Ю. Грицку-Андрієш

·     Здобувач, приватне підприємство «Крайс», м. Чернівці, Україна

·     Перспективи створення кластеру сільського туризму у Чернівецькій області

Ми живемо в час швидких змін села по всій Європі та Україні в тому числі. Близько 80% європейських земель не зайнято містами. Сільські місцевості дуже відрізняються між собою за характером: від районів на околицях міст (субурбанізаційні райони) до високогірних полонин; від середземноморських оливкових садів до пасовищ північних оленів Лапландії, від угорської пушти до зелених лугів Ірландії. В сільському розвитку не існує стандартних проблем і стандартних рішень. Особливе місце у сільському розвитку займає сільський туризм, і саме його розвиток та перспективи у Чернівецькій області розглядаються автором. Даній проблемі приділяється значна увага з боку таких науковців, як В. Васильєв, Ю.Зінько, Н.Кудла, М. Рутинський. Проблему кластерізації сільського туризму досліджують С. Соколенко, О. Бейдик., А. Єременко.

Сільський туризм виступає дієвим інструментом створення нових робочих місць та розвитку інфраструктури. Як свідчать проведені дослідження, в Україні поступово починає формуватися певний механізм розвитку суб'єктів господарювання сільського туризму. В той же час, в зв'язку з тим, що на Україні реалізуються лише окремі важелі відповідного механізму, поки що не можливо говорити про його ефективність.

В першу чергу, потребує удосконалення організаційно-управлінський механізм розвитку суб'єктів господарювання сільського туризму, в першу чергу, визначення характеру взаємодії суб'єктів господарювання на ринку сільського туризму.

Питанням розвитку сільського туризму в Чернівецькій області займається ряд приватних, громадських, комерційних та державних організацій та установ, потужність яких є малою, функціональний зв'язок між ними слабкий, що призводить до відсутності системи управління галуззю. З цієї точки зору ефективним вбачається функціонування кластерів суб'єктів господарювання сільського туризму із представників місцевих громад.

Кластер - це система галузей, що взаємодіють між собою, підтримуючи один одного в процесі удосконалення продукції, впровадження інновацій та глобальної конкуренції шляхом розвитку кооперації між фірмами. При цьому кластери можуть бути одногалузевими, які формуються із представників однієї галузі, та багатогалузевими [2, с. 107].

Туристський кластер – це відносно компактна територія зростання туристської індустрії, що характеризується певною туристською спеціалізацією. При цьому особливо важлива атрактивна (приваблива) складова кластеру. Не менше значення мають також транспортні комунікації усередині туристичного кластеру, і що особливо важливо – зовнішні комунікації, які забезпечують транспортну близькість (доступність) по відношенню до головних цільових ринків.[3]

Чернівецька область – це благодатний район багато профільного літнього та зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально–оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування. Тут поєднуються живописні гірські ландшафти та мальовничі ліси передгір'я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, заворожує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби та ягоди. Не можуть не причарувати зразки традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва – живі носії своєрідності буковинського фольклору. Чернівецькі села мають багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси. Тому сільський зелений туризм давно практикується в Україні. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення. Але сільський туризм як самостійна ланка галузі туризму існує по суті не так вже й давно.

В нього поки що є досить велика кількість проблем, які треба вирішувати негайно. До них можна віднести: недостатню забезпеченість сільського регіону області автомобільними туристичними дорогами, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму) . Також слід відмітити недостатню методичну, організаційну, інформаційну та матеріальну підтримку суб’єктів туристичної діяльності краю з боку держави та органів місцевого самоврядування. [2]

На думку автора, найкращим засобом подолання проблем, перелічених вище, буде створення кластеру сільського туризму.

Для оцінки придатності регіону (Чернівецької області) для створення кластеру сільського туризму автор обрав алгоритм створення туристичного кластеру на конкретній території:

Рис.1

Крім алгоритму створення туристичного кластеру автор вважає необхідним поділити на 3 етапи (початковий, основний, та остаточний) процес становлення кластеру.

- Початковий етап – полягає у наступній роботі: наукове дослідження умов та перспектив створення кластеру, проведення наукових семінарів та практичних курсів з основ функціонування та зарубіжного досвіду кластерізації.

- Робота по налагодженню системи зв’язку та взаємодії різних елементів кластеру повинна здійснюватися на основному етапі.

- Остаточний етап полягає у документальному затвердженні функціонування кластеру та початку його безпосередньої діяльності

На думку автора початковий етап створення кластеру в Чернівецькій області добігає свого завершення. Проведені семінари та тренінги для власників сільських садиб, для існуючих суб’єктів сільського туризму та для майбутніх підприємців. Налагоджено співпрацю між власниками та Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

Після проходження всіх етапів створення кластеру сільського туризму у Чернівецькій області його схема матиме такий вигляд.

Рис. 2

Література:

1. «Буковина туристична». Путівник. – К.: ТОВ «Світ успіху», 2005. – 216 с.

2. Моделирование социально-экономической системы региона /П/ред. В.И.Гурмана, Е.В.Рюминой -М.: Наука, 2001.- 175 с.

3. Соколенко С. І. Регіональний фонд підтримки підприємництва по Чернівецькій області www.rfpp.cv.ua