Економічні науки / Облік і аудит

Настенко М.М., Мулик Я.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Особливості обліку розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість

Вступ. Одним із основних податків, які стягуються на території України є податок на додану вартість. Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни продукції, робіт або послуг, який сплачується споживачами.

ПДВ, будучи однією із основних складових системи оподаткування, які формують державний бюджет України є водночас і самим проблемним податком, оскільки найбільша кількість порушень пов’язана саме з нарахуванням, сплатою, а особливо, відшкодуванням цього податку з бюджету. Законодавством визначено певні особливості щодо сплати ПДВ сільськогосподарськими виробниками. Все це впливає звичайно на організацію обліку розрахунків з бюджетом за цим податком.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням проблем обліку розрахунків за ПДВ на підприємствах, і зокрема на сільськогосподарських, займались різні науковці, серед яких слід виділити В. М. Жука, В.М. Пархоменка, В. Я. Плаксієнка, Ф.Ф.Бутинця, П.М. Герасима, П. Я. Хомина та інших. Проте враховуючи зміни, які постійно відбуваються в механізмі нарахування та сплати даного податку, згідно чинного законодавства, ці питання і досі залишаються важливими та актуальними.

Виклад основного матеріалу. Нормативно-правовим актом, що визначає ведення бухгалтерського обліку ПДВ, відповідно до вимог податкового законодавства є Інструкція N 141.[1].

Згідно з Інструкцією N 291 [2] у бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету призначено рахунок 64 "Розрахунки за податками й платежами". На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведеться облік усіх бюджетних податків (податок на прибуток, податок на додану вартість тощо). Зокрема, для обліку ПДВ до субрахунку 641 "Розрахунки за податками" відкривається окремий аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" (наприклад, 6412 "Розрахунки за ПДВ").

До речі, також можливо запровадити ведення аналітичного обліку ПДВ з іншою потрібною деталізацією. Так, Шатковська Л.С., Герасимук І.В., Павлюковець М.П. рекомендують вести облік розрахунків по ПДВ не лише на рахунку 3-го порядку (аналітичний рахунок 6412 “Розрахунки з ПДВ”), відкритого до рахунку 2-го порядку (субрахунок 641 “Розрахунки за податками”), а і на декількох рахунках 4-го порядку і 5-го порядку. Це дозволить з достатньою деталізацією забезпечити узагальнення інформації, необхідної для складання податкових декларацій та оперативного контролю розрахунків за цим податком. [4].

За кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість" відображається виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, а за дебетом – сума податкового кредиту з ПДВ та суми ПДВ, перераховані до бюджету.

Крім того, Інструкцією N 291 для обліку ПДВ передбачено ще два субрахунки, а саме:

643 "Податкові зобов'язання", на якому ведеться облік суми ПДВ, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (передоплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню);

644 "Податковий кредит", на якому ведеться облік суми ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Відображення в бухгалтерському обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ при різних операціях та у різних господарюючих суб’єктів має певні особливості.

Як зазначає Скічко О., [5] при здійсненні підприємством операцій з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) та визначенні суми ПДВ необхідно пам’ятати про дати виникнення податкового зобов’язання та податкового кредиту. За операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) дата виникнення податкових зобов'язань визначається згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, а дата виникнення права на податковий кредит – згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». [3].

Також слід враховувати, що відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. [3]. Але у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Є певні особливості обліку ПДВ за операціями, що оподатковуються за спеціальним режимом оподаткування у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. За правилами спецрежиму суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, за операціями поставки сільськогосподарської продукції (послуг), підприємства до бюджету не сплачують. Вона повністю залишається в їх розпорядженні і використовується для виробничих цілей. [3]

Порядок бухгалтерського обліку податку на додану вартість за операціями, що оподатковуються за спеціальним режимом оподаткування визначений Інструкцією N 141.[1]. Так, відповідно до неї перевищення суми податкового зобов’язання з ПДВ над сумою податкового кредиту, що визнаються сільськогосподарським підприємством за операціями із спеціальним режимом оподаткування, яке залишилось відповідно до законодавства у його розпорядженні, відображається у звітному періоді за дебетом аналітичного рахунку субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Перевищення суми податкового кредиту з ПДВ над сумою податкового зобов’язання, що визнаються сільськогосподарським підприємством за операціями із спеціальним режимом оподаткування, відображається у звітному періоді за дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» і кредитом аналітичного рахунку субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

У разі вивезення сільськогосподарської продукції (послуг) за межі митної території України сума ПДВ, на яку сільськогосподарське підприємство має право на бюджетне відшкодування, відображається у звітному періоді за дебетом аналітичного рахунку субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Висновок. Отже на підставі вище викладеного можна стверджувати що на організацію обліку розрахунків за податком на додану вартість впливають різні фактори. Перш за все це зміни в податковому законодавстві, які мають як позитивний так і негативний характер. В основному метаморфози торкаються аналітичного обліку, що пов’язано із специфікою обліку окремих господарських операцій.

Література:

1. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість: Наказ Мінфіну України № 141 від 01.07.97 р.

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Інструкція Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.

3. Про податок на додану вартість: Закон України від 3.04.1997 року № 168 / 97-ВР.

4. Шатковська Л.С., Герасимук І.В., Павлюковець М.П. Особливості організації обліку розрахунків з податку на додану вартість у сільському господарстві // Облік і фінанси АПК. - № 11. – 2006. - С.87-97.

5. Скічко О. Бухгалтерський облік податку на додану вартість // Вісник податкової служби України. - № 1-2.- 2010.