Канд. пед. наук Попова І. І.

доцент кафедри «Дошкільна та початкова освіта», м. Севастополь

Ознайомлення з природою як засіб формування умінь складати зв’язні висловлювання типу міркувань у старших дошкільників

Діти дошкільного віку досить рано помічають деякі причини явищ, а вже в 5-6 років мислення здатне протікати у формі розвиненого судження. За умови правильного навчання дитина-дошкільник оволодіває міркуваннями, починає користуватися ними сама, за своєю ініціативою, створює свої докази і стає більш вимогливою до доказів інших. У сучасній науці міркування розглядається як невід'ємний бік розумової діяльності людини, як необхідна умова свідомого засвоєння знань. Воно передбачає виокремлення істотних ознак предметів і явищ, розуміння різного роду залежностей (причинно-наслідкових, просторово-часових, функціональних, цільових), пошук доказів.

Більшість досліджень у педагогічній науці (А.М. Богуш, А.М. Бородич, Н.Ф. Виноградова, Н.В. Гавриш, Н.В. Йолкіна, А. В. Колосопська, Е.П. Короткова, Л.О. Пеньєвська, О.А. Смирнова, Н.Р. Смольникова, О.С. Ушакова, Є.О. Фльоріна, Л.Р. Шадріна) присвячено оволодінню дітьми описовим й оповідним мовленням. Дискусійними залишаються питання навчання дітей зв'язних висловлювань типу міркувань. Досить широко поширена думка про їх недоступність дошкільнятам (Т.О. Ладиженська, М.Р. Львів та ін.). Водночас, низка досліджень свідчить про можливість і доцільність навчання старших дошкільників пояснювального й доказового мовлення (Н.І. Кузіна, М.М. Поддьяков, О. С. Ушакова, Л. Р. Шадріна, В. І. Яшина та ін.).

Міркування у лінгвістиці визначається як тип мовлення, за допомогою якого доводиться чи пояснюється будь-яке положення, думка, йдеться про причини й наслідки подій і явищ, оцінку й почуття.

Т.О. Ладиженська [3] вказує на наявність у міркуванні двох обов'язкових смислових частин: те, що пояснюється або доводиться, і саме пояснення чи доказ. Головне в міркуванні - виявлення причинно-наслідкових відношень, аргументація чогось. У логічному плані міркування відрізняється від розповіді й опису тим, що спирається на умовивід як процес мислення.

У ході спостережень за мовленням дітей шести років М.М. Алексєєва і В.І. Яшина [1] з'ясували, що в повсякденному спілкуванні діти послуговуються висловлюваннями, що містять міркування. Частота й характер висловлювань залежать від змісту й форми спілкування вихователя з дітьми, від організації дитячої діяльності. Якщо вихователь будує спілкування з дітьми на дисциплінарних вказівках, окремих репліках, не створює проблемних ситуацій у ході діяльності, то в цьому випадку, звичайно, у них не виникає необхідності міркувати. Міркування дітей, здебільшого, складаються з тези й пояснення-доказу, що конкретизує загальні положення, висловлені в тезі. Висновки формулюються не завжди. У міркуваннях діти часто спираються на опис об'єктів. Для зв'язку частин міркування діти вживають сполучники тому що, через те що, тому.

Ознайомлення з природою, екологічне виховання дітей мають багато потенційних можливостей для формування в дітей умінь складати зв’язні висловлювання типу міркувань, що й підтверджено результатами нашого дослідження. У процесі проведення дослідної формувальної роботи із даної проблеми нами було забезпечено дотримання таких педагогічних умов:

• накопичення в дітей знань про навколишній природний світ;

• формування умінь виділяти характерні ознаки природних об’єктів і явищ, встановлювати логічні зв'язки між ними;

• збагачення словника дітей вставними словами (по-перше, по-друге) як допоміжними засобами оволодіння процесом доказу, послідовністю його ланок та контролю за ходом міркування;

• активізація в мовленні дітей синтаксичних конструкцій, що дозволяють відобразити причинні й цільові відносини;

• формування елементарних уявлень про структуру міркування й умінь, що забезпечують оформленість тексту та його зв'язність.

На першому етапі для збагачення дошкільниками чуттєво-інформаційного досвіду проводилися такі ігри-заняття як:

- «Птах, риба, звір» , у ході якого з дітьми була проведена гра-подорож у різні природні зони (джунглі, північ, океан, пустеля) з метою вивчення фауни, що там проживає, специфіки природних умов для проживання тих чи інших живих організмів. Діти познайомилися з найяскравішими представниками тваринного світу цих природних зон. Наприкінці їм були запропоновані картки з позначенням певної природної зони і з порожніми місцями для розміщення тварин. У ході виконання завдання діти повинні були аргументувати свої дії, що дозволило закріпити використання в їхньому усному мовленні таких зворотів як: «Я гадаю, тому що, через те, що й ін.».

- «Ліс, парк, гай, сад», ця гра аналогічна до попередньої, тільки тут діти класифікували зелені насадження за їх відмінними рисами. Дітям було дано завдання, спираючись на картинки, визначити що таке «ліс», «парк», «гай», «сад» і пояснити свої міркування. Це також дозволило закріпити використання в їхньому мовленні таких слів, як: по-перше; по-друге; тому що; через те, що; внаслідок чого, що значно збагатило їхні мовні звороти.

- «Чарівне насіння», хід цієї гри полягав у тому, що дітям показують картинки, де зображено кущі суниці, квітучої суниці, суниці з зеленими ягодами, суниці зі стиглими ягодами. Дітям пропонувалося визначити логічну послідовність подій та пояснити хід своїх міркувань. У ході цієї гри діти дізнаються послідовність дозрівання плодів і ягід і вчаться обґрунтовувати свої докази.

На другому етапі в межах навчання складання розповідей типу міркувань були застосовані такі ігри-заняття:

-«Пори року», сенс цієї гри полягає в тому, що дітям показують картинки із зображенням якихось якостей, притаманних певній порі року, і дитина повинна через міркування пояснити й довести, який малюнок до якої пори року відноситься. Це допоможе дитині закріпити в своїх міркуваннях такі слова: «Я вважаю; я знаю; мені здається, на мій погляд», заперечувати невідповідні явища й робити елементарні висновки.

-«Схожі – не схожі», у межах цієї гри дітям було запропоновано з опорою на наочний матеріал скласти порівняльну розповідь–роздум про білого й бурого ведмедів, що дозволило використовувати в мовленні такі слова, як: «по-перше; по-друге; втретє; тому що», порівнювати білого й бурого ведмедя, орієнтуючись спочатку на зовнішні подібності, а потім і на відмінності.

- «Як це було?», у цій грі дітям була дана кульмінаційна картинка розповіді й кінець, який зачитувався. Дітям було запропоновано придумати початок розповіді, що дозволило пофантазувати на тему, як могло б бути. Дана гра дозволила закріпити вміння складати розповіді–міркування з опорою на наочний матеріал, допомогла в розвитку зв'язного монологічного мовленні, уяви.

На третьому етапі для покращення вміння дошкільників складати цілісну розповідь-роздум, виділяти в ній структурно–смислові частини, використовувати різні способи зв'язку між частинами розповіді, були використані такі ігри-заняття:

- «У гостях у чомучки», мета гри - навчити дітей починати розповідь з тези. Сенс цієї гри в тому, що вихователь міняється місцями з дітьми. Тепер він – це дитина і ставить різні запитання (вони повинні бути зорієнтовані на старший дошкільний вік і діти повинні заздалегідь знати на них відповіді), а діти – вихователь, і доступно, а головне правильно, відповідає на запитання. Гра вчить дітей застосовувати для пояснення приклади з власного досвіду, доводити свою точку зору, робити висновки.

- «Ярмарок», у цій грі дітям пропонується взяти участь у ярмарку тварин. Вони повинні вибрати ту тваринку, якою хотіли б побути на ярмарку і в ході гри довести іншим учасникам, що обрана ними тварина є найбільш гідною. Ця гра закріплює вміння логічно й послідовно будувати розповідь-роздум. Вона змушує відстоювати свою думку й виховує бажання відповідати краще за інших дітей.

- «Юний письменник», ця гра-заняття пропонує дітям придумати іншу сюжетну лінію або нові пригоди для улюбленого героя, сприяє покращенню вміння школярів складати цілісну розповідь–роздум, робити висновки, розвиває творче мислення, фантазію й уяву.

Таким чином, у ході цілеспрямованого навчання на заняттях-іграх з ознайомлення з природою діти оволодівали мовними засобами, на основі яких можлива побудова зв'язних, закінчених висловлювань типу міркувань.

Література

1. Ёлкина Н.В. Формирование связной речи у детей дошкольного возраста/ Н.В. Ёлкина. - Ярославль, 2006. - 76 с.

2. Ладыженская Т.А. Об изучении связной речи детей, поступающих в школу // Характеристика связной речи детей 6-7 лет / под ред. Т.А. Ладыженской. - 1979. - С. 6-29.

3. Поддъяков Н.Н., Кузина Н.И. Исследование объяснительной связной речи у дошкольников // Умственное воспитание дошкольника/ под ред. Н.Н. Поддьякова. - М., Педагогика, 1972. - С.288.

4. Ушакова О.С. Работа по развитию связной речи в детском саду // Дошкольное воспитание, 2004. - №11. - С.8-12.

5. Ушакова О.С., Струнина Е.М. Методика развития речи детей дошкольного возраста/ О.С. Ушакова, Е.М. Струнина. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 288 с.

6. Яшина В.И. Особенности связных высказываний типа рассуждения у детей шести лет / В.И. Яшина. - М.: Шуя, 1993. – 410 с.

7. Яшина В.И. Теория и методика развития речи детей: учебник / В.И.Яшина, М.М. Алексеева; под общ. ред. В.И. Яшиной. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Академия, 2013. — 446 с.