Экономические науки/ 7.Учет и аудит

К. е. н., доцент Гуцаленко Л.В.; Бабич О.М.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми розвитку внутрішнього аудиту на підприємствах України в сучасних умовах господарювання

На сучасному етапі перехідної економіки України на ринкові умови господарювання призводить до цілком радикальних змін в обліку, контролю та плануванні господарсько – виробничої діяльності, переходу системи управління комерційно – фінансовими організаціями. Зовсім іншими стали цілі підприємства, засади їх досягнення, економічна основа суспільства. Процес першопочаткового накопичення капіталу майже практично відбувся і зараз наступає час, коли цей капітал власникам потрібно не тільки зберігати, але й примножувати. А для того, щоб працювати з цілковитим успіхом не тільки на вітчизняному ринку, а й на світовому, необхідно мати добру репутацію та позитивний імідж, особливо в сучасних умовах економічної кризи.

Початком ефективного розвитку будь – якого підприємства, незалежно від можливої форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю. Але на практиці виникає досить багато різних питань та проблем. Як відомо, внутрішній контроль є на кожному підприємстві, але його ефективність забезпечується не завжди. Наприклад, невеликі організації найчастіше просто напросто не мають достатньо персоналу, матеріальних ресурсів та рівня навичок і знань управлінців для організації системи внутрішнього контролю. Великі корпорації мають достойні умови для забезпечення контрольних функцій управління, однак вони можуть бути погано зкоорденовані, що веде за собою погану керованість, і, як наслідок, досить великі затрати, понесені на організацію контролю, що не дає бажаних результатів. Безперечно, що для цього необхідно мати репутацію цілком надійного партнера, працюючи в жорстких рамках діючого законодавства, так ще й під керівництвом висококласних професіоналів своєї справи [3, c.86].

Аналітичні дослідження економічної, та в першу чергу наукової літератури показали, що визначення внутрішнього контролю різноманітними вченими наводяться досить різні, але найбільш повним можна вважати наступне: внутрішній контроль – це система заходів, визначених управлінським персоналом певного підприємства та здійснюваних на ньому із метою ефективного використання усіма працівниками своїх обов’язків по здійсненні господарських операцій [1, c.92].

Система внутрішнього контролю – це процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб’єкта господарювання з метою забезпечення ефективного ведення господарської діяльності, запобігання шахрайству та помилкам, а також своєчасна підготовка достовірної фінансово – економічної інформації [4, c.125].

Слід відзначити, що ступінь складності щодо організації внутрішнього контролю повинен повністю відповідати організаційній структурі підприємства, кількості управлінського персоналу та всього іншого персоналу, розгалуженості мережі підрозділів та інших характеристик підприємства.

На даний момент суб’єктами внутрішнього контролю є відділи внутрішнього аудиту.

Діяльність підприємств в сучасних умовах, яка пов’язана з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками виникають задачі прогнозування, створення ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту [5, c.129].

Власники підприємств зацікавлені у достовірності звітності покупців, тому найефективнішим засобом ведення „прозорого” обліку є створення відділу внутрішнього аудиту.

В розвинутих державах внутрішньому аудиту приділяється така ж сама увага як і зовнішньому. Але якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні вже майже відбулось, то вітчизняний внутрішній аудит і в законодавчому, і в професійному аспектах знаходиться, нажаль, лише у початковому стані. Варто також відмітити відсутність науково – практичних розробок, присвячених внутрішньому аудиту. В той же час посилюється взаємодія внутрішнього та зовнішнього аудиту. В цих умовах виникає необхідність розробки системи критеріїв оцінки.

Цілком ефективна робота суб’єктів господарської діяльності в умовах переходу до ринкової економіки багато в чому залежить від організації системи внутрішньогосподарського контролю. Форми і методи економічного контролю, властиві командно – адміністративні системі, неспроможність задовольнити інформаційні потреби власників підприємств. Усе вищесказане вказує на доцільність впровадження на всіх суб’єктах господарювання внутрішнього аудиту.

З розширенням повноважень і набуттям досвіду господарювання власника, керівника підприємства все частіше на підприємствах зустрічається відділи внутрішнього аудиту. Такий структурний підрозділ об’єднує у своєму складі досвідчених бухгалтерів, які згідно затвердженого керівником плану за погодженням з головним бухгалтером здійснюють наступний бухгалтерський контроль – внутрішній аудит – достовірності обліку та звітності [2, c.49].

Окремої уваги заслуговує така додаткова функція внутрішніх аудиторів, як участь у податковому плануванні, особливо це необхідно в умовах економічної кризи.

Служба внутрішнього аудиту повинна створюватися на підприємствах з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і сприянню підвищенню ефективності роботи, зміцнення його фінансового стану.

Необхідно пам’ятати, що служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора.

Враховуючи вище викладене можна зробити висновок, що внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб’єктів підприємницької діяльності. Разом з цим, слід відзначити, що український внутрішній аудит значно відрізняється від внутрішнього аудиту зарубіжних колег.

По-перше, незалежність внутрішнього аудиту умовна.

По-друге, відсутні професійні стандарти.

По-третє, відсутні єдині вимоги до професійного та освітнього рівня внутрішніх аудиторів.

І саме головне, що необхідно врахувати, особливо в умовах економічної кризи, що система внутрішнього аудиту вважається ефективною, якщо вона зможе попередити виникнення недостовірної інформації.

Література:

1. Аудит: учебник для ВУЗов/ под ред. В.И. Подольского. – М. 2005

2. Давидов Г.М. Аудит: Підручник – К.: Знання, 2004 – 511с.

3. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація.-К.:Т-во “Знання”, НОО, 2001.

4. Палій В.Ф. Норми професійної поведінки аудиторів, 2006

5. Валебникова Н.В. О кодексе професійной етики // Бухучет № 3 2007