Михайлюк Ю.І., Крамарчук І.І., Бабінська О.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЬОГОДНІ

Постановка проблеми. На порозі третього тисячоліття швидкого темпу набуває розвиток міграційних процесів. Це пов`язано із розвитком міжнародних процесів глобалізації, зростанням ролі транснаціональних корпорацій, розширенням міжнародної інвестиційної діяльності. Міграційні процеси закордон для України не поодиноке явище. З даною проблемою сьогодні зіткнулись більшість країн світу, що спричинило масовий відтік висококваліфікованої робочої сили з їх території на іншу, а цим самим – розвиток економіки іншої країни, а не своєї. Чималий внесок зробила теперішня фінансово-екомічна криза.

Явище міграції для українського народу відоме вже чимало століть, проте саме для нас ця проблема становить чималий інтерес. Саме з проголошення України незалежною державою, процес міграції істотно активізується. Проте на сьогоднішній день немає достовірної інформації про кількість українських мігрантів, а тому і нема визначеної кількості потоків міграційного капіталу, що становить для України вагому частку соціального та фінансово-інвестиційного ресурсів.

Саме тому ми пропонуємо розглянути питання міжнародної міграції українського народу через призму наступних речей: стан міграційних процесів в Україні, країни, які є при цьому задіяні, яку шкоду це несе для нашої економіки і як подолати дане явище, якщо це треба зробити.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Багато вчених-економістів у своїх наукових працях приділяють увагу процесам міжнародної міграції українців. Зокрема провідні вітчизняні вчені: Вишневська О.А. «Негативна зовнішня трудова міграція як об`єкт державного регулювання», Вишневська О.А. «Сучасна міжнародна трудова міграція та державна міграційна політика», Малютін І.А. «Трудова міграція з України: тенденції розвитку», Щебликіна І.О. «Роль України в міжнародних міграційних процесах». Тобто, дані вчені в своїх працях висвітлюють те, як відбуваються міграційні процеси Україні, яим чином впливають на стан її економіки і як потрібно проводити державну політику щодо цієї проблеми.

Мета: показати, як відбувається міграційний процес в Україні, його вплив на економіку країн, між якими відбувається цей рух; що потрібно зробити, щоб зменшити міжнародну міграцію населення.

Постановка завдання. Потрібно розглянути сучасний стан міжнародних міграційних процесів України, показати їхні позитивний і негативний аспекти впливу на економіку і запропонувати шляхи подолання.

Виклад основного матеріалу. Сучасні МЕВ нерозривно пов’язані з таким поняттям як міграція населення. Міжнародна міграція існує в різних формах (трудова, туристична, сімейна тощо). Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили. Міжнародна міграція посилюється в умовах формування економічних зв’язків у світовому господарстві. Це стихійних процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства.

Міжнародна міграція робочої сили становить собою переселення працездатного населення з одних країн в інші строком більш ніж на один рік, викликане причинами економічного та іншого характеру.

Сьогодні у світі, за різними оцінками, нараховується від 150 до 175 млн. осіб, які проживають за межами країн свого походження. З них більше 65 млн. – мігранти. Участь українців в глобальних світових процесах – значна. Більше 30% всіх українців живуть за межами України, є громадянами інших держав та глибоко інтегровані в їх суспільство. Серед країн-донорів пострадянського простору Україна продукує більш за все трудових мігрантів. Цей показник викликає занепокоєння особливо на фоні низької народжуваності та високої смертності [2].

З України за роки незалежності за різними оцінками виїхало близько 5 млн. осіб, які працюють за кордоном і заробленими коштами підтримують своїх рідних і близьких на батьківщині. Це насамперед такі країни як Росія, Канада, США, Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Кіпр і багато інших [4] (Табл.1).

Табл.1. Куди їдуть українці в пошуках роботи

Країна	Росія	Польща	Чехія	Італія	Португалія
%	37,2	18,7	16,9	8,5	3,8

Угорщина	Греція	Словаччина	Білорусія	Інші
2,5	2,2	2,0	1,7	6,5

Тому, міграційні потоки в Україні в першу чергу пояснюються складним соціально-економічним становищем, бідністю, неможливістю реалізувати себе на Батьківщині.

Причини, які породжують міграцію робочої сили:

- високим рівнем безробіття в країні, у тому числі прихованого;

- різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні та країнах Заходу;

- відсутністю перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих людей;

- економічною нестабільністю в країні та невизначеністю шляхів виходу з неї;

- відсутністю безпеки громадян тощо.

Зовнішня трудова міграція українців – процес, в якому беруть участь як мінімум 10 відсотків населення України в працездатному віці. Україна належить до першої п'ятірки країн, де проживають міжнародні мігранти, та займає 4 місце в цьому списку. Чисельність мігрантів з інших країн, які проживають на території України, за деякими оцінками досягла близько 4 млн. осіб. Про це говорилося в доповіді Генерального Секретаря ООН Пан гі Муна, представленому на розгляд учасників 39 сесії Комісії з народонаселення та розвитку. За повідомленнями Центру інформації ООН, першу позицію в цьому списку займають США, друге – Росія, третє –Німеччина [1].

Масове переміщення робочої сили, якими б причинами воно не обумовлювалось викликає помітні соціально-економічні наслідки як в країнах-експортерах робочої сили, так і в країнах-імпортерах. Причому ці наслідки позитивні і негативні.

До позитивних наслідків еміграції робочої сили можна віднести те, що в країні-експортера зменшується рівень безробіття, знижується соціальна напруженість, зростають валютні надходження за рахунок обкладання податками тих фірм, які організовують переміщення населення, а також за рахунок обкладання переказів мігрантів на батьківщину для підтримки своїх сімей чи родичів. Позитивним є те, що притік іноземних працівників дає можливість забезпечити непривабливі робочі місця робочою силою, зменшити вартість робочої сили, прискорити темпи розвитку НТП, збільшувати обсяги виробництва ВВП і національного доходу. Користь від імміграції є особливо відчутною, якщо іммігранти везуть з собою в чужу країну значний фінансовий капітал, або ж є висококваліфікованими спеціалістами. Саме фінансові засоби, рівень освіти і кваліфікації іммігрантів перетворюють їх у важливе джерело економічного зростання країни, що приймає переселенців.

Разом з тим країна, з якої емігрує робоча сила, зазнає негативних наслідків: у неї зменшується обсяг виробництва національного доходу і ВВП, падають темпи розвитку НТП. Еміграція дуже часто завдає шкоди інтелектуальному потенціалу країн-експортерів робочої сили. При цьому слід мати на увазі, що ця шкода визначається не стільки кількістю спеціалістів, що емігрували, скільки значенням їх діяльності для країни. Адже від'їзд того чи іншого науковця може паралізувати роботу творчого колективу, який працював над важливою проблемою. Негативним моментом імпорту робочої сили є підвищення соціальної напруги в країні, оскільки місцеві робітники та їх профспілки зростання безробіття і погіршення умов продажу робочої сили пов'язують з притоком у країну іммігрантів.

Міждержавні переміщення робочої сили можуть мати різні економічні наслідки та призводити до виникнення досить складних проблем у країнах-експортерах та країнах-імпортерах робочої сили.

Сьогодні в Україні, з метою посилення координації зусиль центральних органів виконавчої влади в міграційній сфері, створено міжвідомчу комісію з питань міграції, на яку покладено завдання з підготовки пропозицій щодо підвищення ефективності політики у сфері міграції, здійснення державного управління у сфері міграції, проведення аналізу міграційних процесів, стану виконання міжнародних договорів, сприяння обміну між державними органами і міжнародними організаціями інформацією щодо міграційних процесів і процедур. Вживаються заходи з метою утворення єдиного центрального органу виконавчої влади, на який буде покладено вирішення питань реалізації державної міграційної політики.

Висновки. Для того, щоб подолати міжнародні міграційні процеси світу, для кожної країни необхідно особисто визнати чи це явищем є позитивним для неї чи негативним. Наприклад, притік емігрантів до України із своїм фінансовим і інтелектуальним багажем ресурсів і бажанням заснувати на її території певну господарсько-економічну діяльність є досить позитивним і бажаним результатом. Це призведе до збільшення іноземних інвестицій, надання нових робочих мість, збільшення ВВП, впровадження НТП. Чи відмовиться від цього Ураїна? Спірне питання.

Проте міграція українського населення за межі України несе неабиякі збитки для економіки України і зубожіння населення країни-імортера робочої сили.

Тому, щоб вирішити це дилемне питання, де немає на нашу думку привильного чи неправильного трактуваня значення міграції, адже кожна країна по-різному до цього відноситься: деякі потребують мігрантів, а в деяких їх перенасиченість, буде складно. Доцільно було б для цього на міжнародному рівні відносно потреб економік кожної країни, її основних макроекономічних показників встановити максимальний обсяг чисельності мігруючих між різними країнами. Тобто встановити оптимальний розмір емігрантів, яких країна-імпортер потребує і може утримати, незавдаючи шкоди своїй економіці, і розмір тих емігрантів, що країна експортер може надати на міжнародний ринок праці, теж без додаткових втрат.

Позитивним явищем на нашу думку було б те, якщо б міжнародну еміграцію перетворити з її класичного тлумачення у простий обмін робочою силою між країнами для забезпечення обміну досвідом. Це б в кінцевому результаті дало б більше позитивних наслідків.

Отже, як бачимо з усього вищесказаного, процес міграційного переміщення населення в світі в пошуках «кращого життя» і забезпечення себе відповідною роботою не припиняється, а навпаки набирає все більшого значення. Тому країнам світу потрібно більше уваги приділяти цьому явищу, а особливо його наслідкам як для себе, так і інших країн. Адже, світ, як організм і дефекти в одній країні відбиваються на економіках інших країн і цей ланцюжок сполучних реакцій є не керованим і безповоротним.

Список використаних джерел:

1. Вишневська О.А.Негативна зовнішня трудова міграція як об`єкт державного регулювання / Вишневська О.А. //Статистика України. – 2008. – №1. – с.87-91.

2. Вишневська О.А.Сучасна міжнародна трудова міграція та державна міграційна політика / Вишневська O.A. //Статистика України. – 2008. – №2. – с.87-91.

3. Малютін І.А.Трудова міграція з України: тенденції розвитку / Малютін I.A. //Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №2. – с.97-102.

4. Щебликіна І.О.Роль України в міжнародних міграційних процесах / Щебликіна I.O. // Держава та регіони. – 2008. – №3. – с.278-28.