Економічні науки/ Фінансові відношення

Викладач Крутько В.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Регулювання валютного курсу в період фінансово-економічної кризи

Вступ. Світова фінансова криза, що розпочалась у 2007 році зачепила в тій чи іншій мірі економіки більшості країн світу. В тому числі наслідки кризи були відчутні і в Україні. В умовах глобалізації економічних процесів, швид­кої інтеграції національних фінансових ринків валютний чинник стає одним з головних елементів виходу як  з фінансової так і економічної кризи.

Постановка проблеми. Складовою частиною грошової системи країни є національна валютна система як форма організації валютних відносин,  формування якої в Україні ще остаточно не закінчене.[1] Формування валютних курсів та їх регулювання відбувається під дією не тіль­ки економічних, а й політичних чинників як міжнародного, так і внутрішньо­го характеру. Особливо відчутним вплив цих чинників став в умовах світової фінансової кризи. У країнах з незрілими ринковими відносинами, до яких від­носиться й Україна, зовнішні та внутрішні чинники спричинили виникнення девальваційного шоку національних валют. Зокрема, румунський лей знеці­нився на 20%, російський рубль - на 12,3%, польський злотий - на 23%, укра­їнська гривня - на 41,9% [2]. Як свідчить аналіз, економічні методи валютного регулювання, які наразі використовують центральні банки країн, в умовах стрімкого відтоку іноземного капіталу стали неефективними для запобігання девальвації валют.

Метою дослідження є визначення заходів щодо поліпшення використання системи прямих валютних обмежень в Україні для стабілізації обмінного курсу гривні в момент її стрімкого знецінення.

Аналіз останніх досліджень.

Проблемами ефективності  застосування валютних обмежень у практиці регулювання динаміки обмінного курсу, особливо під час фінансових криз, присвячено дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Зокрема, О. Береславська вважає, що «валютні обмеження є досить оперативним інструментом валютно-курсового регулювання. Вони можуть досить швидко встановлювати і відмінятися залежно від ситуації на валютному ринку».

Результати дослідження.

Сучасні дослідження систем валютного регулювання в багатьох країнах світу свідчать про те, що в індустріально розвинутих країнах, де національна валюта є повністю конвертованою, має високу ліквідність і виконує функцію засобу платежу на світових товарних та фінансових ринках центральні банки використовують прямі методи для підтримки необхідної курсової ди­наміки, основним з яких є регулювання відсоткової ставки [3]. Валюти цих кран є стійкими до негативних наслідків фінансових криз, а якщо і відбу­вається певна девальвація національних грошей, вона суттєво не впливає на економічні процеси в державі.

У країнах з нерозвинутими ринковими відносинами (перехідні та транс­формаційні економіки), де національні валюти є неповністю конвертовани­ми, мають низьку ліквідність, а сфера їхнього обігу знаходиться тільки в межах держави, органи монетарної влади використовують, в основному, неринкові (адміністративні) методи її регулювання. Це пов'язано з тим, що неконвертовані валюти дуже вразливі до будь-яких світових та регіональних фінансових криз і мають тенденцію до знецінення. Особливо стрімка девальвація валют спостерігається в країнах, економіка яких є відкритою і дуже чутливою до руху міжнародних потоків капіталу. Це стосується і України, валюта якої на сучасному етапі зазнала суттєвого знецінення. Основними чинниками цього знецінення стали: стрімкий відтік іноземного капіталу, зменшення обсягів валютних надходжень в країну та зміною валютно-курсової політики Національного банку України. Відомо, що Міжнародний валютний фонд, надаючи стабілізаційний кредит у розмірі 16,4 млрд. дол. США, основ­ною вимогою висунув введення в Україні політики гнучкого курсоутворення та обмеження втручання Національного банку України у формування його ди­наміки шляхом проведення валютних інтервенцій [4]. Тобто мова йшла про введення певної лібералізації валютного ринку в країні. Проте, як засвідчує практика, лібералізація валютного ринку має різні наслідки для сильних між­народних і внутрішніх (неконвертованих) валют. Сильна валюта тільки виграє від лібералізації: з усуненням різноманітних бар'єрів відкриваються нові сфе­ри її використання, завдяки чому країна-емітент може дозволити собі мати не­гативне сальдо платіжного балансу (наприклад, США). Внутрішня валюта тільки програє від лібералізації: її курс стає залежним від надходжень у країну іноземної валюти, вона вступає у нерівну конкурентну боротьбу з іноземними валютами не тільки у зовнішньоекономічній діяльності, але й у сфері внутріш­ніх розрахунків. Це дуже яскраво проявилося в Україні: за даними Національ­ного банку України тільки за останній квартал 2008 р. рівень фінансової доларизації зріс до 29% з 22% на початку року [5].

Перехід до зменшення участі Національного банку України на валютному ринку та формування курсу гривні під дією попиту та пропозиції призвели до появи спекулятивних атак на валютному ринку. Кошти у вигляді рефінансу­вання, які надавав Національний банк України для підтримки ліквідності бан­ківської системи, спрямовувалися на валютний ринок. Дані, наведені у табл. 1 свідчать, що тільки за два місяці 2008 р. обсяги купленої валюти на міжбанківському ринку перевищили 3 млрд. дол. США [1;4]. Такий високий попит на ва­люту спричинив її різке знецінення.

З метою стабілізації курсу гривні Національний банк України був змуше­ний ввести прямі обмеження на операції з купівлі-продажу валюти, а саме:

1.  Прив'язати офіційний курс гривні до курсу готівкових продажів, тобто останній не повинен відхилятися від офіційного на 1,5%.

2.  Проводити аукціони з купівлі-продажу валюти. Заявки на купівлю ва­люти мають ціну відсікання, і якщо ціна перевищує курс, за яким Національ­ний банк України продає валюту, заявка не задовольняється.

3.  Виходити комерційним банкам на міжбанківській ринок тільки з нетто-продажем або нетто-купівлею іноземної валюти.

Разом з тим заходи Національного банку України на шляху стабілізації курсу гривні були малоефективними і призвели до появи певного дефіциту іноземної валюти, у зв'язку з чим гривня продовжувала знецінюватися. При­пинити падіння курсу гривні стало можливим лише за обмеження рефінансу­ванні Національного банку України, скорочення термінів надання кредитів і підвищення відсоткових ставок за ними. Не останню роль у стабілізації курсу зіграв і політичний чинник (створення нової коаліції у парламенті та прийнят­тя держбюджету на 2009 p.).

Таблиця 1

Обсяг рефінансування банків [1;4]

Назва банку

Обсяги рефінансування НБУ, млн..грн.

Обсяги купівельної валюти на міжбанківському ринку, млн..дол. США

Станом на 08.12.2008

Станом на 15.12.208

жовтень

листопад

разом

1

ВАТ КБ «Надра»

7100,0

7100,0

99,1

438,3

537,4

2

ВАТ «Ощадбанк»

4600,7

4000,0

408,51

183,97

592,48

3

КБ «Приватбанк Дніпро»

3410,0

3410,0

332,9

296,7

629,6

4

ВАТ «Укрексімбанк»

632,0

1408,0

326,39

214,2

540,59

5

«Райфайзен Банк Аваль»

400,0

573,0

84,12

146,13

230,25

6

ТОВ «Укрпромбанк»

1348,0

1348,0

117,7

87,3

230,0

7

ВАТ АБ «Укргазбанк»

1228,5

1228,5

81,1

54,7

135,8

Всього

 

21408,2

21765,5

1534,52

1508,4

3042,92

Проведений аналіз дозволяє зробити висновки. Для стабілізації ситуації на валютному ринку  є необхідністю проведення наступні заходів:

-       встановлення жорсткого контролю за коштами, які отримують банки через канал рефінансування;

-       суттєво посилити роль валютних обмежень у системі валютного регулю­вання Національного банку України до моменту стабілізації ситуації на ринку;

-       обмежити розрахунки на території України в іноземній валюті. Єдиним засобом платежу повинна стати національна валюта.

Література

1.  І.В. Корнєва // «Регулювання валютного курсу в умовах світової кризи»// Актуальні проблеми економіки №8 (98), 2009.

2.  Монетарний огляд за І квартал 2008 рок. Національний банк України Департамент монетарної політики 

3.  Організаційно-правові основи біржової діяльності. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с. - Бібліогр.: с. 332

4.   www.bank.gov.ua //Статистика // Національний банк України

5.      www.epravda.com.ua/news/494e21c8885f0/Економічна правда