Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Швець Алла Григорівна

Науковий керівник: к.е.н., доцент Томчук О.Ф. Вінницький національний аграрний університет, Україна

Аналітична оцінка фінансового стану підприємств

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства необхідний тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності; аналіз фінансового стану підприємства є одним із інструментів з’ясування реальної конкурентоспроможності, що досить важливо за умов ринкової економіки, оскільки підприємства змагаються за споживачів своєї продукції. Крім того, ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок. Саме тому питання аналізу та оцінки фінансового стану підприємств є надзвичайно актуальним [2, с. 197].

Питанням аналізу та оцінки фінансового стану підприємства займаються як зарубіжні, так і вітчизняні науковці, з-поміж яких: І. Балабанов, А. Бакунов, Т. Беня, В. Ковальов, С. Сагилевич, І. Нестеренко, С. Покропивний, М. Чумаченко, Ф. Бутинець та ін. Незважаючи на значні здобутки у дослідженні вказаної проблеми, низка питань щодо методики аналізу фінансового стану підприємства вимагають досліджень і наукових розробок.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

Ø дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

Ø дослідження ефективності використання майна (капіталу)підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

Ø об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

Ø оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

Ø аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

Ø визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Для того щоб виконати ці завдання, необхідно дослідити: наявність, склад і структуру оборотних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін; наявність, склад і структуру джерел власних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін; стан, структуру і зміни довгострокових активів; наявність, структуру поточних активів у сферах виробництва й обігу, причини та наслідки їх змін; платоспроможність і фінансову гнучкість; ефективність використання активів; окупність інвестицій.

Варто відзначити, що завдання аналізу фінансового стану підприємства змінюються залежно від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом [5, с. 234].

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Для проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємс-тва використовуються такі основні документи і матеріали:

ü бухгалтерський баланс та інші форми фінансової звітності підприємства на початок і кінець року;

ü оцінка вартості майна підприємства (вартості основних засобів, нематеріальних активів, вартості незавершеного будівництва, вартості оборотних засобів);

ü розшифровка дебіторської і кредиторської заборгованості;

ü наявність коштів на рахунках, в тому числі валютних;

ü аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції.

Аналіз починається з оцінки основних показників діяльності та майново-фінансового стану підприємства.

Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за допомогою системи економічних категорій, якими він визначається, а саме: фінансовою стійкістю, рентабельністю, платоспроможністю і ліквідністю та діловою активністю. Дані показники є самостійними і водночас тісно взаємо-пов'язаними, що доповнюють один одного і можуть використовуватись як комплексно, так і кожен зокрема зовнішніми і внутрішніми інвесторами, кредиторами, діловими партнерами, управлінцями тощо [1].

Розглянемо такі загальновизнані методи аналізу, якими може скористатися фінансовий аналітик:

1. Горизонтальний аналіз

2. Вертикальний аналіз

3. Аналіз із застосуванням коефіцієнтів.

4. Порівняльний аналіз.

5. Факторний.

Суть горизонтального аналізу полягає в порівняні показників звітності попереднього і поточного року. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна і відносна зміна статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (ряд. 280 і 640 ф. № 1). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.

Для визначення змін у господарській політиці підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу.

Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100 %, відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком вибирається такий рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід вибирати тільки значущі показники.

На відміну від горизонтального, що показує динаміка статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100% і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Аналіз із застосуванням коефіцієнтів полягає в тому, що оцінку фінансового стану проводять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність.

Порівняльний аналіз – це співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньо-галузевих показників.

Факторний аналіз — застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, що його аналізують [1, с.193-194].

Виокремлюють також внутрішній і зовнішній аналізи фінансового становища.

Ø Внутрішній аналіз здійснюють для потреб керування підприємством. Його мета – забезпечити планомірне надходження коштів і розмістити власні й позикові засоби так, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, одержання щонайбільшого прибутку й унеможливлення ризику банкрутства.

Ø Зовнішній аналіз здійснюють інвестори, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів, котрі контролюють органами на основі публікацій звітності. Його мета – установити можливість вигідно вкласти засоби, щоб забезпечити максимум прибутку й унеможливити ризик втрати [3].

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств здійснюється у чотири основних етапи.

На першому етапі аналізу стану справ на підприємстві звичайно оцінюють його поточний фінансовий стан і перспективи зміни його в довгостроковому плані. Далі показники порівнюють з аналогічними показниками інших підприємств, що належать до того ж сектора ринку, а так само із середніми показниками в економіці.

На другому етапі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств розглядають показники ефективності їх роботи. Для цього обчислюються рівні рентабельності як стосовно активів фірми, так і стосовно обсягу реалізованої продукції і наданих послуг.

На третій стадії аналізу більш глибоко вивчають структуру капіталу фірми. Зокрема, може бути встановлено співвідношення між величиною капіталу, що належить акціонерам, і загальною сумою активів підприємства.

Нарешті, на завершальному, четвертому етапі аналізу вимальовується оцінка потенціалу акцій. Для цієї мети встановлюють систему показників, що відображають якість цінного паперу: сума дивідендів, що припадає на одну звичайну акцію; співвідношення між ціною акції і її прибутковістю; співвідношення між бухгалтерською і ринковою ціною акції; співвідношення між дивідендами і дохідністю акції [4, с. 402].

Глибина і ступінь деталізації вивчення підприємства залежить загалом від низки факторів: визначення причин чинників аналізу та оцінки стану підприєм-ства; повноти і ступеня вірогідності інформації про об'єкт дослідження; часу, відведеного для аналізу об'єкта дослідження та мети дослідження.

Різними можуть бути і методи фінансового аналізу підприємств, конкретний зміст яких визначається, насамперед, специфікою виробничо-комерційної діяльності досліджуваного підприємства. Проте можна сформувати принциповий підхід до визначення потенціалу підприємства, на основі послідовної деталізації проведеного аналізу за даними зовнішнього та внутрішнього моніторингу стану підприємства [4].

Отже, аналіз фінансового стану підприємства – це економічна категорія, основний чинник, який дає змогу реально оцінити результати діяльності підприємства і спрогнозувати їх у майбутньому.

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовір-ності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінські рішення.

На основі даних поточного фінансового аналізу розробляють основні показники фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак — ефективність роботи підприємства в цілому.

Розуміння фінансового стану підприємства та його своєчасний і якісний аналіз, вибір необхідного методу аналізу та системи показників, що забезпечить всебічне вивчення та представлення діяльності підприємства є основоположними для прийняття управлінських рішень, спрямованих на вирішення питання обрання напрямів діяльності та розвитку підприємства, покращення його ефективності, конкурентоздатності та прибутковості.

Література:

1. Міценко Н.Г., Сорока У.П. Фінансовий аналіз як метод діагностики фінансового стану підприємства // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - 2008. - №15.2. С. 192-196.

2. Міценко Н.Г., Мікайло М.М. Особливості оцінювання фінансового стану підприємств у країнах з ринковою економікою // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.5 – С. 196-199

3. Мицак О.В. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства у системі фінансового управління // Науковий вісник Українського державного лісотехнічного університету. - 2008.- № 13.2 – С. 207- 209.

4. Пігура І.С., Павлишенко М.П. Достовірність інформації про фінансовий стан підприємства як запорука правомірного господарювання // Науковий вісник НЛТУ України. – 2007. – № 15.5 – С. 400-404.

5. Фурдичко Л.Є., Стецків О.В., Лютан І.І. Напрямки оцінки фінансового стану підприємств // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – №19.5 – С. 232-236.