Економічні науки/3. Фінансові відносини

Голишевська Л.В., Семенюк Ю. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

СУТЬ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ

Останнім часом загострилась проблема відповідності ресурсів держави потребам у фінансуванні державних програм. Виникнення державного боргу є результатом фінансування дефіциту державного бюджету, який, в свою чергу, відображає перевищення бюджетних видатків над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету. При наявності дефіциту бюджету державою позичаються грошові ресурси, що призводить до виникнення та зростання державного боргу.

Проблеми державного боргу розгядають у своїх працях такі вчені-економісти як Бондарук Т.Г., Гордей О.Д., Іваненко Ю., Рожко О.Д.

Враховуючи, що з часу набуття Україною суверенітету державний бюджет затверджувався і виконувався з дефіцитом, з 1991 року відбувається зростання державного боргу. При розгляді питання слід мати на увазі, що державний борг має дві складові: внутрішню та зовнішню. Кількісна оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього - в іноземній, як правило, в доларах США. Тому для співставлення результатів аналізу складові боргу такі як зовнішній та внутрішній необхідно оцінювати за відповідним курсом валют на кожну конкретну дату в якійсь одній валюті [1].

Державний борг є невід'ємною і важливою складовою державних фінансів. Під державним боргом розуміють непогашену основну суму безумовних фінансових зобов'язань держави, що виникають унаслідок державного запозичення і державних гарантій, які набирають чинності, перед суб'єктами права у грошовій формі [2].

А. Сміт у своїй праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" наголошував, що зростання державного боргу може спричинити банкрутство держави як позичальника.

Д. Рікардо вважав, що державний борг призводить до відпливу капіталу, а дефіцитне фінансування скорочує приватні заощадження. Досить категорично про державні запозичення висловлювалися такі відомі вчені, як Ж.-Б. Сей, Т. Мальтус, Р. Масгрейв, Ф. Модільяні та інші.

Стимулювальний вплив на розвиток економіки має залучення зовнішніх позик, оскільки в реальних термінах означає надходження додаткових ресурсів, що можуть дати поштовх економічному зростанню.

Головною похибкою державних позик є ріст державного боргу, а його припадає виплачувати з відсотками. Вчені вважають, що сьогоднішні державні позики - це завтрашні податки. Державний борг підрозділяється на внутрішній і зовнішній, а так саме на короткостроковий "до одного року", середньостроковий "від одного року до п'ятьох років" і довгостроковий "понад п'ятьох років". Найбільш важкими є короткострокові борги. По ним незабаром припадає виплачувати основну суму з високими відсотками [3].

Досліджуючи економічні передумови формування державного боргу, зазначимо, що бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростання державного боргу[4, C.84]. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.

Державний зовнішній борг України за характером утворення та управління можливо розподілити на три етапи.

Перший етап (1992-1994 роки) характеризується майже хаотичним утворенням державного зовнішнього боргу.

Другий етап (1994-1997 роки) характеризується значним зростанням державного зовнішнього боргу, пов'язаним з початком освоєння ресурсів від міжнародних фінансових організацій і врегулюванням прострочених боргових зобов'язань України перед Росією, Туркменистаном, та Молдовою, РАТ «Газпром».

Третій етап (1997 р. - поточний час) характеризується початком залучення коштів з зовнішніх ринків капіталу на ринкових засадах [1].

Державний борг України швидко зростає, тому його обслуговування стає окремою вагомою статтею бюджетних витрат. Законодавством встановлено граничний розмір державного внутрішнього боргу України в сумі 12,790 млрд. грн., граничний розмір державного зовнішнього боргу - в сумі, еквівалентній 7,933 млрд. дол. США. Обслуговування цього боргу й управління ним найближчими роками буде найважливішою статтею витрат державного бюджету [3].

Отже, боргова криза в Україні обумовлена такими факторами: слабе законодавче та нормативне поле, неоптимальна організаційна структура управління державним боргом, неузгодженість фіскальної та монетарної політики, неузгодженість фіскальної політики в частині регулювання бюджетним дефіцитом та політики управління державним боргом, майже повна відсутність аналізу використання залучених з зовнішніх джерел коштів.

Тому на сьогоднішній день залишається важливим питання врегулювання та контролю державного боргу України.

Література:

1. Бондарук Т.Г. Механізм управління та обслуговування державного боргу/ Бондарук Т.Г. // Фінанси України - 2007 - №4 - С.14-15

2. Гордей О.Д. Роль державного бюджету у забезпеченні росту добробуту населення/ Гордей О.Д.// Вісник національного університету імені Тараса Шевченка -2008 - №60 - С.28

3.Іваненко Ю. Державний борг України в цифрах і не тільки. Чи є необхідність у його достроковому погашенні/ Іваненко Ю.// Вісник НБУ - 2008 - №12 - С.4-5

4. Рожко О.Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання/ Рожко О.Д. // Фінанси України - 2008 - №1 - С.84-85