ВПЛИВ РАДІАЦІЙНОГО ФОНУ НА ЛІСОВІ БІОЦЕНОЗИ ТОМАШПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Зі
стрімким наступом цивілізації та внаслідок глобального зростання населення і
збільшення техносфери значно посилюється вплив антропогенних чинників на
біорізноманіття. У наш час негативних впливів зазнає біота через зміни рівня
радіаційного навантаження на біосферу, у зв’язку з цим все більшу актуальність
набуває питання про можливі наслідки для всього живого.
Над
проблемою дослідження впливу радіаційного забруднення на фізіологічні і
генетичні процеси у живих організмах працювали такі вчені: С.А. Гераськин
- вплив γ-випромінювання на кореневу меристему пшениці [1]; З.А. Демина
наслідки впливу Чорнобильської аварії [3]; Е.Я. Зяблицкая,
В.В. Моргун та інші вплив радіоактивних опадів на генетичні зміни
сільськогосподарських культур [4, 5].
О.
Данильченко та інші науковці довели, що забруднення навколишнього середовища
мутагенами може призвести до серйозних генетичних змін окремих індивідів,
генофондів популяції, видів мікроорганізмів, рослин, тварин і людини [2]. За
підрахунками вчених (В. Моргун, В. Логвиненко) приблизно 1/4
загальної кількості природних мутацій обумовлена енергією природного фону
радіації [5].
Більш
суттєвий внесок у збільшення природного радіаційного фону вносять радіаційні
аварії. Однією з найбільших за масштабами забруднення біосфери радіонуклідами є
аварія на Чорнобильській АЕС, яка не має аналогів як за площею радіоактивного
забруднення, так і за величиною поглинутих об’єктами живої природи доз.
Наші
дослідження впливу радіаційного фону на ріст рослин проводились на прикладі
лісових масивів Томашпільського р-ну Вінницької області.
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей
ґрунтів, ступенів виявлення радіоактивного зараження та його впливу на людський
організм територія лісів розділена на 2 зони.
Зона 1 - ліси з величиною забруднення по Сз від 1 до 5 Кі/км - зона
посиленого радіологічного контролю.
Зона 2 - ліси з величиною забруднення по Сз від 5 до
15Кі/км – зона гарантованого добровільного відселення.
Контроль продукції Томашпільського району проводиться в основному в
найбільш забруднених господарствах держлісгоспу.
Нами було визначено рівень радіаційного забруднення Томашпільського району.
Ці виміри вони проводили за допомогою радіометра-ренгенометра ДП-5(В). Крім
того, співробітники наукової лабораторії «Екологія і освіта» УДПУ надали
допомогу у вимірюванні радіаційного фону території Томашпільського району за
допомогою радіодозиметрів типу БЕЛЛА та «Прип'ять». Результати дослідження
показали середній рівень радіаційного забруднення для урочища №1 околиці
Томашполя - 12 мкР/год; для урочища №2 с. Липівки – 17 мкР/год; для
урочища №3 с. Антонівки - 20 мкР/год. Результати контрольних вимірів
зразків ґрунту, взятих з ділянок лісів по щільності радіаційного забруднення не
перевищують величин забруднення, які були встановлені при проведенні базових
обстежень в 1991 році.
Протягом вегетаційного періоду ми проводили дослідження по динаміці
приросту семи видів деревних порід: вишні звичайної, абрикоси, горіха
волоського, шовковиці, акації, яблуні, берези. Вимірювання приросту проводилось
на одних і тих самих рослинах щотижня протягом весняно-осіннього періоду
урочища №1 околиці Томашполя, урочища №2 с. Липівки, урочища №3
с. Антонівки.
За нашими спостереженнями в урочищі №1 околиці Томашполя динаміка приросту
на досліджуваних деревах становить в середньому 0,3 мм на тиждень. В
урочищі №2 с. Липівки, динаміка приросту більша, ніж в урочищі №1 і в
середньому становить 0,5 мм. В урочищі №3 с. Антонівки щотижневий
приріст гілок на деревах більший, порівняно з приростом дерев в урочищі №1 і
урочищі №2, і становить 0,6-0,9 мм на тиждень (табл. 1).
Таблиця 1
Динаміка приросту дерев на досліджуваних
територіях
|
№ |
Назва дерева |
Назва Ділянки |
Прир. фон, мкР/г од |
Приріст деревних порід за 7 діб |
|||||||||||||||
|
1 |
Вишня |
Урочище №1, околиці Томашполя |
12 |
0.1 |
0.4 |
0.6 |
0.9 |
1.6 |
2.3 |
2.6 |
3.0 |
3.6 |
3.9 |
4.3 |
4.7 |
5.4 |
5.8 |
6.2 |
6.5 |
|
2 |
Горіх |
0.2 |
0.7 |
1.3 |
1.6 |
1.9 |
2.5 |
3.0 |
3.4 |
3.9 |
4.3 |
4.9 |
5.2 |
5.6 |
5.9 |
6.3 |
6.6 |
||
|
3 |
Береза |
0.9 |
1.2 |
1.8 |
2.3 |
2.7 |
3.2 |
3.8 |
4.8 |
6.0 |
7.9 |
10 |
10.5 |
10.8 |
11 |
11.6 |
11.9 |
||
|
4 |
Абрикос |
0.8 |
1.2 |
1.5 |
2.4 |
2.9 |
3.2 |
3.7 |
4.0 |
4.3 |
4.7 |
5.0 |
5.3 |
5.6 |
5.9 |
6.1 |
6.2 |
||
|
5 |
Шовковиця |
0.1 |
0.4 |
0.8 |
1.3 |
1.6 |
2.0 |
2.5 |
2.8 |
3.1 |
3.5 |
3.9 |
4.4 |
4.7 |
4.9 |
5.2 |
5.3 |
||
|
6 |
Акація |
0.6 |
1.5 |
2.1 |
2.5 |
2.8 |
3.5 |
4.2 |
4.6 |
4.9 |
5.1 |
5.4 |
5.6 |
5.9 |
6.0 |
6.2 |
6.3 |
||
|
7 |
Яблуня |
0.8 |
1.3 |
1.9 |
2.3 |
2.6 |
2.8 |
3.0 |
3.2 |
3.7 |
3.9 |
4.2 |
4.4 |
4.7 |
5.0 |
5.1 |
5.4 |
||
|
1 |
Вишня |
Урочище №2, с. Липівка |
17 |
0.4 |
0.7 |
1.1 |
1.5 |
2.1 |
2.6 |
3.0 |
3.5 |
4.0 |
8.5 |
13.0 |
13.5 |
14.0 |
14.2 |
14.4 |
14.7 |
|
2 |
Горіх |
0,3 |
0,9 |
1,6 |
2.0 |
2.4 |
2.6 |
3.1 |
3.6 |
4.2 |
4.8 |
5.3 |
6.1 |
6.8 |
7.2 |
7.9 |
8.4 |
||
|
3 |
Береза |
1.0 |
1,6 |
2.0 |
2,6 |
3,1 |
3,3 |
3,9 |
5,1 |
6,4 |
8,4 |
10.6 |
11.1 |
11.5 |
12 |
12.3 |
12.7 |
||
|
4 |
Абрикос |
0.9 |
1.4 |
1.8 |
2.8 |
3.4 |
3.9 |
4.3 |
4.8 |
5.2 |
5.7 |
6.1 |
6.5 |
6.9 |
7.4 |
7.8 |
8.0 |
||
|
5 |
Шовковиця |
0.1 |
0.6 |
0.9 |
1.6 |
2.1 |
2.6 |
2.7 |
3.1 |
3.5 |
4.0 |
4.5 |
5.1 |
5.4 |
5.8 |
6.2 |
6.7 |
||
|
6 |
Акація |
0.8 |
1.5 |
2.2 |
2.8 |
3.2 |
3.9 |
4.1 |
5.0 |
5.5 |
5.8 |
6.3 |
7.0 |
7.3 |
8.1 |
8.4 |
8.6 |
||
|
7 |
Яблуня |
0.8 |
1.4 |
9.4 |
7.8 |
4.4 |
3.6 |
4.1 |
4.3 |
4.9 |
5.4 |
5.7 |
6.4 |
6.8 |
7.9 |
7.4 |
7.5 |
||
|
1 |
Вишня |
Урочища №3, с. Антонівка |
20 |
0.5 |
0.9 |
1.6 |
2.2 |
2.7 |
3.3 |
3.9 |
4.6 |
5.29 |
5.9 |
10.9 |
15.6 |
16.3 |
16.6 |
16.9 |
17.3 |
|
2 |
Горіх |
0.5 |
1.2 |
2.0 |
2.6 |
3.0 |
3.6 |
4.2 |
4.8 |
5.5 |
6.9 |
6.9 |
7.7 |
8.4 |
8.9 |
9.9 |
10.5 |
||
|
3 |
Береза |
1.0 |
1.7 |
2.2 |
2.9 |
3.5 |
3.8 |
4.7 |
5.0 |
6.6 |
8.8 |
11.1 |
11.7 |
11.9 |
12.5 |
13.0 |
13.5 |
||
|
4 |
Абрикос |
0.9 |
1.5 |
2.0 |
3.2 |
3.9 |
4.5 |
5.3 |
6.0 |
6.8 |
7.4 |
7.9 |
8.5 |
9.0 |
9.6 |
10.1 |
10.4 |
||
|
5 |
Шовковиця |
0.2 |
0.7 |
2.1 |
2.7 |
3.3 |
3.9 |
4.3 |
4.86 |
5.9 |
5.8 |
6.5 |
6.9 |
7.4 |
7.9 |
8.5 |
9.1 |
||
|
6 |
Акація |
0.9 |
1.5 |
2.0 |
2.8 |
3.3 |
4.1 |
4.5 |
4.9 |
4.5 |
4.9 |
5.6 |
6.2 |
7.0 |
7.4 |
7.9 |
8.5 |
||
|
7 |
Яблуня |
0.8 |
1.6 |
2.5 |
3.2 |
3.7 |
4.9 |
4.8 |
5.1 |
5.9 |
6.4 |
6.9 |
7.4 |
7.9 |
7.5 |
8.8 |
8.9 |
||
Аналіз даних в таблиці 1 показує, що в урочищі
околиць Томашполя найбільший приріст за 7 діб спостерігається у акації
(6,9 мм), вишні та горіха (6,4 мм). Найменше у берези (11 мм),
абрикосу і шовковиці (5,4). В урочищі с. Липівки
присутні деякі зміни у збільшені приросту вишні (14,3 мм) та берези
(11,7 мм). Найменший приріст у шовковиці (5,6 мм) та акації
(5,8 мм). В урочищі с. Антонівки приріст найбільший у вишні (16,8 мм),
берези (12,5 мм). Найменший приріст у акації (7,6 мм), шовковиці
(8,9 мм). Найбільшого впливу γ-випромінювання в усіх урочищах отримує
вишня (37,5 мм) і береза (35,2 мм) за тиждень. Найбільш стійка до
радіації шовковиця (19,9 мм) і акація (20,4 мм). Ріст гілок фактично
припинився в період достигання плодів, оскільки майже всі поживні речовини
надходять до них. За отриманими експериментальними даними можна зробити
висновок: чим вищий природний радіаційний фон, тим динаміка приросту більша,
вони швидше ростуть, а чим він менший, тобто наближається до нормального рівня,
тим приріст рослин менший.
Важливою
проблемою Томашпільського району є захист території від впливу радіонуклідів.
Ліс має екологічну здатність поглинати і знешкоджувати мутагенні і канцерогенні
речовини, затримують пилові частки і, завдяки цьому, надійно захищає здоров’я
людини.
Для
збереження таких властивостей лісів, на нашу думку, у рамках першочергових
заходів передбачається провести відновлення на значних площах, створити захисні
лісосмуги. Для посилення екологічної та соціальної функції лісів, збільшення
їхнього ресурсного потенціалу Програмою розвитку лісогосподарського і
лісопромислового комплексів України передбачається збільшити обсяги
лісовідновлення на землях держлісфонду і лісорозведеннях на угіддях КСП і
держгоспів до 70-100 тис. га щороку, завершити створення системи полезахисних
лісових смуг.
Отже,
нами були проведенні дослідження впливу радіаційного фону на динаміку приросту
7 видів деревних порід. При підвищеному радіаційному фоні відсоток приросту
збільшується. Відповідно запропоновані окремі рекомендації та заходи щодо
покращення екологічного стану лісових масивів Томашпільського р-ну Вінницької
обл.
Література:
1. Гераськин
С.А., Зяблицкая Е.Я., Удалова А. А. Закономерности индукции γ-излучением
структурных мутаций в корневой меристеме проростков семян гексаплоидной пшеницы
// Радиационая биология. Радиоэкология.- 1995.-Т. 35, №2.-С. 137-149.
2. Данильченко
О. А., Сорочинський В. В., Бурденюк Л. А., Гродзинский Д. М. RАРD-PCR анализ
родственных связей между нестабильными линиями озимой пшеницы (Triticum
aestivum L.) и исходными сортами // Доповіді НАН України - 2006. - №5.- С.
150-154.
3. Демина
З. А., Барыляк И. Р. Чернобыльская авария и острая лучевая болезнь // Вісник
Українського товариства генетиків і селекціонерів.- 2004.-Т. 2, № 1.-С. 84-103.
4. Зяблицкая
Е. Я., Гераськин С. А., Удалова А. А., Спирин Е. В. Анализ генетических
последствий загрязнения посевов ржи радиоактивными випадениями Чернобыльской
АЭС // Радиационная біологія. Радиоэкология.-1996.- Т. 36, № 6. -С. 498-505.
5. Моргун
В.В., Логвиненко В.Ф. Мутационная селекция пшеницы.- К.: Наукова думка,
1995.-624 с.
6. Стойко
С. М. Екологические основы охраны редких, уникальных и типичных фитоценозов // Ботан. журн.-1983.-
№ 11. - С. 1574-1583.