Економічні  науки/ 15.Державне регулювання економіки

 

Асистент  Кравцова С.В.

Харківська Національна Академія міського господарства, Україна

 

Вдосконалення податкової політики – першочергова необхідність.

Одним із важливіших факторів, що сприяють зміцненню положення незалежності Держави та її певного становлення у якості рівних серед рівних в Європейському суспільстві держав та країн Світу, є утворення ринкового економічного простору, який ґрунтується на загальноприйнятих засадах провадження діяльності всіх елементів економіки. Тільки ефективно працююча ринкова економіка, що заснована на верховенстві права надає можливість залучити інвестиції, створити нові робочі місця та полегшити інтеграцію України до мирового економічного співтовариства.

В лютому 2007р. Прем'єр-Міністр  України В.Ф. Янукович підписав Доручення №6975/18/1-07,  щодо необхідності внесення пропозиції відносно поглиблення та прискорення реформ, що спрямовані на створення більш сприятливих умов  для здійснення підприємницької та інвестиційної діяльності.

Згідно з дослідженнями  Всесвітнього банку та Міжнародної фінансової корпорації по оцінки бізнес клімату, Україна посягла  лише 128 місце (серед 175 учасників) за легкістю ведення бізнесу. Слід відмітити, що всі ці дані стосуються оцінки рисків при веденні бізнесу [3,5].

Показник

Рейтинг України

Легкість ведення бізнесу

128

Відкриття компанії

101

Найом робітників

107

Регистрація власності

133

Захист інвесторів

142

Сплата податків

(частота платежів на рік-98

затрати часу на рік-2185 часів

узагальнена ставка податку, % до прибутку 60,3)

174

Ведення міжнародної торгівлі

106

Закриття бізнесу

139

 

Таким чином тільки показник по сплаті податків відкидає Україну на передостаннє місце. Українське податкове законодавство дуже заплутане та несистематизоване віднімає у платників податків багато часу, а найчастіше  спонукає їх на податкове правопорушення. За даними Всесвітнього банку тільки 18% підприємств не укривають доходи, а 63% зштовхуються з проблемами при розрахунку податків. Податківці підчас надають полярні роз'яснення щодо тлумачення законодавства.

Слід відмітити, що податки, які займають у ВНП у різних країнах частку в розмірі від 30% до 50%, перетворилися у один з вирішальних факторів міжнародної конкуренції. «Навантажені» податками країни Заходу втрачають свій промисловий потенціал на користь тих країн, що відносилися ще недавно до слаборозвинутих, у яких обумовлена державою структурна промислова політика сполучається із широкими податковими пільгами для вкладень у розвиток сфери матеріального виробництва й технологічні інновації - Китаю й країн Південно Східної Азії. Тому зараз Україні на навіть на своєму внутрішньому ринку  доводиться конкурувати з тими країнами, які здатні до межі мінімізувати частку податків у загальній сумі витрат своєї продукції. При іншій структурі податкових і інших накладних витрат українські промислові підприємства  несуть дуже високий  загальний фіскальний тягар. Таким чином  в наступний час при існуючих факторах в Україні нема рації вкладати кошти в розвиток будь якої галузі  промисловості, бо зараз або дуже незабаром її продукцію не вдасться продати навіть за собівартістю.

Дешева праця плюс дешевий капітал –єдина формула, що тільки й обіцяє успіх на сучасному ринку промислової продукції.  Насправді, дешевого капіталу в Україні нема. Проблему дешевої праці можна вирішити двома шляхами: підтримкою особливо зниженої заробітної плати працівників або скасуванням з заробітної плати обов'язкових податків і зборів. Перший шлях у відтворювальному змісті веде в тупик (якщо в працівників немає грошей, то хто буде купувати зроблені ними ж товари). Другий шлях вимагає розуміння, що збереження більших мас працездатного населення на втриманні держави (безробітних, службовців держапарату і т.д.) - не найкращий спосіб рішення соціальних проблем суспільства. При цьому  слід відмітити, що всі свої соціальні зобов'язання перед народом держава виконує за рахунок податків, що збираються із цього ж народу - іншого джерела доходів у держави просто немає. Таким чином виникає дуже трудний та практично неможливий вибір: або розвиток приватного підприємництва й економічний ріст - при мінімальному оподатковуванні сфери матеріального виробництва (і задіяних у ній факторів виробництва), або - «гідна соціальна допомога» і її високі податки [5].

Зараз загальне податкове навантаження на виробничу сферу є надмірною й перешкоджає прискоренню економічного росту. Ставка податку на прибуток підприємств є нижчою, ніж у розвинутих країнах – членах ЄС (в середньому 30,1%), але вищою, ніж у країнах – нових членах ЄС (в середньому 20,6%). Ставка ПДВ перевищує середній рівень, як в розвинутих країнах, так і в країнах – нових членах ЄС [4] .

Податкова система повинна сприяти справедливому розподілу доходів у суспільстві. Податкове законодавство необхідно привести до відповідності з законодавством ЄЕС, дотримуватись міжнародних угод щодо оподаткування, вдосконалювати норми законів щодо усунення двоякого тлумачення. В нормативних актах, потрібно закріпити різний підхід до підприємств різних галузей, враховувати специфічні особливості платників податків. Для підвищення регуляторної функції податку на прибуток необхідно ввести диференційні ставки податку залежно від розміру отриманого прибутку [1,2]. Поступово досягти оптимального відношення прямих та непрямих податків, віддаючи перевагу прямому оподаткуванню, бо пряме оподаткування може враховувати індивідуальні характеристики платника податків, тоді як при непрямому оподаткуванні обкладаються операції, угоди між продавцями й покупцями без урахування особливостей платників. Співвідношення між цими двома групами залежить від стану економіки та рівня податкової політики. Перевага прямих податків є характерною для стабільної економіки,  а при економічному спаді зростає рівень непрямих податків.

 Паралельно потрібно вести роз’яснювальну роботу серед населення про необхідність добровільної сплати податків, поступово формувати думку, що ухилення від сплати податків - це тяжкий злочин. Чим більше платник знає про податки , які він сплачує, тим прозорішою буде система оподаткування.

Литература:

1.Сердюк В.М. Податковий облік: Навчальний посібник.-Київ Центр Навчальної літератури.2005-312с.

2.Гриньова В.М. Коюрда В.О.Фінанси підприємств: Навчальний посібник - м. Харків, ВД „Інжек”,2004-432с.

3. „Бізнес”№7 від 12.02.2007р Видавник ЗАО „ХК Бліц інформ” м. Київ.

4. www.minfin.gov.ua

5 «Налоговые споры: теория и практика», № 1, 2007 р., Видавник ООО НПФ "Политехника" , Россія.