Педагогічні науки /3.Методичні основи виховного процесу

Ст. викладач Гур’янова Н.М., ст. викладач Зворська Н.А

Харківська гуманітарно-педагогічна академія, Україна

ВИХОВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ ЯК ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ СТАНОВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Органічне поєднання сучасної освіти з цілеспрямованим професійним навчанням і вихованням становить основу і показник загальної культури музиканта, що виявляється в його конкретних професійних надбаннях: в культурі почуттів та зрілості самостійного творчого мислення, в постійному вдосконаленні власних здібностей, здатності до критичної оцінки результатів своєї праці, в доборі репертуару.

Основна проблема виховання майстерності студента-музиканта невіддільна від виразного виконання. Усвідомленню концепції художньої техніки сприяє глибоке вивчення Ії першоджерел, до яких належать: теоретичні знання, специфіка виконавського слуху і музичного мислення, процес мікроструктурного інтонування в органічній єдності з динамікою загальної драматургічної спрямованості розгортання твору, виконавський тонус та співтворчий характер інтерпретації.

Метою даної статі є виховання виконавської майстерності студента шляхом формування музичного мислення, опрацювання видів процесуально-динамічних тяжінь: темпометроритмом, динамікою, артикуляцією, засвоєння інтерпретаторського підходу до музичного змісту твору, трактування виконавських виражальних засобів в умовах конкретної інструментальної специфіки.

Завдання викладача ВНЗ у формуванні виконавської майстерності баяніста визначається максимальною активізацією слуху в поєднані з прогресуючим звільненням діяльності ігрового апарату. Психологічною передумовою набуття виконавської майстерності є попереджувальні та корегуючи уявлення музично-ігрових дій музиканта, які синтезуються з аналогічними уявленнями міхових рухів. Саме в цьому полягає специфічний аспект виконавського уявлення, на відміну від композиторського та слухацького.

Практичним завданням, що випливає з аналізу специфіки виконавського слуху є виховання у баяніста слухо-моторного передчуття напруженості і співнапруженості близьких і далеких інтервалів та окремих точок опори, характеру протікання динаміки тривалих звуків, логіки процесу динаміки в тяжінні тонів, у нюансуванні мелодичних побудов, у виявленні скритих голосів.

Набутий досвід дає підставу визначити, що всі риси особистості студента-музиканта, які характеризують його загальну культуру, виявляються в його виконавській діяльності, як певний рівень культури почуттів.

Тільки здатність проникнути в образний світ композитора дозволяє інтерпретатору піднятися у своєму мистецтві до рівня загальнолюдських духовних цінностей і відобразити їх суб’єктивно в конкретній виконавській звукотворчості, вдихнути у виконуваний твір нове життя.

Для цього він повинен мати не тільки високу культуру, а й добре розвинутий механізм почуттів: емоційну пам’ять, уміння керувати власними почуттями, настроями, мати здатність емоційно присвоювати образний світ у процесі розгортання драматургії музичного твору.

Таким чином, обізнаність в галузі виконавського мистецтва сприяє підвищенню загальної культури студента. Вважається можливим цілеспрямоване виховання студента шляхом образного мислення та аналізом художнього значення виражальних засобів у виконуваному творі, визначаючи їх естетичні цінності, шляхом впливу на інтелект і почуття через інші види мистецтва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Білоус В.П. Психологічні аспекти формування виконавської художньої майстерності: Автореф. дис… канд. мистецтв: 17.00.03 / НМАУ ім. П.І. Чайковського. – К., 2005. – 20 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. – 1440 с.

3. Давидов М.А. Теоретичні основи формування виконавського майстерності баяниста: Автореф. дис.: 17.00.02 / КГК – К., 1990. – 29 с.;

4. Давидов М. А. Основи формування виконавської майстерності баяніста / – К. : Муз. Україна, 1983. – 72 с.

5. Ломов Б.Ф. Методологічні та теоретичні проблеми психологии. – М. : Наука, 1984. – 444с.

6. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Нар. освіта. – 2004. – № 94. – С. 2 – 26.

7. Петченко А.Ф. Питання виконавського інтонування в інструментальній підготовці вчителя музики / Петченко А.Ф., В. І. Фалалєєв // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – Ч. ІІ, № 6 (193). – С. 67-73.

8. Самітов В. З. Специфіка інтерпретаційного мислення музиканта-виконавця (психофізіологічний аспект) : монографія / В. З. Самітов. – К. : ДАКККіМ, 2007. – 200 с.