Історія / 3. Історія науки і техніки

К. і. н. Вовкотруб Ю. М.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Ф. І. Мєхович – становлення молодого вченого

До визначних вчених, які прославили механічну науку України в усьому світі, належить Франц Іванович Мєхович (1784 – 1852). Він зробив великий внесок у розвиток вітчизняної механіки першої половини XIX ст. і тому його ім’я повинне займати одне з перших місць в історії механіки України.

На жаль доля цієї людини недостатньо досліджена і потребує більш ґрунтовного наукового висвітлення. Більш того, науково-дослідницька діяльність вченого несправедливо забута і не зайняла свого належного місця в національній історії науки і техніки та громадській історії України.

Спеціальних ґрунтовних досліджень, присвячених діяльності Ф. І. Мєховича, взагалі не існує. На сьогодні є лише поодинокі та окремі спроби вивчення творчої спадщини Франца Івановича у наукових працях “Історія механіки в Росії” [1] та “Природознавство в Україні до початку XX ст.” [2].

Він відіграв важливу роль у становленні прикладної механіки в Україні першої половини XIX ст. Проте його науковий доробок залишився, на жаль, майже не вивченим, не проаналізованим, а біографічні відомості потребують певних уточнень.

За походженням Франц Іванович Мєхович належить до збіднілої соціальної верстви литовських дворян, але народився на Волині і життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність пов’язані з Україною, а тому його потрібно відносити до наукового грона українських архітекторів та механіків.

Точний рік народження майбутнього архітектора і механіка невідомий. Архівні матеріали Віленського університету, серед яких є документи складені власноручно Ф. І. Мєховичем, вказують на 1783 р. і 1784 р. [3, 159], документи ЦДІА України (Центральний державний історичний архів України) – 1785 р. [2, 274], УРЕ (Українська Радянська енциклопедія), а також російський історик та бібліограф В. С. Іконніков подають 1786 р. [4, 453; 5, 453]. Тому найбільш вірогідно прийняти, поки що, за рік народження 1784 р., як такий, що найчастіше вказується у справах Кременецького ліцею та самим вченим.

Мало залишилося відомостей і про дитячі роки Франца. Достеменно відомо тільки, що навчався у двох кременецьких школах і можна думати непогано, тому що після закінчення шостого класу (не пізніше 1805 р.) отримав посаду “геометра” (землеміра), яка вимагала ґрунтовного знання елементарної математики – складної на той час системи мір декількох держав, а також правових норм.

Потяг до науки привів його у 1805 р. до Кременецької гімназії вищого типу (згодом перейменовану на Волинський ліцей, що призначався для навчання дворянських дітей Волинської і Подільської губерній), яка щойно відкрилася [6, 199].

Передбачалось, що на її базі будуть, згодом, створені університети для Київської та Волинської губерній. Незабаром керівник спеціальних шкіл механіків та геометрів, що діяли при Кременецькій гімназії, запримітивши неабиякий потяг юнака до фізико-математичних наук, запропонував йому посаду свого помічника та запросив відвідувати свої заняття з практичної механіки. Як швидко виявилося Ф. І. Мєхович добре орієнтувався в теоретичних питаннях механіки, у зв’язку з чим йому довірили викладати арифметику, геометрію, фізику, хімію та рисунки [1, 157].

З 1807 р. Ф. І. Мєховича призначено помічником учителя механіки гімназії, де також викладав математичні дисципліни, але вже на значно вищому рівні, ніж це раніше робив у школах механіків та геометрів. Згодом, у гімназії було намічено відкрити нову кафедру архітектури, найкращим кандидатом на яку виявився Франц Іванович (1808 – 1811 рр.).

Література:

1. Боголюбов А. Н., Штокало И. З. История механики в России. – К., 1987. – 392 с.

2. Павленко Ю. В., Руда С. П., Хорошева С. А., Храмов Ю. О. Природознавство в Україні до початку XX ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах. – К., 2001. – 420 с.

3. Боголюбов А. Н., Штокало И. З. История механики в России. – К., 1987. – 392 с.

4. Украинская Советская энциклопедия. Т. 6. – К., 1981. – 552 с.

5. Иконников В. С. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834 – 1884). – К., 1884. – 860 с.

6. Історія Української РСР. Україна в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (XIX ст.). – К., 1978. – Том 3. – 608 с.