Економіка/3. Фінансові відносини

Голишевська Л.В., Ніколаєнко К.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

СУТНІСТЬ ВИДАТКІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

 

Сьогодні питання ефективного формування та використання коштів місцевих бюджетів за сучасних умов набуває дедалі важливого значення. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Тому особливого значення набуває комплексне теоретичне і практичне дослідження видаткової частини місцевих бюджетів.

В економічній літературі зустрічаються різні визначення поняття «видатки». Достатньо ґрунтовним є визначення вітчизняних вчених О.Д. Василика і К.В. Павлюк, які вважають, що … «видатки бюджетів за своєю економічною сутністю є інструментом розподілу і перерозподілу централізованого грошового фонду держави та його використання за цільовим призначенням для забезпечення суспільного добробуту» [3, 202].

Бюджетні видатки мають певний економічний зміст, зумовлений суспільним способом виробництва, природою та функціями держави. Вони відіграють вирішальну роль у задоволенні потреб соціально-економічного розвитку країни.

Згідно зі статтею 64 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки всіх бюджетів поділяються окремо на поточні видатки і видатки розвитку [2].

Поточні видатки — це витрати бюджету на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.

Поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування.Таке фінансування може забазпечуватись лише за наявності відносно стабільних джерел доходів.

До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку міста, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та на сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування. При нестачі основних поточних доходів бюджет розвитку може балансуватися за рахунок установлення місцевою владою нових місцевих податків, випуску позик, отримання субсидій і субвенцій з державного бюджету.

Бюджет розвитку має фінансувати розширене відтворення всіх сфер діяльності на місцевому рівні. Його бюджетні пріоритети можуть змінюватись залежно від того, як виконується поточний бюджет. Основними принципами бюджету розвитку є: тісний зв'язок з поточним бюджетом; зміна бюджетних пріоритетів; виконання в міру надходження коштів; напрями використання бюджету розвитку; капітальні вкладення на розвиток виробництва; витрати на капітальний ремонт.

Видатки місцевих бюджетів можна поділити на дві окремі частини:

- видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування;

- видатки, пов'язані з реалізацією делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади [2].

Держава фінансує в повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України «Про Державний бюджет України».

Формування бюджету міста Вінниці на 2009 рік відбувалося в умовах фінансово-економічної кризи, що повною мірою вплинуло на його показники: стрімкого зростання, яке спостерігалось у попередніх роках, - на разі немає. Видатки міського бюджету сформовано в обсязі 787,6 млн.грн., що відповідає рівню 2008 року. Видатки загального фонду обраховано в сумі 669,0 млн.грн., що на 50,0 млн.грн. або 11 % більше видатків 2008 р. Структура видатків загального фонду майже не змінилась порівняно з минулим роком. Основна сума видатків буде спрямована на утримання установ освіти - 28,7 % (або 191,7 млн. грн.); соціальний захист - 22,3 % (або 149,3 млн. грн.); охорону здоров‘я - 19,5 % (або 130,1 млн. грн.). Бюджет міста Вінниці у 2009 році залишається соціально спрямованим - майже 75 %. Це видатки на утримання соціально-культурної сфери і соціальний захист. Підтвердженням цього є зростання частки захищених статей, яка складає 80 %. Попри вплив фінансово-економічної кризи на сферу виробництва і, відповідно, на зниження темпів надходження доходів до бюджету, вдалося зберегти позитивну динаміку зростання видатків по основних галузях соціально-культурної сфери [4].

При формуванні асигнувань на утримання бюджетних галузей та їх установ враховано всі необхідні видатки, які б забезпечували їх нормальне функціонування. В цілому видатки на заробітну плату зростають порівняно з минулим роком на 15 %. В повному обсязі передбачені видатки на енергоносії для бюджетних установ. Видатки планувались за останнім діючим тарифом. Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» заплановано зменшення обсягів споживання в натуральних показниках послуг теплопостачання, водопостачання і водовідведення, електроенергії та газу. Відсутність субвенції з державного бюджету на енергозбереження, в умовах, коли необхідно протягом року досягти 20 % економії енергоресурсів і комунальних послуг в натуральних показниках; нереальний рівень інфляції, яка врахована при визначенні видатків на оплату енергоносіїв та інших послуг; відсутність або вкрай низький рівень капітальних видатків в соціально-культурних галузях – проблемні питання, які потребують вирішення. Це можливо за умови внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» [4].

Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

Література:

1. Гризоглазов Д. Соціальний аспект забезпечення видатків місцевих бюджетів // Ринок цінних паперів України. - 2007. - №5/6. - С. 29-31.

2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України №280/97-ВР від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України.

3. Шевчук Н.Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України та особливості їх побудови // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №5.- С. 202-207.

4. http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/econom/1925.html.