Чепка О.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ У ПЕДКОЛЕДЖІ

Професійна орієнтація майбутніх учителів початкових класів на етапі їх підготовки у педколеджі здійснюється на основі набуття знань, умінь і навичок, формування уявлень про професію вчителя, моделювання себе в майбутній професії. Результат цього етапу є психологічна готовність студентів до оволодіння професією вчителя. Здійснення професійної орієнтації стає можливою завдяки:

– розробленню нормативних документів, що регламентують взаємодію ступеней освіти;

– розробленню узгоджених навчальних програм в комплексі «педколедж-педуніверситет» у відповідності з державними вимогами до мінімуму змісту і рівня підготовки випускників за спорідненими спеціальностями педколеджу і педуніверситету;

– розробленню навчальних планів за спеціальностями педколеджу і педуніверситету;

– розробленню наступності робочих програм навчальних дисциплін;

– розробленню робочих програм педагогічної практики на основі наступності.

Раціонально складені навчальні плани і програми є важливою передумовою успішної професійної підготовки майбутніх учителів. Окремі навчальні дисципліни мають гармонійно поєднуватися, між предметами і їх темами має передбачатися наступність. Після визначення основних якостей і видів діяльності має проводитися фундаментальна робота з відбору змісту навчання, що забезпечує їх формування.

Наступним кроком з професійної орієнтації на етапі професійної підготовки в педколеджі є питання про форми і зміст документів, які містять інформаційне забезпечення підготовки майбутніх учителів. Вихідними робочими документами, які розкривають систему формування необхідних якостей, властивостей і видів діяльності, пропонуються комплексні навчальні програми професійної підготовки, матеріал у подальшому розподіляється по циклах дисциплін.

Мета педагогічного коледжу комплексу в цих умовах – сформувати особистість педагога, який вільно орієнтується в системах сучасних знань про світ і людину в ньому, здатного до самостійного вибору шляхів навчання свого предмета, здатного до розуміння особистісної унікальності дитини і співпраці з нею. Означена мета досягається побудовою багаторівневої, поліваріантної, відкритої, саморозвивальної системи навчання яка передбачає значну кількість освітніх маршрутів і можливість вибору рівнів, форм, темпів і ритмів засвоєння освітніх програм.

Кожен наступний етап професійного розвитку студента має забезпечуватися певною системою знань, призначення яких має співвідноситись із рівнем навчальної і педагогічної діяльності студентів.

Досить повно, на наш погляд, зміст професійних знань показано В. Ільїним в його моделі випускника педагогічного вузу, в яку включені методологічні, теоретичні і методичні знання. Особливий інтерес викликає думка автора, згідно якої всі знання мають бути уведені в єдину систему, яка відображає основи формування особистості в руслі єдиної наукової концепції [1, с.35, 23].

Філософськи і психолого-педагогічно обґрунтована типологія знань, запропонована Г. Щедровицьким, як синтез практико-методичних, конструктивно-технічних і власне наукових знань [2, с. 53].

Організація засвоєння навчального матеріалу в тих саме видах і формах діяльності, які адекватні системній логіці курсу і можуть моделювати пізнавальні і практичні завдання майбутньої професійної діяльності випускників, складає аспект професіоналізації начальної дисципліни; організація засвоєння навчального матеріалу здійснюється через спеціальний комплекс навчально-професійних завдань, що моделюють професійну педагогічну діяльність [3, c.59].

Теоретичний аналіз професійної орієнтації майбутніх учителів початкових класів показав, що у педколеджі у студентів нагромаджуються основні структурні компоненти: педагогічне мислення, професійні знання, досвід педагогічної діяльності, зміст педагогічної освіти піднімається від рівня «знання – розуміння – застосування - аналіз», що характерно для педколеджу …» [3, c. 67].

Принципово важливо, щоб кожен наступний рівень містив в собі риси попереднього і в той же час більш розвинені способи здійснення педагогічної діяльності.

Отже, здійснення продуктивного зв’язку розвитку педагогічної діяльності сприяє розвитку суб’єкта професійної діяльності, що знаходить прояв у процесі засвоєння знань, в характеристиці глибини і якості засвоєних знань у педколеджі, що тим самим може створить передумови для забезпечення наступності професійної підготовки майбутніх вчителів всередині системи неперервної професійної педагогічної освіти.

Література:

1. Ильин В. С. Формирование личности школьника (целостный процесс). – М.: Педагогика, 1984. – 144 с.

2. Щедровицкий Г. П. Система педагогических исследований (Методологический анализ) // Педагогика и логика. – М.: Касталь, 1993. – С. 16-201.

3. Кузнецова В. А. Преемственность содержания педагогического образования в системе «педучилище – педколледж – педвуз» : дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Кузнецова Вера Алексеева – Уфа, 2003 – 206 с.