УДК 373.5.16:53
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ
ТА СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
П. С. Атаманчук, д. пед. н., проф., академік АН ВО України, завідувач кафедри
методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі;
В. П. Атаманчук, к. філол. н., ст. викл. кафедри
української літератури і компаративістики
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
e-mail: aps2005@mail.ru
Стаття
присвячена розв’язанню проблеми
впровадження інноваційних технологій щодо
забезпечення компетентнісного та світоглядного становлення майбутніх учителів
фізико-технологічного профілю на основі принципів особистісно орієнтованого
навчання.
Ключові
слова: інноваційні технології, особистісно орієнтоване навчання,
ступенева освіта, освітній прогноз, еталонні вимірники якості знань,
об’єктивний контроль, управління, результативність, компетентність, світогляд.
Становлення майбутнього вчителя
проходить через поєднання у собі двох взаємопов’язаних процесів: організацію
діяльності студента та контроль цієї діяльності. Об’єктом управління тут
виступає студент (як керована і самокерована система); об’єктом контролю
– педагогічна діяльність цієї
особистості; предметом управління є процес досягнення майбутнім фахівцем
проектованого результату навчання [1]; предметом контролю
– протікання процесу оволодіння запланованими професійними набутками. Успіх у
навчанні є наслідком вдалих управлінських дій [1–5], коли гарантовано
формуються базові людські якості (компетентності):
обізнаність, вихованість, творчість, товариськість, художня творчість,
світогляд (рис. 1).
Рис. 1. Результати навчання
Цілком логічно, що інформація для свого відображення
потребує використання різних знакових систем (мов) – від гранично точної
абстрактної до конкретно-образних художніх мов. І зрозуміло також, що
складнокомпонентність інформації зумовлює до нетотожніх видів педагогічного
оцінювання успішності засвоєння її складових і сформованості відповідних
особистих якостей – від суто кількісних до суто якісних оцінок. Саме й тому
педагогічна практика має прогнозувати сформованість особистих
компетентностей (рис 2).
Рис. 2. Структура освітнього прогнозу
Цілеспрямовано коригувати, регулювати, управляти професійними
якостями майбутнього фахівця можливо лише за умови узгодження і одночасної
стандартизації як змісту, так і освітнього середовища стосовно конкретної
освітньої галузі [3]. Зрозуміло, що освітнє середовище підлягає стандартизації
як за ідейно-технологічною, так і за
ресурсно-матеріальною частинами. Ігнорування ж потреби формування освітніх
середовищ, адекватних змістовим
освітнім стандартам (що сьогодні, на жаль, спостерігається) прирікає будь-яку
освітню галузь на неуспіх.
Надто важливо, щоб
перехід на європейські стандарти спонукав вітчизняну освіту нарощувати свій потенціал щодо забезпечення
якісної професійної підготовки фахівців
(за рахунок ефективного управління цим процесом) та збагачував уже наявні пріоритети (рис. 3).
Рис.3. Пріоритетні напрямки
наукової діяльності
За
таких умов головним результатом досліджень стає теоретичне обгрунтування
та технологічна інтерпретація концепції цілеспрямованого управління якістю
підготовки майбутніх фахівців [8] з акцентом на особистісно-орієнтоване
навчання та ступеневу освіту [2–5]. Частково
узагальнені результати наукових
досліджень членів кафедри методики навчання фізики
Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
відображені в наступних публікаціях (рис 4).
Рис. 4. Вибрані
науково-методичні твори
Крім того, результати дослідження пройшли
широку апробацію внаслідок проведення
та участі у міжнародних, всеукраїнських, регіональних і міжвузівських
науково-методичних конференцій та впроваджені в навчальний процес середніх та
вищих навчальних закладів.
І все ж таки, необхідно визнати, що сьогодні
ще “..мало уваги звертається аналізу можливого впливу ультранових наукових
досягнень і технологічних винаходів на плин світових соціальних процесів,
освіту й науку, врешті-решт на основи
побудови антропосфери та щоденне буття людини” (Ходаковський О.В.). За
таких умов даремними стануть сподівання на розбудову суспільства знань
(суспільства, в якому навчання відбувається упродовж усього життя), оскільки
ті, хто навчатиме, приречені будуть на “відставання” від потреб часу за рівнями
і змістової, і фахової обізнаності. На жаль, започаткований перехід на
стандарти середньої і вищої освіти не розв’язує сповна вказаного протиріччя і
навіть його підсилює внаслідок наявної змістової та ідейно-методологічної
неузгодженості цих стандартів. Дослідження аналогічного характеру ні в Україні,
ні на світовому рівні не виконувались.
Основою формування професійних якостей майбутнього
фахівця є його залучення (древня мудрість гласить: “Скажи мені – і я
забуду; покажи мені – і я запам’ятаю; залучи мене – і я навчусь”) до
активної навчально-пізнавальної діяльності, причому такої, щоб “теоретик”
більше практикував, а “емпірик” більше теоретизував [1,3]; дієвий рівень обізнаності
фахівця формується тільки через належне навіювання відношень до об’єкта
пізнання; принцип динамічного балансу раціонально-логічного і
почуттєво-емоційного у сприйнятті і засвоєнні (рис. 5), покладений в основу
навчання, сприяє формуванню у студентів власного авторського кредо [2,3].
Рис.5. Інтегральні вимірники якості знань
На даний час нами обґрунтовані та доведені [1–4]
(Атаманчук П.С., Кух А.М., Мендерецький В.В., Ніколаєв О.М., Атаманчук В.П.,
Волошин М.М., Семерня О.М., Бендера І.М., Павленко А.І. та ін.) наступні факти:
побудови освітнього прогнозу та розробки
структурно-логічної схеми змісту моделі освіти, яка охоплює змістову,
організаційну та операційну складові пізнавальної діяльності;
створення схеми-матриці цільової навчальної програми та
використання її як засобу цілеорієнтацій відповідної освітньої моделі навчання
(рис. 6);
Рис.6. Механізм цілеорієнтацій навчального процесу
результативності системи управління навчально-пізнавальною
діяльністю, що обслуговується різними галузями знань (психологія, педагогіка,
нейрофізіологія, кібернетика, філософія тощо), яка виявляється у поступовому
переведенні цього процесу в режим саморегульованого протікання (рис. 7);
Рис.7. Забезпечення гарантованої резушльтативності в
навчанні
значущості освітнього (навчального) середовища у навчанні
за дидактичною схемою, що орієнтує на фіксований результат-еталон, яка
зумовлюється адресною інформаційно-технологічною та матеріально-технічною
підтримкою навчально-пізнавальної діяльності тощо.
В цілому нами встановлено, що за умови компетентно заданих установок (належного
вмотивування), якщо професійну підготовку здійснювати на основі цільової
освітньо-професійної програми, побудованої за бінарним принципом, суть якого
полягає у чіткому визначенні і забезпеченні досягнення еталонних рівнів
змістової (з конкретного навчального предмету) і професійної (методичної)
обізнаності, то це спричинює до формування таких фахових якостей майбутнього
учителя, які вдовольняють потребу розбудови суспільства знань.
Еталон контролю можна розглядати і як ступінь досягнення
мети, і як стимул діяльності, і як критерій оцінки, і як ціннісні здобутки
особистості. Також він характеризує контрольно-стимулюючий компонент
процесу навчально-пізнавальної діяльності, що реалізується на етапах
об’єктивізації контролю та проектування наступної діяльності (таблиця 1).
Таблиця 1.
Ціннісні здобутки
особистості
|
Рівень |
Еталон |
Позначення |
Ціннісні
новоутворення (якість знань) |
|
Ниж-чий |
Завчені знання |
33 |
Студент механічно відтворює зміст
пізнавальної задачі в обсязі та структурі її засвоєння |
|
Наслідування |
НС |
Той, хто навчається копіює головні
моторні чи розумові дії, пов’язані із засвоєнням пізнавальної задачі, під
впливом внутрішніх чи зовнішніх мотивів |
|
|
Розуміння
головного |
РГ |
Студент свідомо відтворює головну суть
у постановці і розв’язуванні пізнавальної задачі |
|
|
Опти-маль-ний |
Повне
володіння знаннями |
ПВЗ |
Майбутній спеціаліст не тільки розуміє
головну суть пізнавальної задачі, а й здатний відтворити весь її зміст у
будь-якій структурі викладу |
|
Вищий |
Навичка |
Н |
Той, хто навчається здатний
використовувати зміст конкретної пізнавальної задачі на підсвідомому рівні,
як автоматично виконувану операцію (ця якість знань регламентується в часі) |
|
Уміння
застосовувати знання |
УЗЗ |
Здатність свідомо застосовувати набуті
знання у нестандартних навчальних ситуаціях (творче перенесення) |
|
|
Переконання |
П |
Це знання, незаперечні для особистості,
які вона свідомо долучає у свою життєдіяльність, в істинності яких вона
упевнена і готова їх обстоювати, захищати |
В умовах реформування освіти, прогнозовані рівні
навчальних досягнень набувають одразу ж ознак самочинності, якщо вступає в дію механізм цілеспрямованого
впливу на функціонування як раціонально-логічного, так і емоційно-ціннісного
мислительних начал того, хто навчається . Дія механізму формування
прогнозованих навчальних досягнень [3] в особистісно орієнтованому навчанні (на
рис. 8 – штриховий контур)
полягає в поступовому підвищенні рівня
обізнаності. Задані у наведеній схемі орієнтири дають підстави для виділення
п’яти можливих рівнів навчально-пізнавальних досягнень: буденного знання,
нижчого, оптимального, вищого, об’єктивно нового наукового знання.
Рис. 8. Механізм поєднання
раціонально-логічного та емоційно-ціннісного начал
Репродуктивна активність студентів у вивченні
природничо-технологічних дисциплін ще якось здатна себе виявляти на
раціонально-логічному рівні пізнавальної діяльності, однак пошукова та
креативна активність немислима без поєднання обох сторін пізнавального акту –
раціонально-логічного та емоційно-ціннісного (духовного). Тільки на цій основі
створюються умови для надійного та ефективного формування проектованих компетентністно-світоглядних якостей
майбутнього фахівця.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
Атаманчук В.П. Особливості застосування методу
проектів у процесі вивчення англійської мови //Сучасні освітні технології
навчання у вищій школі: теорія і практика: Наук зб. – Кам’янець-Подільський:
Аксіома, 2008. – С. 88-95.
2.
Атаманчук П.С., Самойленко П.И. Дидактика физики
(основные аспекты): Монография. – М: Московский государственный университет
технологий и управления, РИО, 2006. – 245 с.
3.
Атаманчук П.С. Інноваційні технології управління
навчанням фізики. – Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний
педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1999. - 174 с.
4.
Атаманчук П.С., В.В.Мендерецький. Управління продуктивною
навчально-пізнавальною діяльністю на основі об’єктивного контролю //Педагогіка
і психологія. – 2004. – №3. – С. 5-18.
5.
Атаманчук П.С., Кух А.М. Тематичні завдання еталонних
рівнів з фізики (7-11 класи): Навчально-методичний посібник. –
Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004. - 132 с.
6.
Державний стандарт середньої освіти України //Освіта
України.- 1996. - №3.
7.
Кларин
М.В. Педагогическая технология в учебном процессе.-М.:Знание,1989.- 80с.
8.
Прокопчук
В.Є. Методична підготовка у професійній освіті майбутніх учителів //Педагогіка
і психологія. – 1996. – № 2. – С. 136-140.
The article is devoted the decision of problem of introduction of
innovative technologies in relation to
providing of kompetentnisnogo and world view becoming of future teachers of фізико-технологічного type on the basis of
principles of the personality oriented studies.
Keywords: innovative technologies, studies, sedate education,
educational prognosis, standard measuring devices of quality of knowledges,
objective control, management, effectiveness, competence, world view, are
personality oriented.