Ясіновська І. Ф., к.е.н.,

в.о.доцента кафедри фінансів суб'єктів господарювання

Львівської державної фінансової академії

Екологізація виробництва продукції птахівництва як передумова конкурентоспроможності птахівничих підприємств

Сучасну екологічну ситуацію можна назвати кризовою, яка формувалась протягом тривалого періоду в результаті нехтування об’єктивними законами утворення і відтворення природних ресурсів. Економіці нашої країни притаманний високий рівень ресурсомістких та енергоємних технологій, які завдають значну шкоду навколишньому середовищу. В той же час якість продукції сільського господарства та продуктів харчування постійно знижується. Дана проблема вимагає негайного вирішення.

Актуальність досліджуваної проблеми привертає увагу зарубіжних та вітчизняних вчених економістів. Однак у вітчизняній літературі [1-6] недостатньо уваги досліджено саме екологізації виробництва продукції птахівництва.

Опираючись на досвід інших країн можна говорити, що всі птахопідприємства можуть бути безвідходними й екологічно-високорентабельними. Це можливе завдяки тому, що всі види відходів птахівничих підприємств є вторинною сировиною і за правильного ціноутворення продаж даної сировини окуповує витрати на її доробку.

Підвищення рентабельності птахівництва пов’язане з реформуванням системи ціноутворення на побічні продукти птахівництва. Птахівництво мало б працювати за схемою основна продукція-побічна продукція. В останні роки виробництво основної продукції птахівництва зростає, що тягне за собою збільшення виробництва побічної продукції птахівництва (табл.1).

Щоб протидіяти глобальній екологічній загрозі необхідно здійснювати міжнародну екологічну політику, засновану на ефективних заборонних інструментах. Така політика може бути короткотерміновою, антикризовою, солідарною [3, с.54].

Таблиця 1

Виробництво побічної продукції птахівництва у Львівській області

	2004р.	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2008р. до 2004р., %
Пух та перо, тонн
Усі категорії господарств	793	1130	1586	2092	2735	344,9
Сільськогосподарські підприємства	187	459	960	1498	2150	1149,7
у тому числі фермерські господарства	57	214	562	854	1335	2342,1
Господарства населення	606	671	626	594	585	96,5
Курячий послід, тис.ц
Усі категорії господарств	985,5	1035,4	1078,0	1083,8	1144,0	116,1
Сільськогосподарські підприємства	126,0	201,2	286,2	333,4	414,8	329,2
у тому числі фермерські господарства	10,2	52,1	94,6	127,8	201,0	1970,6
Господарства населення	859,5	834,2	791,8	750,4	729,2	84,8

Як зазначає І. Синякевич, короткотерміновою є така політика, яка розрахована на швидке подолання екологічних загроз; антикризова політика здатна подолати кризу суспільного розвитку; солідарна – побудована на солідарності бідних і багатих країн, бідних і заможних громадян.

Основними цілями екологізації виробництва є зменшення впливу наявних джерел забруднення на довкілля, покращення еколого-економічних показників підприємства, модернізація системи екологічного управління, забезпечення випуску екологобезпечної продукції [5, с.76].

Для подальшого розвитку птахівництва важливо скористатися досвідом розвинених країн світу щодо утримання птиці й утилізації відходів галузі. Безвідходність виробництва яєць і м’яса птиці тісно пов’язана з ефективністю її годівлі. Сучасні технології та устаткування для утримання птиці повинні бути такими, щоб їх використання забезпечувало високу якість, ресурсозбереження, раціоналізацію екологічно якісних технологій, здоров’я птиці і запобігання поширенню інфекцій. Особлива увага акцентується на автоматизації усіх виробничих процесів та їх безвідходності [6, с. 224].

Утилізація пташиного посліду, підстилки та стічних вод є важливою проблемою птахівничих підприємств. Її слід вирішувати з урахуванням ресурсозбереження. Методом, за допомогою якого сьогодні можна вирішити екологічні проблеми, не споживаючи, а виробляючи енергію, є мікробіологічний процес анаеробного розкладання та одержання біогазу [6, с.233]. Таким чином, удосконалення природоохоронних технологій може бути основою фінансової стійкості птахопідприємств.

Екологізація виробництва продукції птахівництва має позитивний економічний ефект, оскільки потреби споживачів зростають щодо якості продукції, більшість згідна платити вищу ціну за екологічно чисту продукцію.

Споживання екологічно чистої продукції має супроводжуватися використанням перевірених тари та упаковки на предмет можливого переходу хімічних елементів до готової продукції. На упаковці повинна бути інформація з маркірування, в тому числі й екологічного. Екологічне маркування мусить вказувати на якісні показники продукції (чи дана продукція відповідає нормативним документам в галузі, чи упаковка може бути переробленою, чи продукція виготовлена у відносно чистих сільськогосподарських районах) [4, с.61].

Рівень економічної ефективності виробництва продукції птахівництва значною мірою визначається якістю продукції. Проблема якості й конкурентоспроможності продукції птахівництва є важливою проблемою цивілізованого розвитку ринкових відносин. Успіх підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках залежить від конкурентоспроможності продукції. Звичайно ж, продукція птахівництва високої якості користуватиметься попитом на ринку, тому ті підприємства, які докладають максимум зусиль до забезпечення якості продукції, її конкурентоспроможності, можуть успішно конкурувати на ринку й отримувати прибутки.

Найважливішою відмінністю між якістю та конкурентоспроможністю продукції є те, що конкурентоспроможність – це суто ринкова категорія, яка має місце лише в умовах конкуренції, а якість – економічна категорія, властива не лише ринковій економіці [1, с.113].

Якість виготовлення є важливою складовою якості продукції. Проте якості виготовлення сьогодні вже недостатньо для гарантії успіху підприємства. Якість цілі характеризує нову складову якості продукції, яка становить цінність як основний чинник конкурентоспроможності продукції. Потреби споживача можна задовольнити тільки тоді, коли „виготовляти потрібну продукцію правильно”, тобто точним визначенням потрібної продукції (якість цілі) та відмінним виконанням проекту (якості виробництва). Лише за цих умов підприємство може успішно конкурувати на ринку [1, с. 110].

На різних етапах м’ясного виробництва „якість” сировини має різний зміст, а оцінку їх проводять за допомогою неадекватних показників. Однак значна кількість цих показників є техногенними: жива маса, вгодованість, забійний вихід, співвідношення м’язової, жирової та сполучної тканини, величина рН, колір, запах, смак, зовнішній вигляд [2, с.115].

Значною мірою на ефективність виробництва продукції птахівництва впливає обсяг та якість її переробки. Слід вирішити й проблему, що стосується падежу птиці, тому значну увагу слід звернути на зооветеринарні заходи й дотримання санітарно-гігієнічних норм. Пропонуємо за рахунок збереженого поголів’я додатково налагодити виробництво паштетів, консервів, копченостей. Яйця також можна піддавати переробці. Із них можна виробляти яєчний порошок, який реалізовувати хлібокомбінатам, хлібопекарням, кондитерським цехам. Сухі яйцепродукти можна виробляти не тільки з яєць високої якості, а й бою та нестандартної продукції. Крім того, сухі яйцепродукти більш транспортабельні, можуть зберігатися значно довше, ніж сирі яйця. Поміж переробленими яйцепродуктами рідше трапляються випадки псування продуктів, що у свою чергу теж збільшує ефективність виробництва.

На нашу думку, стабілізація птахівництва, підвищення економічної ефективності виробництва його продукції можливі лише за умови переведення галузі на повну безвідходність із реалізацією її вторинних продуктів (органічних добрив, посліду й підстилки, кормових добавок, пташиного пуху і пір’я). Не слід забувати про пір’яно-пухову сировину, раціональне використання якої сприяло б підвищенню рентабельності птахівництва.

Для того, щоб вирішити проблему знешкодження і повної утилізації відходів птахівництва, потрібно:

- провести технічну модернізацію підприємств, які виробляють продукцію птахівництва, щоб кількість відходів зменшувалась, а їх якість відповідала певним стандартам;

- правильно підібрати рішення для утилізації й знешкодження посліду, підстилки і стічної води, при цьому потрібно врахувати екологічну небезпеку відходів і вірно оцінити екологічні переваги повної утилізації відходів.

Література:

1.Ганаба М.Д. Якість як основний критерій виробництва конкурентоспроможної продукції / М.Д. Ганаба // Економіка АПК. − 2006. − №9. − С. 108-113.

2.Кулик А.А. Якість як передумова конкурентоспроможності виробництва готової продукції / А.А. Кулик // Економіка АПК. − 2007. − №8. − С. 114-122.

3.Синякевич І. Основні постулати екологічної економіки як теоретична основа екологічної політики / І. Синякевич // Економіка України.− 2006. − №7. − С. 49-54.

4.Скрипчук П. Екологічна сертифікація як інструмент виробництва та споживання екологічно чистої продукції / П. Скрипчук // Економіка України. − 2006. − №3. − С. 55-63.

5.Смоленський І. Стратегічно-операційний маркетинг екологізації виробництва / І. Смоленський, Г. Степанюк // Економіка України. − 2006. − №9. − С. 74-79.

6.Царенко О.М. Економіка та менеджмент екологізації АПК : монографія / Царенко О.М., Щербань В.П., Тархов П.В. – Суми: ВТД «Університецька книга», 2002. – 256 с.