Виконали: Калиниченко Л., Павленко Л.

Науковий керівник: к.е.н., доцент кафедри контролю і АГД Гречина І.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

Аналітичні методи у системі аудиту ефективності кредитних операцій  АКБ

 

Важливе місце у складі активних операцій комерційних банків посідають, насамперед, кредитні операції, що складають найбільшу питому вагу в структурі робочих активів більшості банківських установ.

Одним із основних критеріїв, що характеризує якість організації та здійснення кредитної діяльності в банку є ефективність кредитних операцій.

Актуальність дослідження ефективності кредитних операцій комерційного банку обумовлена, насамперед, необхідністю оцінки рівня ризику даного виду операцій, дохідності та якості кредитного портфеля банку.

Вивченням даної проблеми займаються такі автори, як Герасимович А.М., Сухарева Л.А.,  Ретюнских Е.Б., Гречина І.В., Косова Т.Д.,  Соколиська Н.Є.,  Зубилевич  С.Я. та ін.

Ціллю статті є дослідження основних аналітичних методів, що використовуються при проведенні  аудиту ефективності кредитних операцій.

У цілому, проведення аудиту кредитних операцій банку передбачає такі основні напрямки (об’єкти):

-       перевірка дотримання банком діючого законодавства при здійсненні вказаного виду активних операцій на всіх етапах;

-       достовірність та законність відображення в бухгалтерському обліку;

-       вивчення якості кредитного портфелю;

-       визначення якості кредитної роботи на всіх рівнях;

-       наявність внутрішнього регламенту здійснення кредитних операцій тощо.

Визначення ефективності кредитних операцій комерційного банку є важливим об’єктом аудиторської перевірки на дослідницькому етапі аудиту.

Слід зазначити, що ефективність банківських операцій є комплексним поняттям, отже має певні складові і передбачає:

-       визначення рівня ризику операцій банку;

-       здійснення аналізу дотримання банком обов’язкових економічних нормативів, встановлених НБУ;

-       визначення ступеню рентабельності та економічної ефективності кредитних операцій комерційного банку.

Отже, якісне проведення аудиту ефективності кредитних операцій АКБ неможливе без застосування аналітичних методів.

Банківські кредити є високодохідними фінансовими інструментами, що характеризуються низьким ступенем ліквідності та високим рівнем ризику розміщення ресурсів.

Аналіз ризику кредитних операцій банку доцільно здійснювати за допомогою відповідної групи обов’язкових економічних нормативів, встановлених НБУ, яка включає:

-       Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

-       Норматив великих кредитних ризиків (Н8);

-       Норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительств, виданих одному інсайдеру (Н9);

-       Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, виданих інсайдерам (Н10).

Норматив Н7 встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента (Св) та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента (або групи пов'язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку (РК):

Н7 =  Св / РК.                                       (1.1.)

 

Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Даний норматив визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків (ВКР), наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов'язаних контрагентів, з урахуванням усіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку (РК):

 

Н8 = ВКР/РК.                                       (1.2.)

 

Нормативне значення нормативу Н8 для універсальних банківських установ не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Рівень кредитного ризику за операціями з інсайдерами банку вивчається за допомогою обов'язкових економічних нормативів Н9 і Н10, методологію розрахунку яких визначено Інструкцією НБУ № 368 «Про порядок регулювання  діяльності банків в Україні» [1].

З метою здійснення більш детального аналізу якості кредитного портфеля банку з точки зору кредитного ризику доцільно розрахувати такі коефіцієнти: використання депозитів, покриття класифікованих кредитів, питомої ваги класифікованих кредитів, збитковості кредитних вкладень, рівень формування резерву під можливі збитки від кредитних операцій банку та ін.

Для проведення аналізу економічної ефективності кредитних операцій комерційного банку необхідно обчислити наступні показники: рентабельність кредитних операцій, у т. ч. на 1 грн. активів банку, дохідність кредитних операцій, питома вага доходів від кредитних операцій в загальній сумі доходів комерційного банку тощо.

Результати розрахунку зазначених показників і обов'язкових економічних нормативів дають аудиторові підставу надати обґрунтовану оцінку ефективності кредитних операцій комерційного банку, розробити рекомендації щодо оптимізації структури його кредитних вкладень.

Таким чином, практичне застосування аналітичних процедур в процесі здійснення аудиторської перевірки забезпечує підвищення її ефективності, а також сприяє більш якісному досягненню цілей аудиту.

 

 

Література:

 

 

1.    Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні №368, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.2001р.

2.    Аналіз банківської діяльності / А.М. Герасимович [та ін.]; за ред. А.М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2006

3.    Гречина И.В. Аудит в банках – Донецк: ДонГУЭТ, 2005

4.    Зубилевич С.Я., Голов С.Ф. Основы аудита.- К.: Деловая Украина, 1996

5.    Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності – К.: ЦНЛ, 2008

6.    Кочетков В.М. Аналіз банківської діяльності – К.: МАУП, 1999

7.    Облік та аудит у комерційних банках/ За ред. А.М. Герасимовича. – К: КНЕУ, 2004