Економічні науки/3. Фінансові відносини

Голишевська Л.В., Лавровська Н.В.

Вінницький національний аграрний університет

 

ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. Бюджетний дефіцит виникає як результат нестабільності в економічному та політичному житті держави і посилює негативні явища, якщо дефіцит перевищує встановлені світовим досвідом показники.

Проблематикою визначення бюджетного дефіциту та шляхів його подолання займались ряд економістів. Зокрема, Л.Й. Аведян, І.В. Алєксєєв,   С.А. Буковинський, М.В. Грідчіна, В.Б. Захожай, Г.Б. Коломієць, В.І. Малько, В.М. Опарін, Н.Б. Ярошевич, Д. Биков, І.С. Невінчаний, О.Ю. Сова та інші.

Для кращого розуміння проблематики питання розглянемо види дефіциту державного бюджету. За формою вияву бюджетний дефіцит буває відкритий (офіційно оголошений у законі про бюджет) і прихований (не визнаний офіційно, виявляється у завищенні планових обсягів доходів). За причинами виникнення виділяють вимушений (наслідок недостатності фінансових ресурсів у держави, низький рівень виробництва ВВП) і свідомий (наслідок невдалої фінансової політики держави). За напрямками дефіцитного фінансування: активний (через спрямування коштів у розвиток економіки для зростання ВВП) і пасивний (для покриття по­точних витрат). Розрізняють також поняття стійкий де­фіцит бюджету, який існує в довгостроковому періоді і тимчасовий. За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють фактичний дефіцит, що відображає реальні доходи, видатки, структурний дефіцит — це дефіцит за умов повної або високої зайнятості потенційних виробничих ресурсів та циклічний де­фіцит — це результат недонадходження доходів внаслідок циклічних коливань економіці.

Уряди різних країн по-різному ста­вляться до бюджетного дефіциту. Так, країни Європейського Союзу намагають­ся створити всі умови для його мінімізації. Тому в ЄС розробляються поетап­ні заходи зменшення бюджетного де­фіциту в межах до 3 % ВВП. Такий рівень дефіциту державного бюджету вважається незагрозливим для розвитку економіки.

Розглянемо динаміку макроекономічних показників та дефіциту державного бюджету а Україні за 2005-2007 роки на основі Таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка деяких макроекономічних показників і дефіциту бюджету України у 2005-2007 роках, млрд.грн.*

Роки

Номінальний ВВП

Доходи

Видатки

Дефіцит  (+/-)

Дефіцит у відсотках до ВВП

2005

441,45

134,2

142,0

7,8

1,8

2006

537,67

171,8

175,5

3,7

0,7

2007

679,50

218,3

226,0

7,7

1,1

*За даними Держаного комітету статистики України.

Проблемою бюджетного дефіциту в Україні, є методика його обрахун­ку, яку критикують як вітчизняні фінансисти, так і міжнародні експерти. Суть проблеми в тому, що Державний комітет статистики використовує методику обрахунку інфляції, яка суперечить принципам міжнародних обрахунків. Перш за все, до споживчого кошика не вноситься левова частка продуктів, товарів та послуг, які реа­льно купуються пересічними україн­цями, а це не дає можливості визначити індекс інфляції, наближений до істини. Заниження темпів інфляції збільшує дефілювання ВВП. За таких умов реальний ВВП буде підвищуватиметься разом з бюджетним дефіцитом. При реальному відоб­раженні темпів інфляції дефілювання ВВП буде мати тенденцію до змен­шення, що призведе до зменшення бюджетного дефіциту.

Провідні вчені-економісти виділяють чотири напрями подолання дефіциту державного бюджету. Першим є збільшення дохідної частини бюджету. Стимулювання виробників до розвитку вироб­ництва і збільшення його обсягів з допомогою ефективної податкової політики послужить передумо­вою збільшення національного доходу. Важливо робити ставку на збільшення прибутків основної частини населення, що спонукатиме виробників до збільшення об’ємів виробництва.

Другим напрямом є скорочення видатків бюджету. Даний напрям є потребує ретельного аналізу ситуації на ринку та в країні в цілому. Виходячи з такого аналізу можливо визначити сектори, зменшення фінансування яких не призведе до його занепаду. Часто видатки скорочуються за рахунок зменшення сум дотацій та субвенцій виробникам та споживачам. На нашу думку ефективним є скорочення фінансування адміністративних витрат бюджету, зокрема витрат на управління.

Третім напрямом є здійснення зовнішніх та внутрішніх позик. Даний напрям, на нашу думку, є найбільш ефективним, проте і найбільш ризикованим. Повернення зовнішнього боргу відбуватиметься за рахунок доходів наступних періодів, тому такі кредити потрібно залучати лише для фінансування економічно вигідних проектів, що швидко окупаються.

Отже, для подолання бюджетного дефіциту потрібно переглянути методику його визначення й узгодити її з міжнародними стандартами. Правильно визначений напрямок подолання дефіциту базується на детальному аналізі ситуації в економіці країни. Виходячи з рівня економічного розвитку та потенціалу грошового госпо­дарства потрібно знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету. Одним із способів дотримання жорсткої фінансової дисципліни є встано­влення «стелі» бюджетних видатків. При цьому з метою за­побігання провалу фінансування окремих ви­датків у несприятливий період формують спеціальний фонд фінан­сових ресурсів.

Література:

1.       Биков Д. До питання про бюджетний дефіцит.//Ринок цінних паперів України.-2008.-№7/8.-С.13-17.

2.       Невінчаний І.С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні.//Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№6.-С.98-100.

3.       Сова О.Ю. Сутність та види дефіциту державного бюджету.-2006.-№9.-С.20-24.

4.       Інтернет ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua.