвірусів, різноманітністю спричинених ними захворювань, перебуванням в організмі людини в різних за формою станах (гострому, хронічному, латентному).

Герпесвіруси (Herpesviridae) - це велика родина ДНК-вірусів. Розрізняють 8 представників родини герпесвірусів, що вражають людину. Одним з них є вірус герпесу людини 6 типу (HHV-6). Згідно з міжнародною класифікацією HHV-6 - це ДНК-вірус підродини Betaherpesvirinae роду Roseolovirus, який має два серологічних підтипи - 6А і 6B. Вірус герпесвірусу людини 6 типу (ВГЛ-6) відносно недавно був віднесений до списку відомих патогенів та є серйозним претендентом на роль етіологічного агента таких захворювань, як розсіяний склероз, енцефаліт, лихоманка у дітей з судомним синдромом, інфекційний мононуклеоз, «раптова екзантема». Існують дані про те, що HHV-6 є кофактором СНІДу, деяких форм карцином шийки матки і назофарінгіальної карцином. Вивчалася роль ВГЛ-6 як етіологічного чинника виникнення фебрильних судом у дітей. За даними зарубіжних авторів, на частку судом, зумовлених ВГЛ-6, припадає 20-40%. У дослідженнях М. А. Нікольського і М. В. Радиш показана роль ВГЛ-6 і ВГЛ-7 у генезі фебрильних судом у 29 дітей у віці від 1 місяця до 7 років, які поступили в стаціонар з респіраторними інфекціями. За результатами цих дослідженнь у 41% випадків в обстежуваній групі спостерігалися фебрильні судоми.

Лабораторний діагноз первинної інфекції, що спричинив ВГЛ-6 типу, зараз встановлюється за допомогою сучасного лабораторного обладнання. Важка для діагностики персистуюча і латентна форми інфекції. ДНК герпес вірусу людини може виявлятися в лімфоцитах периферичної крові або в інших тканинах методом гібридизації (полімеразної ланцюгової реакції – ПЛР). Однак виявлення ДНК у цих тканинах не завжди вказує на первинну інфекцію, найбільш часто це є проявом персистуючої інфекції, що розвилася після первинної інфекції і не супроводжується віремією. Виявлення ДНК вірусу в плазмі і визначення високого титру антитіл є більш чутливим методом для діагностики первинної інфекції (близько 90%), однак це може свідчити і про реактивацію інфекції. Полімеразна ланцюгова реакція з використанням зворотньої транскриптази дозволяє надійно диференціювати латентну інфекцію спричинену вірусом герпесу людини 6 типу і реактивацію інфекції. Існує цілий ряд серологічних методів визначення ВГЛ-6 типу: імунофлуорисцентний метод, імуноферментний аналіз (ІФА), імуноблотинг, імунопреципітація. Імуноферментний аналіз використовується найбільш часто, однак серологічний діагноз має цілий ряд недоліків і рідко допомагає в діагностиці клінічної маніфестації. Визначення титру специфічних IgM використовують для діагностики гострої фази інфекції або реактивації, але не у всіх дітей, що переносять первинну інфекцію, відзначається продукція антитіл IgM. У зв'язку з тим, що практично у всіх дорослих виявляють IgG до ВГЛ-6, виявлення специфічних антитіл в одному зразку не є значним. До того ж підвищення їх титру не вказує на нову інфекцію або реактивацію. Можливо також виявлення перехресно реагуючих антитіл до інших ДНК вірусів, особливо ВГЛ-6. Доступні на сьогодні серологічні тест-системи не дозволяють диференціювати варіанти А і B ВГЛ-6. У дітей діагноз первинної інфекції ВГЧ-6 вимагає виявлення віремії (ізоляції ВГЛ-6 у моноядерних клітинах периферичної крові) й істотного зростання ролі серологічних тестів. ВГЛ-6 - віремія спостерігається відносно рідко у здорових дітей порівняно з дітьми, які переносять первинну інфекцію. Ізоляція ВГЛ-6 вимагає культивації зі стимульованими клітинами крові пуповини і подальшої ідентифікації на обладнанні, яке є тільки в науково-дослідницьких лабораторіям.

Висновок. Таким чином, із всіх існуючих методів лабораторної діагностики інфекцій спричинених вірусом гепатиту людини 6 типу є метод полімеразної ланцюгової реакції з використанням зворотньої транскриптази який дозволяє надійно диференціювати латентну інфекцію спричинену вірусом герпесу людини 6 типу і реактивацію інфекції.