К.е.н., доцент Клокар О.О.

Білоцерківський національний аграрний університет

Удосконалення матеріального стимулювання працівників аграрного сектора економіки

 

 

        Підвищення якості трудового життя аграріїв, формування їх позитивного ставлення до роботи не можливе без забезпечення належного матеріального стимулювання селян. Перш за все, це стосується удосконалення системи оплати праці – провідного мотиву покращення трудової активності кожного працівника. Кодексом законів про працю та іншим законодавством України визначені правові засади щодо покращення рівня матеріального стимулювання, в тому числі, завдяки впровадженню мінімального розміру погодинної заробітної плати [3, 8-9]. Проте  різна специфіка виробництва, диференціація форм господарювання підприємств, особливо в аграрному секторі економіки, ускладнює їх адаптацію та повний перехід на даний вид розрахунків. Разом з тим, низька стимулююча роль оплати праці селян негативно відображається на їх ставленні до роботи. Тому на сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки актуальним питанням є вдосконалення системи оплати праці в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм.  

        Дослідженням впливу матеріальних стимулів на зацікавленість аграрної праці займалися такі науковці, як: Л. Головата, А. Гордєєв, М. Косолапова,       В. Свободин, Н. Морозова,  В. Шорохов, О. Бугудський, Г. Купалова,                В. Дієсперов, Г. Орлов, В. Уваров та ін. [1-2; 4-7; 9]. Вчені розробили науково-практичні підходи щодо вивчення та аналізу впливу матеріального стимулювання на трудову мотивацію аграріїв. Проте питання забезпечення ефективного функціонування систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах за умови зміни соціально-економічних відносин, а також відносин власності в цілому недостатньо розроблені і вивчені. Зважаючи на актуальність вищенаведених питань головною метою даного дослідження є розробка та впровадження дієвих заходів щодо поліпшення матеріального стимулювання працівників аграрного сектора економіки і підвищення їх зацікавленості в результатах своєї праці.   Для цього слід використати наступні методи: діалектичний, абстрактно-логічний, аналізу, синтезу тощо.

        У результаті критичного аналізу встановлено, що матеріальне стимулювання аграріїв базується на застосуванні різних систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах (рисунок).

Рис. Схема матеріального стимулювання працівників у реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм.*

*Складено автором.

        Із вищенаведеної схеми слідує, що до провідних вітчизняних і зарубіжних систем оплати праці, які застосовуються в аграрному секторі економіки належать: відрядна (акордно-преміальна система оплати праці, оплата праці від одержаного госпрозрахункового доходу, оплата праці від валового доходу тощо), погодинна (система оплати праці Раккера, система оплати праці Скенлона, система оплати праці Іпрошеар та інші).

       На сучасному етапі розвитку України державні інститути також намагаються запровадити погодинну систему оплати праці як і в більшості країнах світу. Так, на законодавчому рівні передбачається розробка нормативного забезпечення щодо функціонування системи погодинної оплати праці, уточнення порядку встановлення розміру місячної і погодинної мінімальної заробітної плати з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (замість вартісної величини мінімального споживчого бюджету). Пропонується також обмежити збільшення норм виробітку, що пов’язано з підвищенням місячної та погодинної заробітної плати. Разом з тим особи, які працюють за погодинною системою оплати праці і яким чітко не встановлена щоденна тривалість робочого дня, повинні отримувати доплату за перевищення відповідної тижневої норми визначеної законодавством України та колективним договором (угодою). Місячний та погодинний розмір мінімальної заробітної плати визначатиметься з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов [1, с.2].

        На наш погляд, державні інститути створили передумови для поступового переходу від відрядної до погодинної системи оплати праці. Так, слід виділити спільні для всіх них особливості функціонування.  До них належать:

         - значна питома ваг оплати праці за тарифом (80%);

         - єдина тарифна сітка для всіх галузей економіки;

         - встановлення доплат, переважно, не за складність праці, а за відповідальність роботи та її якість;

         - формування патріотичного ставлення працівників до досягнень колективу підприємства завдяки наданню соціальних пільг (оплата страхових полісів, медичне обслуговування, оплата харчування, проїзду тощо). Наприклад, одним з варіантів соціальної пільги є грошова винагорода як гратифікація, яка виплачується додатково до заробітної плати на випадок різдвяних свят, ювілеїв тощо;

         - стимулювання особистої ініціативи працівників;

        - зацікавленість у покращені діяльності підприємства та поліпшені результатів фінансово-господарської діяльності (премії, емісія простих і привілейованих акцій, збільшення відсоткових ставок по цінних паперах та інші заходи).

        - трудові договори на визначений термін (контракт) [6, с.163].

        Вважаємо, що адаптація до сучасних умов розвитку аграрного сектора економіки погодинної системи оплати  праці поліпшить стан матеріального стимулювання селян і сформує в них позитивне ставлення до роботи в цілому.

Література:

1.     Головата Л. У країні буде запроваджено погодинну оплату праці // Голос України. – 2007. – №74(4074). – 26 квіт. – С. 2.

2.     Гордеев А. Экономические механизмы регулирования агропромышленного производства  // Экономист. – 1998. – №6. – С. 90.

3.     Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 р. №322 – VIII із змін. станом на 7 лют. 2007 р. // Відомості Верховної    Ради. – 2007. – №15. – С. 194.

4.     Косолапова М., Свободин В. Воспроизводственный подход – основа социально-экономических исследований // АПК: экономика,   управление. – 2002. – №12. – С. 74 – 80.

5.     Морозова Н., Шорохов В. Мотивация труда в аграрной сфере // АПК: экономика, управление. – 2004. – №3. – С. 49 – 53.

6.     Мотивація праці та формування ринку робочої сили / О.А. Бугуцький,         Г.І. Купалова, В.С. Дієсперов та ін.; За ред. П.Т. Саблука,                       О.А. Бугуцького. – К.: Урожай, 1993. – 416 с.  

7.     Орлов Г.М., Уваров В.И. Село и российские реформы // Социологические исследования.  – 1997. – №5. – С. 4 – 7.

8.     Про колективні договори і угоди: Закон України від 1 липня 1993 р. №3356 – XII із змін. станом на 23 січ. 1997 р. // Відомості Верховної  Ради. – 1997. – №11. – С. 89.

9.     Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. №2694 – ХІІ із змін. станом на 17 лист. 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2006. – №1. – С. 18.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторська довідка

Клокар Олег Олександрович, к.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Білоцерківського національного аграрного університету.

Адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 20,  кв. 81. Електронна адреса: klokar@rambler.ru

Контактні телефони (04563) 39-30-30 – дом., (050) 984-63-24 – моб.