Психология и социология / 7. Общая психология

Алексеєнко Н.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

РЕФЛЕКСІЯ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

 

Аналіз психологічних досліджень свідчить, що рефлексія посідає одне з чільних місць у формуванні уявлень людини про себе і світ загалом.  А.В. Карпов вважає, що рефлексія як інтегральна психічна реальність існує у трьох модусах: процесу, стану та властивості особистості, а отже рефлексивність повинна бути представлена як якісно особлива властивість індивіда [3]. Д.О. Леонтьєв в контексті диференційного підходу до визначення рефлексії виокремлює три її форми: 1) інтроспекція (самокопання), пов’язана з зосередженістю на власному стані, власних переживаннях; 2) системна рефлексія, пов'язана з самодістанціюванням та поглядом на себе зі сторони, що дозволяє охопити одночасно полюс суб’єкта і полюс об’єкта; 3) квазірефлексія, спрямована на об’єкт, що не має відношення до актуальної життєвої ситуації і пов’язана з відривом від актуальної ситуації буття у світі. Такий підхід дозволяє розділити конструктивні та деструктивні впливи рефлексивності на діяльність особистості [6]. Як зазначає В. Власова, у сучасній психологічній науці традиційно виділяють три основні напрямки дослідження рефлексії: інтелектуальний, особистісний та комунікативний. Рефлексія це не просто знання чи розуміння суб’єктом самого себе, але й з’ясування того, що інші знають і розуміють “рефлексуючого", його особистісні особливості, емоційні реакції і когнітивні уявлення [1, c. 69 ].  О.В. Крюкова зауважує, що дослідження рефлексії дозволяють виділити такий тип рефлексії, який сприймається і оцінюється як найважливіший механізм міжособистісного пізнання, розуміння і регуляції поведінки в ситуаціях міжособистісного і групового спілкування. Рефлексія бере участь у процесі інтерпретації ситуації взаємодії, відіграє велику роль у проектуванні та управлінні взаємодією [4, с. 645]. Форми рефлексії, підкреслює Л.О. Сасіна,  можна визначити через характер її функцій. Основними функціями можна вважати конструктивну і контрольну. Конструктивна функція полягає в пошуку і встановленні інтелектуальних зв’язків між існуючою ситуацією і світоглядним ставленням до неї, активізації процесів саморегуляції діяльності і поведінки. Контрольна функція полягає в налагодженні, перевірці і використанні зв’язків між існуючою ситуацією і світоглядним ставленням до неї, перевірці процесів саморегуляції діяльності і поведінки. В залежності від виконуваних функцій рефлексія може приймати дві форми: рефлексії самосвідомості і рефлексії образу дій. Поєднання цих форм є необхідною умовою успішної рефлексії професійної діяльності [7].

Професійна рефлексіяце співвіднесення себе, можливостей свого "Я" з тим, що вимагає обрана професія, у тому числі з існуючими про неї уявленнями. Вона являє собою єдність людського (здатність до самоучіння, аналіз причинно-наслідкових зв’язків, сумнівів, реалізації ціннісних орієнтацій, роботі над собою) та професійного (тобто застосування цієї здібності до важких умов і обставин професійного життя). Ці уявлення розвиваються і допомагають людині сформулювати отримані результати, передбачити цілі подальшої роботи, скоректувати свій професійний шлях [8].  Враховуючи міждисциплінарний характер проблем, пов'язаних з рефлексією, резюмує Л.О. Сасіна, можна стверджувати, що в залежності від сфери, в якій проводяться дослідження, виділяється та або інша сторона рефлексії, акцентується увага на тому або іншому аспекті. Такий широкий спектр можливих досліджень в області рефлексії обумовлений включеністю рефлексивних процесів в регуляцію практично всіх сфер людської активності [7]. Важливими, за думкою С.А. Наход,  є кілька моментів, які акцентують роль рефлексії у професійній діяльності: по-перше, рефлексія необхідна під час освоєння професійної діяльності; по-друге, на її підставі здійснюється контроль і управління процесом засвоєння; по-третє, рефлексія необхідна при зміні умов професійно-освітньої діяльності; по-четверте, вона є одним з основних механізмів розвитку самої діяльності [5, с. 136]. На основі такої якості як рефлексивність, зазначає С. Гунько,  особистість здатна аналізувати свої можливості під час розв’язання тих чи тих професійних завдань, здійснювати пошук причинно-наслідкових зв’язків у явищах і процесах, реалізовувати ефективне спілкування та взаємодію з іншими особами, проектувати, прогнозувати та програмувати свою професійну діяльність. Тому дуже важливим аспектом під час професійної підготовки майбутнього фахівця є виявлення актуального рівня індивідуальної міри вираженості його рефлексивності та забезпечення максимально сприятливих умов для розвитку цієї якості [2, с. 153].

Стосовно психологічної готовності до інноваційної діяльності, В.П. Чудакова вказує, що носіями інновацій виступають творчі й конкурентоздатні особистості, які здатні до рефлексії, що характеризує здібності персоналу освітніх організацій до самопізнання, самовизначення і осмислення ними свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності [9, с. 174].

Отже, рефлексія включена в регуляцію практично всіх сфер людської активності. У професійній діяльності вона відбиває єдність людського та професійного, обумовлює успішність професійного шляху та  є необхідною складовою інноваційного потенціалу.

Література

1.           Власова В. Особливості розв’язання міжособистісних конфліктів особистостями з різним рівнем рефлективності / В. Власова // Вісник студентського наукового товариства Ніжинського держ. Університету. – 2010. – Вип.6, Ч.1. С. 69 - 71. 

2.           Гунько С. Діагностика міри вираженості рефлексивності в майбутніх соціальних педагогів // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. – 2015. – №. 1. – С. 153-157. 

3.           Карпов А.В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / А.В. Карпов. –  М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. – 424 с.

4.           Крюкова О.В. Соціальна рефлексія як складова соціального розвитку особистості // Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, 2012. – Вип.16. – С. 636 – 646. 

5.           Наход С.А. Щодо питання визначення сутності та критерія сформованості рефлексивного компоненту прогностичних умінь практичних психологів / С.А. Наход // Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 26 – 27 берез. 2015 р.). – Т.І. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. – С. 136–139.

6.           Леонтьев Д.А. Разработка методики дифференциальной диагностики рефлексивности / Д.А. Леонтьев, Е.М. Лаптева, Е.Н. Осин, А.Ж. Салихова // Рефлексивные процессы и управление. Сборник материалов VII Международного симпозиума 15-16 октября 2009 г., Москва / Под ред. В.Е. Лепского. – М.: Когито- Центр, 2009. – С. 145-150.

7.             Сасіна Л.О. Розвиток педагогічної рефлексії: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / Л.О. Сасіна // Теорія і методика професійної освіти : електронне наукове фахове видання. – 2015. – № 8. – Режим доступу: http://tmpe.profua.info/images/16sasina. 

8.             Шанскова Т.І. Професійна рефлексія майбутніх фахівців гуманітарного профілю в умовах здобуття другої вищої освіти // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць / Полтав. нац. пед. ун-т імені ВГ Короленка (Серія" Педагогічні науки"). – 2015. – №. 15. – С. 330-335.

9.             Чудакова В. Психологічна готовність до інноваційної діяльності як чинник формування конкурентоздатності особистості в умовах швидкозмінного середовища // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. – 2014. – №. 1. – С. 167-178.