УДК 37

Pedagogic science.

The modern methods of teaching.

Педагогіка.

Сучасні методи викладання.

V.М. Diulina

Starobil's'k Children's Art School, Lugans'k region, Ukraine

Education - as an essential part of human existence

Виховання як невід'ємна частина людського буття

ABSTRACT

The paper presents an analytical review and analysis of the literature on teaching and educational activities of human. The problem of music education and pedagogical processes in music school have been detected. The own author work and prospects of job in music school in pedagogic science and modern teaching methodology have been provided.

ВСТУП

Педагогічна тематика завжди актуальна, оскільки вона повернена до Людини, її майбутнього. Педагогіка змушує думати, поглянути на себе з боку, щоб власні помилки і недосконалість вчителя та викладача не обернулися помилками і недосконалістю наших вихованців. Завдання виростити учнів розумними, самостійними, добрими, працьовитими, цілеспрямованими людьми життя ставило не тільки перед нами, а і перед попередніми поколіннями: нашими батьками і дідами, перед дідами наших дідів - і у віках, і у тисячоліттях. Ланцюжок збереження та передачі наступним поколінням того загального, на чому ґрунтується все людство, і того приватного, що становить неповторне обличчя даного народу, дуже важливо та актуально. Уважно вивчаючи наукові праці, ми повинні вчитися педагогічної мудрості, досвіду, мистецтву виховання, щоб якомога у більшому обсязі і кращій якості передати молодому поколінню соціальний досвід, необхідний для життя і праці у суспільстві та для розвитку людства. Вивчаючи педагогічні праці Аристотеля, зазначимо, що він посилався при навчанні учнів на фізичне, моральне та розумове начала, що повинні бути тісно пов’язані. Платон, вчитель Аристотеля, у своїх роботах стверджує не тільки фізичний та розумовий елементи у виховальному процесі, а і акцентує увагу вчителя та такі елементи виховального процесу, як гра, казки, естетичне та музичне виховання. Сократ, учитель як Платона, так і Аристотеля, розумів процеси виховання з позиції того, що людина повинна осягнути такі истини, як вірність, чесність, правдивість, дружба, мудрість.

З'явившись на світ, учень повинен піднятися на рівень сучасного йому суспільного розвитку, опанувати попередній суспільно-історичний досвід, визначити своє місце, стати активним учасником історичного процесу, тобто, повинен отримати виховання. Отже, виховання є основна функція суспільства, що існує завжди. Однак, будучи вічною категорією, виховання завжди історично конкретно.

Педагогу стало необхідно спеціальне і досить повне уявлення про те, що і як навчати. Таке уявлення довгий час залишалося індивідуальним надбанням кожного педагога. Але настав момент, коли стало неможливо просто «тримати його при собі». І ось з'явилися перші педагогічні «проекти»: підручники, посібники, рекомендації, програми, плани навчання і виховання, якими користується педагог у своїй роботі. З'явилися і педагогічні ідеї, концепції, що входять до складу більш широких філософських систем. А з виникненням масової освіти при наявності безлічі навчальних матеріалів, а також ідей, що відносяться до навчання і виховання, з'являється потреба в обґрунтуванні правильності педагогічних проектів. Виникає необхідність у спеціальному вивченні педагогічної дійсності, її науковому та об'єктивно-істинному відображенні.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

За період роботи до мене для навчання на гітарі, домрі, мандолині, бандурі та балалайці приходили зовсім різні діти: кожен зі своїми можливостями, характером, смаком, здібностями, настроєм. З моменту першої зустрічі з дитиною я намагалася з'ясувати, що вона хоче отримати, давала зрозуміти, що я здатна дати, виявляла особливості обдарування, захоплення учня, його фізичні, моральні та психологічні особливості. У цікавій, захоплюючій формі намагалася розповісти про інструмент, на якому він виявив бажання навчатися грати, демонструвала п'єси відповідно до рівня розвитку дитини. Але при цьому я намагалася залучити учня у свою роботу, намагалася заспокоїти настільки, щоб дитині здалося, що ми «старі знайомі». У цій справі мені дуже допомагала пісня. Усі учні із задоволенням співали разом зі мною дитячі пісні. У багатьох випадках учні брали ініціативу у свої руки і не я, а вони говорили, що ми будемо співати, просили зіграти їх улюблену мелодію. Але щоб наша перша зустріч була повноцінною, я завжди давала можливість дитині познайомитися з інструментом «тет-а-тет»: потримати його у руках, відчути вагу, розглянути форму, особливості оформлення та звучання.

Вважаю, що це прекрасний метод для зняття напруги, хвилювання та повернення впевненості у собі. Тільки за таких вимог навчальний та виховальний процеси дадуть позитивні результати.

ВИСНОВКИ

Переоцінити роль виховання у процесі формування особистості неможливо.

Виховання, що очевидно і наочно доводить вищевикладений матеріал, - невід'ємна складова частини людського буття.

Визначаючи свою лінію поведінки стосовно виховання та навчання дітей, потрібно використати попередній досвід педагогів та фахівців, аби уникнути вже відомих помилок, після чого напрацювати свої методики.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Дзюбак В.М. Музикант-виконавець на естраді (подолання естрадного хвилювання) / За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Музична культура в системі освіти: міжнародний досвід”) // Вісник Луганського Державного Педагогічного університету ім. Тараса Шевченко. Сер. Педагогічні науки, 2002. – С.121 – 124.

2. Діуліна В.М. Скоморошество как феномен древнерусской украинской культуры // „Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи”. Підсекція „Народні інструменти”. Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції. Луганськ, 2013. – С. 27 – 29.

3. Діуліна В.М. Подвижництво Миколи Лисенка у формуванні національної музичної виконавської школи // „Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес”. Секція „Жанрові та стильові домінанти сучасного музичного мистецтва”. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції. Луганськ, 2014. – С. 13–14.