Пушко Р.О.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості функціонування податкової системи в Україні

Сьогодні в Україні створено податкову систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави, здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й соціально­го розвитку.

Конституцією України закріплено положення про те, що система оподаткування встановлюється лише законами Ук­раїни Це потребує приведення всього податкового законодав­ства у відповідність із Конституцією України і водночас ство­рює підґрунтя для вдосконалення системи оподаткування.

Серед дослідників системи оподаткування можна виділити таких сучасних вчених, як : Б.Х. Алієв, В.М. Мельник, В.А. Ткаченко,                           Л.І. Федоришина, Д.Г. Черник та ін.. У працях цих вчених досліджується розвиток теорій оподаткування загалом чи у галузевому аспекті.

Мета розвідки – розглянути особливості розвитку системи оподаткування в Україні.

На даний момент податкова система України виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові наванта­ження на суб'єктів господарювання, призвела до невиправда­ного вилучення обігових коштів підприємств, виникнення до­даткової потреби в кредитних ресурсах. Значними є деформації та нестабільність у ставках, визначенні бази й періодів оподат­кування. Негативно вплинули на результати господарської ді­яльності підприємницьких структур значні нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумо­вила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господа­рювання. Усе це призвело до виникнення значного неофіцій­ного сектору економіки, ухилень від оподаткування, створення податкової заборгованості.

Аналіз економічного стану держави свідчить, що без рефор­мування податкової системи змінити ситуацію на краще не можна.

Податкова політика держави є невід'ємною складовою фінансової політики. Вона не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. Система оподаткування – частина загальної податкової політики держави.

Загалом податкова політика – це система відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах.

Серед головних чинників, які зумовлюють необхідність по­даткової реформи у будь-якій країні, є передусім такі:

–       зміна форм власності, умов економічного розвитку та соціально-економічної організації суспільства, що створює об'єктивну основу для реформування податкової системи, визначає основні напрями та цілі податкової реформи, її глибину з ура­хуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку країни, формує можливості реалізації наявного потенціалу її продуктивних сил;

–       закономірний суспільний розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати податкову систему і неможливості досягнути цього оптимуму. З розвитком суспільства змінюються критерії оптимальності податкової сис­теми, що зумовлює необхідність постійного її вдосконалення;

–       зміна концепції оподаткування, яка, як правило, має ві­дображати об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну пріоритетів держави. Податкова система формується під впливом цілого спектра політичних інтересів і поглядів різних структурованих груп населення, теоретичних шкіл і течій [2] .

Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі поетапної податкової реформи. Основними відправними еле­ментами цієї реформи повинні бути:

–       науково обґрунтована державна політика доходів, зако­нодавче закріплення якої має бути відображене в Податковому кодексі;

–       система оподаткування має бути складовою державного механізму регулювання розвитку певних галузей економіки. Необхідно посилити податкові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки. Держава повинна мати змогу впливати на всі складові процесу виробництва – оплату праці, виробничі основні й оборотні фонди, рівень прибутковості;

–       система оподаткування повинна мати інвестиційну й со­ціальну спрямованість;

–       зміни в системі оподаткування мають здійснюватися од­ночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, вдосконаленням соціальної сфери;

–       розширення неподаткових форм і методів мобілізації до­ходів бюджету за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонерних підприємствах, продажу державного майна;

–       основу податкової системи мають становити прямі по­датки, тобто податки, де об'єктом оподаткування є дохід фізич­ної особи, прибуток юридичної особи, земля, майно та капітал;

–       непрямі податки повинні використовуватися лише у формі акцизів для обмеження споживання деяких видів това­рів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необ­ґрунтоване високих доходів, а також для оподаткування пред­метів розкоші, захисту власного виробника;

–       застосування при оподаткуванні обґрунтованої диферен­ціації ставок податків залежно від видів діяльності й розміру одержуваного прибутку або доходу;

–       ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартість показника в економіці та знижу­ють конкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватися на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою потреби;

–       умови оподаткування мають бути прості й зрозумілі плат­никові, податок має стягуватися у зручний для платника час і прийнятним методом;

–       чітке розмежування податків, що зараховуються до дер­жавного і місцевих бюджетів, розширення прав органів само­врядування у сфері оподаткування;

–       подальше впровадження та посилення ролі місцевих по­датків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів;

–       подальше використання митних тарифів як механізму вдосконалення оподаткування у зовнішньоекономічній ді­яльності [1] .

Організаційна основа податкової системи будь-якої держа­ви, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування, забезпечується доб­ре продуманою системою обліку й звітності. Звідси нагальна необхідність у вдосконаленні обліку й звітності в Україні.

           Таким чином, подальший розвиток України значною мірою залежить від ефективності фінансової стратегії, яка забезпечує підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов'язків та функцій. Адже стабільність і економічний розвиток держави залежать від її податкової політики. Однією з основних складових фінансової стратегії на всіх рівнях – від держави до підприємства – є податкова стратегія, яка залежить від того, наскільки вона відповідає потребам сьогодення.

 

Література

1.     Бабич Л. Аналіз податкової системи і пропозиції щодо її вдосконалення // Економіка України. – 1995. – №12.

2.     Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України. – 1997. – №10.

3.     Законодавство України про податки і збори з громадян: 36 нормат. актів. – К.: Юрінком, 2000.

4.     Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 37. – С. 308.