Химия и химические технологии
6. Органическая химия
К.х.н. 1 Валюк В.Ф., к.х.н. 2 Шилін С.В.
1Уманський
державний педагогічний університет
ім. Павла Тичини, природничо-географічний факультет, кафедра агробіотехнологій та хімії,
02003, Україна, Умань, вул. Садова 2, e-mail: Vvalyuk@mail.ru
2 Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, хімічний факультет, кафедра
органічної хімії. 01033 Україна, Київ, вул. Володимирська, 64.
Однією з найважливіших задач біоорганічної хімії є синтез
та вивчення властивостей різноманітних низькомолекулярних біорегуляторів
широкого спектру дії.
Похідні
кумарину володіють гіпотензивною, протимікробною, гіпотермічною, антигельмінтною
дією, а також виявляють активність як антибіотики, антиалергени, фунгіциди і
таке інше. Велику цікавість викликає їх спазмолітична дія, висока
фотосенсибілізуюча активність, яку мають деякі фурокумарини, та потужна
антиоксидантна активність [1]. Вивчення хімічних
властивостей та біологічної активності нових похідних кумарину, представляє
велике наукове і практичне значення для біоорганічної хімії, оскільки зазначені
похідні демонструють фактично необмежені можливості для їх модифікації та створення
нових біоактивних речовин.
Фізіологічний
скринінг синтезованих похідних кумарину здійснювали в Інституті геронтології
Академії медичних наук України. Скринінг включав вивчення впливу синтезованих
сполук на центральну і периферичну нервову систему, на серцево-судинну систему
та систему дихання, на обмінні процеси, а також на ендокринну, травну та
сечовивідну системи мишей. Крім цього на кафедрі фізіології
Національного фармацевтичного університету вивчали дію
|
Таблиця 1. Структурні формули
сполук, що досліджувались |
|||
|
№ сполуки |
Формула |
№ сполуки |
Формула |
|
1. |
|
2 |
|
|
3 |
|
4 |
|
|
5 |
|
6 |
|
|
7 |
|
8 |
|
|
9 |
|
|
|
сполук на
систему згортання крові. Визначення біологічної активності проводили за
методичними рекомендаціями [2-7].
В таблиці 1
наведено формули сполук, які були використані для вивчення біологічної дії
кумаринів.
Відібрані
похідні включали кумарини, які є представниками різних груп
сполук, а
саме: вихідних речовин (1, 3); похідних,
амінометильованих за Манніхом та
амінокислотних похідних кумаринів.
В таблицях 3 ,
4 наведені результати первинного скринінгу та визначення виду
фармакологічної активності цих сполук.
Таблиця 3 Результат первинного скринінгу та визначення виду
фармакологічної дії деяких похідних кумарину, які вводили мишам одноразово в
дозах 200 і 400 мг/кг per os
|
№ |
Формула сполуки |
Номер симптому |
|
9 |
|
16.2 |
|
7 |
|
19.2* |
*Примітка: Летальний наслідок
Як показали
результати дослідження, візуальної зміни чи появи симптомів, які характеризують
вплив речовин, що вивчалися, в дозах 200 і 400 мг/кг на серцеву діяльність
мишей не відмічено. Вони також не впливали на систему дихання та ендокринну
систему. Вивчення біологічної активності показало, що сполука 7 викликала миттєву смерть, а похідне 9 впливало на характер
сечовиділення. За результатами проведеного
первинного скринінгу групи кумаринів можна зробити висновок, що подібні сполуки
є перспективними для пошуку нових фізіологічно активних речовин і потрібно
значно розширити чисельність сполук для біологічного скринінгу.
Дослідження
впливу похідних кумарину на систему згортання крові морських свинок включало
вивчення їх гемостатичної та антикоагулянтної дії. Результати, що були
отримані, представлені в таблиці 4.
Таблиця 4 Вплив похідних кумарину
на час згортання крові
|
Номер сполуки |
Концентрація мг/мл |
Час зсідання крові (секунди) |
Препарати порівняння |
|
|
гепарин |
амінокапронова кислота |
|||
|
2 |
1 |
100,0 |
514 секунд |
117,5 секунди |
|
25 |
80,0 |
|||
|
30 |
112,5 |
|||
|
4 |
1 |
120,0 |
||
|
25 |
99,5 |
|||
|
30 |
79,0 |
|||
|
5 |
1 |
52,5 |
||
|
25 |
165,0 |
|||
|
30 |
180,0 |
|||
|
7 |
1 |
95,0 |
||
|
25 |
40,0 |
|||
|
30 |
70,0 |
|||
|
3 |
1 |
500,0 |
||
|
25 |
171,5 |
|||
|
30 |
70,0 |
|||
З наведених
табличних даних випливає, що виражену антикоагулянтну активність в порівнянні з
гепарином за низької концентрації виявляє сполука 3, отримана шляхом приєднання
амінокапронової кислоти до карбоксильної групи вихідної речовини 7 а
деяку гемостатичну активність в порівнянні з амінокапроновою кислотою
проявляють всі досліджені похідні кумарину.
Література:
1.
Васильев С.А., Лукьянчиков М.С., Молчанов Г.И., и
др. Синтез
и биологические свойства 3-феноксихромонов и 3-фенокси
–4-гидрокси-7-метоксикумарина. // Хим.-фарм. ж. – 1991. – Т. 25, № 7. – С.
34-38.
2.
Фармакологический
скрининг новых физиологически активных веществ (Методические рекомендации).
В.И.Кондратюк, В.И.Колодяжный, Ю.Н.Максимов. Под ред. Ф.П.Тринуса. – Киев. –
1985- 23 с.
3.
Простой
специальный скрининг новых химических веществ (Методические рекомендации) .
В.И.Кондратюк, Н.А. Мохорт, В.И.Колодяжный и др. Под ред. Ф.П.Тринуса. – Киев.
– 1985. – 26 с.
4.
Гацура
В.В. Методы первичного фармакологического
исследования биологической активности веществ. М.: Медицина. – 1974. – 142 с.
5.
Руководство
к практическим занятиям по физиологии / Под руководством Г.И.Касицкого,
В.А.Полянцева: М.:Медицина. – 1988. – С. 142-143.