Науковий
керівник: Беженар Н.В.
Буковинська
державна фінансова академія, Україна
ШЛЯХИ
АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Більшість
вітчизняних підприємств не володіють достатнім потенціалом для технічного і
технологічного оновлення виробничо-господарської діяльності. Зміна форм
власності з державної на приватну або змішану загострила проблеми акумулювання
фінансових, матеріальних, трудових та інших ресурсів і ефективного управління
ними. Сьогодні, за даними статистики, незначна частка вітчизняних підприємств
має можливість фінансувати оновлення активів довготривалого користування та
формувати базу із удосконалення професійного рівня працівників і
адміністративного персоналу. Більшість підприємств використовують застаріле
обладнання і не мають можливостей провести якісні зміни управлінського і
виробничого характеру. Проблема полягає у тому, що моделі активізації
інвестиційної діяльності підприємств (ІДП), які пропонують міжнародні
організації і уряди інших країн, потребують адаптації для їх успішного
застосування в Україні, проте масова активізація ІДП на загальнонаціональному
рівні вимагає розроблення власного підходу до збільшення обсягу інвестицій у
вітчизняні підприємства і розроблення механізмів підвищення ефективності
використання підприємствами інвестиційних ресурсів. Найвагоміший внесок у розгляд цих питань зробили такі вчені як
М.Герасимчук, А.Гойко, П.Завлін, А.Загородній, С.Іщук, О.Кузьмін, В.Козик,
М.Колісник, С.Куголь, П.Рогожин, Ю.Стадницький, О.Устинко, В.Шевчук та інші.
Незважаючи на
велику кількість розробок і значні досягнення в теорії та практиці управління
інвестиціями, є певні питання, які залишаються постійним об’єктом дискусій. До них слід віднести проблеми
оцінювання ефективності та рівня ризику активізації ІДП, реалізації функцій і
методів управління активізацією ІДП тощо. Крім того, недостатньо формалізованим
є понятійний апарат щодо інвестиційної діяльності, який потребує уточнення.
Метою даної
роботи є аналіз значення інвестування для розвитку вітчизняного підприємництва
та відстеження шляхів щодо удосконалення управління активізацією ІДП.
Інвестиція є
ресурсом, оскільки використовується у підприємницькій та інших видах
діяльностей для отримання цільових результатів. Цей ресурс може мати
матеріальний або нематеріальний характер, але він має потенційну здатність
забезпечувати його власнику досягнення цільових результатів внаслідок
ефективного управління ним. А інвестування є розміщенням або використанням
ресурсів за такими принципами: зміна власника (формування власника) об’єкта інвестування, отримання цільових
результатів внаслідок інвестування, досягнення певного рівня ефективності
інвестицій тощо[1].
Сьогодні в
Україні ще не сформовано ефективного механізму активізації ІДП. Так, обсяг
інвестицій в національну економіку України постійно зростає, проте темпи і
обсяги приросту є низькими. Відомо, що за підрахунками фахівців для активного
виходу підприємств більшості галузей з кризи необхідно залучити 40 – 50 млрд.дол.[2]. Основними чинниками,
які впливають на обсяг залучених підприємствами інвестиційних ресурсів є:
недостатня ефективність інвестицій; диверсифікація джерел залучення інвестицій;
низькі темпи приватизації; невисока активність ринку цінних паперів;
відсутність ефективного механізму реалізації національної політики активізації
ІДП, розвинутої інфраструктури ринку (зокрема, достатньої кількості
спеціалізованих установ типу венчурних фондів), дієвої інвестиційної політики
регіонів, економічних умов для реалізації лізингу; слаборозвинуте
підприємництво; неузгодженість пріоритетів і критеріїв ефективності у
інвестиційній сфері, у сфері промислового виробництва; велика кількість
акціонерних товариств із значною часткою держави у їх капіталах тощо[4].
Щоб не
допустити негативної дії вищевказаних факторів, активізацію ІДП слід
здійснювати із урахуванням таких принципів:
·
забезпечення чіткості формулювання поточних
завдань щодо інвестиційної діяльності та їх узгодження із визначеною стратегією
розвитку національного інвестиційного ринку;
·
адекватність і незмінність системи критеріїв
і показників, які використовують для ухвалення рішень про пріоритетність
розвитку певних об’єктів інвестування;
·
узгодженість уповноважених осіб і відповідних
служб, на які покладено функцію контролювання ефективності впровадження заходів
з інвестиційної діяльності;
·
застосування пайової участі в інвестуванні
пріоритетних об’єктів
розвитку інфраструктури ринку; використання економічних методів для регулювання
інвестиційних процесів[5].
Впровадження
організаційних аспектів процесу ІДП (формування ієрархії цілей, конкретизація
цілей, урахування фактору часу для формування системи цілей) вимагає також
удосконалення системи мотивування працівників, які залучені до нього. Це можна
зробити наступними шляхами:
·
перманентне
преміювання працівників за досягнення результатів;
·
застосування заходів
щодо покращення фізіологічно-психологічних та інших умов праці;
·
надання працівникам
самостійності в ухваленні рішень;
·
нематеріальне стимулювання працівників.
Для забезпечення
ефективності реалізації заходів щодо планування, організування і мотивування у
ході активізації ІДП необхідно удосконалити систему контролю. Система
контролю активізації ІДП повинна діяти через алгоритми обробки
інформації, внаслідок застосування яких формуються адекватні висновки про
контроль. Основними вимогами до розроблення алгоритмів активізації ІДП є:
конкретизація показників, які характеризують очікуваний стан досліджуваного об’єкта і методів контролю; етапність
контролювання, математичні підходи та моделі.
Таким
чином, для виявлення недоліків регулювання процесу
активізування ІДП та їх усунення, перш за все, необхідні активні дії державних
органів влади щодо покращення управління інвестиційною діяльністю. В свою чергу
керівники підприємств зобов’язані сформувати такий стратегічний план
активізації ІДП, який би був успішно реалізований на практиці і дав бажаний
ефект для підприємства.
Література:
1.
Закон
України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 №1560-XII [http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1560-12]
2.
Концепція
створення умов для залучення інвестицій в Україну [http://www.kraina2.org.ua/ua/module/investments/conception/212/
- 79k]
3.
Вівчар О.Й.
Удосконалення механізму активізації інвестиційних процесів// Вісник ДУ
“Львівська політехніка”. “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи
становлення та проблеми розвитку”. – Львів: Вид-во ДУ “Львівська політехніка”. – 2008. – №405. – С. 207–210.
4.
Договір про спільну інвестиційну діяльність як форма міжнародного
господарського співробітництва [http://www.justinian.com.
ua/article.php?id=2034 - 73k]
5.
Ткаченко
Н.М., Кучерук О.А. Аналіз стану і можливості
інноваційного розвитку українських підприємств [http://www.rusnauka.com/PNR_2006/Economics/
10_tkachenkokucheruk.doc.htm - 23k]