Абракітов В.Е.
Харківська національна академія міського
господарства
ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЇ
Вихідною передумовою для наших роздумів є філософські
міркування про замкнуті системи [1]. Ідеальних
замкнутих систем не існує. У всякому разі, ми не можемо навести жоден приклад дійсно замкнутої системи, на яку ззовні
не виявляється ніякого зовнішнього впливу, або яка сама не робить відповідного
впливу на зовнішні подразники, в якій відсутній
обмін енергією з іншими системами. Ми не можемо представити замкнуту
систему у вигляді, наприклад, ізольованої від зовнішнього миру кімнати. Нехай
навіть у цій кімнаті виключені всілякі механічні впливи, а стінки її
забезпечують ідеальну тепло- і звукоізоляцію, і зовсім непрозорі для світла -
але є ще електромагнітні хвилі, які з успіхом проникають у неї; є, крім усього
іншого, ще й радіоактивне випромінювання, не говорячи вже про гравітаційне поле...
А планета Земля в цілому піддана бомбардуванню
потоків різних випромінювань з космосу, і елементарні частки - нейтрино - буквально
пронизують її наскрізь, залишаючись при цьому майже (?) невловимими! І якщо ми
бачимо світло далеких зірок, і намагаємося їх досліджувати за допомогою
радіотелескопів, то є очевидним, що ці віддалені космічні об'єкти роблять
якийсь вплив на нашу Сонячну систему (так званий «принцип Маха»). Таким чином,
не може бути створений ідеальний вічний двигун, що являє собою повністю
замкнуту систему. Будь-який працездатний вічний двигун відноситься до класу
мнимих вічних двигунів (типу вітряного млина, вічного двигуна, реалізованого на
перепаді температур або зміни барометричного тиску) [2,
3, 4[1]].
Таким
чином, виходить, що просто не коректний закон збереження енергії, одне з
формулювань якого, як відомо, говорить: "У
замкнутій системі енергія не виникає й не зникає; вона тільки перетворюється з
однієї форми в іншу"...
Але...
Є незамкнута система,
наприклад, окремий атом, що поміщений в іншу незамкнуту систему молекулу, що, у свою чергу, поміщена в іншу
незамкнуту систему вищого рівня - у тверде тіло, що поміщено в наступну
незамкнуту систему... І т.д., доти, поки ми підійдемо до такого глобального й
всеосяжного поняття, як Всесвіт; а ще більш глобального й всеосяжного поняття,
чим Всесвіт, у нас просто немає...
Отже - з
погляду вищестоящої системи нижчестояща
незамкнута система є замкнутою, якщо вона входить у вищестоящу систему як складена частина.
Рис. 1. Ілюстрація вкладеності незамкнутих
систем одна в одну, у результаті чого з погляду
вищестоящої системи нижчестояща незамкнута система є замкнутою, якщо
вона входить у вищестоящу систему як
складова частина
Величина розімкнення кільця
(симетричної системи) визначається товщиною кільця, помноженою на число. Отже,
величина розімкнення плоскої круглої (симетричної) системи, що характеризується
єдиним (основним) параметром Р, є різниця цих адекватних параметрів для даної й
нижчестоящої системи або вищестоящої і даної системи, помноженої на число.
Величини розімкнення різних систем в одній ієрархії пропорційні.
У той же час з погляду нижчестоящої системи вищестояща система є
незамкнутою, якщо ця нижчестояща система є частиною вищестоящої. [2]
Цікаве питання: чи є система
замкнутою або незамкнутою з погляду
рівнозначної їй системи адекватного призначення, наприклад, людина з
погляду людини?
Закон збереження енергії все ж діє!!! Міркування про справедливість закону
збереження енергії в цьому випадку не мають змісту. Дійсно, ми не можемо
вказати границі Всесвіту, а отже, змушені представляти її як сукупність
вкладених одна в одну незамкнутих систем, одна з яких, як мотрійка, містить у
собі іншу підсистему - "мотрійку", і містить у собі третю підсистему
- "мотрійку", і т.д. Ми перебуваємо в одній з таких внутрішніх
підсистем (у системі планети Земля, вкладеної в Сонячну систему, що, у свою чергу,
вкладена в одну з галактик, і т.д.), ми є частиною соціальної системи
(держави), частиною системи біосфери, і т.п.; і нас самих (тіло окремої людини)
можна розглядати як систему органів (центральна нервова система,
серцево-судинна система, травна система, і т.п.), які, у свою чергу, являють
собою системи атомів і молекул. Атом складається з елементарних часток, які...
Загалом, продовжувати можна нескінченно).
У межах якогось такого
серединного рівня, одного з проміжних, серединних кілець із рис. 1,
система дійсно виходить замкнутою. У її
межах і цілком діє закон збереження енергії (і це є доказом нашої теорії).
Якщо ж коли-небудь, закон збереження енергії буде спростований, то це теж буде
доказом нашої теорії, і це означатиме лише одне - спростувачам закону
збереження енергії вдалося прорватися на зовнішнє кільце рис. 1, туди, де немає
зовсім ніяких обмежень...
Або ж, навпаки - у мікросвіт:
і тоді ми зможемо знайти всі розриви кілець із рис. 1, немов би виходи із
заплутаного лабіринту.
І, нарешті, власне «Закон збереження інформації»:
(уперше сформульований В.Е. Абракітовим в роботі [7]; опублікований в друкованому вигляді також
наприкінці [8]). Він випливає із закону
збереження енергії, та, мабуть, є його локальною формою. Якщо допустити, що
існує глобальний і всеосяжний "Закон збереження енергії", - і він
вірний: тоді доведеться зробити наступний крок, і визнати існуючим глобальний і
всеосяжний "Закон збереження інформації": інформація не виникає
нізвідки, і не зникає нікуди; вона тільки лише переходить з однієї форми в іншу?![3]
Формула передбаченого наукового відкриття: Виявлена
невідома раніше залежність: «У замкнутій системі інформація не виникає й не
зникає, а тільки переходить із однієї форми в іншу. Таким чином, у замкнутій
системі величина інформації є постійною величиною».
Один з доказів: У
замкнутій системі величина
невизначеності завжди постійна, тобто якщо система замкнута, вона
характеризується в цілому однією, і тільки однією величиною невизначеності.
Зміна цієї величини невизначеності можлива тільки за рахунок надходження
інформації ззовні, тобто руйнування замкнутості системи. Це ж стосується
знищення, втрати інформації - її відхід (в іншу систему) завжди означає
руйнування замкнутості системи. Ми можемо, наприклад, маючи замкнуту систему у
вигляді цього аркушика паперу із саме цією інформацією, взяти й, скажемо,
спалити його, але це означатиме:
1) руйнування замкнутості системи як акт порушення
деяких її властивостей (фізичних властивостей носія інформації);
2) перехід інформації в іншу систему. (А та
обставина: чи зуміємо ми розшифрувати цю
збережену у вигляді купки попелу інформацію чи ні? - питання зовсім інше і не
попадає в сферу чинності закону збереження інформації. Ми просто перевели цю
інформацію у вигляд, що
нелегко читається, це вірно,
але від цього вона не перестала бути інформацією. До речі, у криміналістиці
відомі способи відновлення написів на обгорілому папері. Її, наприклад,
повторно піддають впливу вогню - і за ті секунди, поки вона ще не спопелилася
повністю, на ній чітко проступають букви).
Але всередині такої замкнутої
системи, якщо її умовно розділити на якісь складені дрібні блоки,
невизначеність різних складених частин-блоків може бути різною; більше того,
всередині цієї замкнутої системи інформація циркулює між цими складовими
частинами-блоками, (кожний з яких можна розглядати як свою окрему замкнуту
систему), змінюючи їхні величини невизначеностей (тобто руйнуючи щоразу їхню замкнутість), але в цілому ця зміна не
може змінити загальну невизначеність системи. Таким чином, для кожної
сукупності взаємодіючих між собою шляхом обміну інформацією систем можна
обмежити таку глобальну (всеосяжну) систему, що охоплює їх в себе, де буде
дотримуватися закон збереження інформації (тобто руйнування замкнутості якої,
на відміну від руйнування замкнутості вхідних у неї структурних частин-блоків
не відбувається).
Якщо Всесвіт замкнутий, то він може розглядатися
як така надглобальна суперсистема.
Література
1. http://www.shedevrostroenie.narod.ru/lock-in-systems.htm. В.Э. Абракитов. Замкнутые системы. (Публ. в Internet).
2.
Абракитов В.Э. Экологически чистый двигатель в космосе // Тезисы докладов 1-ой
региональной конференции ЭКО'96. Днепропетровск, 1996.- с. 70.
3. Заявка на изобретение № 95114965 (Россия). Электрический вечный
двигатель / Абракитов В.Э. – Заявлено 21.08.1995, Вх. № 025122, МПК6 Н02К 53/00.
4. http://www.discovery.h11.ru/Abrakitov/The
Application for invention.htm . Вечный двигатель? - Запросто!!! (Публ. в Internet).
5. Чабан Л.Н., Карпунин В.В., Абезин В.Г. Установка для
использования космического излучения. / Альманах-2003. - Волгоград:
Волгоградское отделение Международной академии авторов научных открытий и
изобретений: Изд-во Волгоградского государственного университета, 2003. - С. 211-214.
6. http://shedevrostroenie.narod.ru/THAT_THERE_IS_AVERAGE.htm.
В.Э. Абракитов. Что есть среднее?
7.http://www.shedevrostroenie.narod.ru/LAW_of_the_CONSERVATION_to_INFORMATION.htm
. В.Э. Абракитов: Закон сохранения информации.
8. В.Э. Абракитов. Метаморфозы Золотой Рыбки. Харьков: Скорпион,
2006. –
650 с.